WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Вплив ентеросорбенту Ентеросгель на стан антитоксичної резистентності та імунологічної реактивності у дітей з гломерулонефритом - Реферат

Вплив ентеросорбенту Ентеросгель на стан антитоксичної резистентності та імунологічної реактивності у дітей з гломерулонефритом - Реферат


Реферат на тему:
Вплив ентеросорбенту Ентеросгель на стан антитоксичної резистентності та імунологічної реактивності у дітей з гломерулонефритом
Імунопатологічний механізм ушкодження нирок при гломерулонефриті (ГН) складається з таких етапів: поява антитіл до гломерулярної базальної мембрани, накопичення імунних комплексів та вазоактивних амінів, декомпенсація функцій нейтрофільних гранулоцитів (НГ) і моноцитів, аутоімунізація. Зазначене дозволяє вважати видалення факторів, що підтримують патологічні механізми хвороби, важливим лікувальним заходом, який впливає на перебіг та прогноз ГН у дітей. Метою дослідження є вивчення стану антитоксичної резистентності та імунологічної реактивності у дітей при гострому ГН та впливу на ці показники ентеросорбенту Ентеросгель як засобу активної детоксикації.
Матеріали та методи
У дослідження увійшло 60 дітей з гострим ГН. Пацієнти були поділені на дві групи:
- основна група - 40 хворих, яким на фоні загальноприйнятого лікування призначався Ентеросгель;
- контрольна група - 20 хворих, яким проводили тільки загальноприйняту терапію. Вік хворих становив від 5 до 14 років. У всіх дітей досліджувалися показники антитоксичної резистентності методом лейколіколізу у власній модифікації, вмісту аутоагресивних речовин з молекулами "середньої маси" (МСМ), функціональної активності НГ у НСТ-тесті (спонтанному та індукованому), функціональної активності Т- і В-лімфоцитів у реакції бласттрансформації з фітогемаглютиніном (ФГА) і ліпополісахаридом (ЛПС) морфологічним методом, аутологічного розеткоутворення лімфоцитів з власними еритроцитами. Дослідження проводилося двічі: до початку та після закінчення прийому препарату Ентеросгель.
Результати та їх обговорення
За результатами проведеного дослідження було виявлено значне підвищення цитолітичної активності аутологічної сироватки та її фракцій у дітей основної групи. При цьому основну ушкоджуючу дію мала альбумінова токсиннесуча фракція плазми крові та фракція аутоагресивних речовин МСМ. При вивченні впливу Ентеросгелю на показники цитолітичної активності у дітей основної групи встановлено значне зниження цитолітичної активності альбумінової фракції сироватки крові по відношенню до вихідних показників на 24,69 % (p < 0,05), але більш значимі зміни спостерігалися у фракції МСМ. Застосування Ентеросгелю сприяло зменшенню цитолітичної активності цієї фракції по відношенню до вихідних показників на 51,73 % (p < 0,05). Ці зміни показників цитолітичної активності окремих фракцій сироватки крові у дітей основної групи сприяли зменшенню сумарної цитолітичної активності сироватки крові взагалі порівняно з вихідними показниками в середньому на 34,48 % (p < 0,05). При вивченні цитолітичної активності аутологічної сироватки та її фракцій у дітей контрольної групи визначена тенденція до зниження цих показників у процесі лікування. Проте ці зміни були менш виразними, ніж у дітей основної групи.
У всіх дітей з ГН відзначено підвищення вмісту МСМ, що склало (0,93 ё 0,07) од. опт. щільності, при цьому показники у здорових осіб склали (0,56 ё 0,06) од. опт. щільності. Спостерігалося значне підвищення вмісту гідрофобної фракції МСМ. Ці показники в 2-3 рази перевищували аналогічні у здорових осіб (p < 0,05). Гідрофобна фракція перебуває у плазмі крові практично цілком у зв'язаному стані у вигляді комплексів з альбумінами і ліпопротеїдами низької щільності. Саме гідрофобні токсини (гідрофобні продукти деградації білка) мають найбільш значні токсичні властивості, оскільки швидко зв'язуються з мембранами клітин крові і внутрішньоклітинних білків, змінюючи їхню структуру, підвищуючи проникність мембран та зменшуючи їх ферментну активність. Це зумовлює порушення природної резистентності та декомпенсацію функціональних можливостей фагоцитуючих клітин у дітей з гострим ГН. При цьому у дітей основної групи спостерігалася тенденція до зниження вмісту МСМ в процесі лікування в середньому на 12,75 %, однак ці показники перевищували аналогічні у здорових осіб протягом всього дослідження. Дослідження активності НГ у НСТ-тесті встановило значне підвищення показників у порівнянні з аналогічними у здорових осіб в середньому у 1,87 рази (p < 0,05). Додаткова стимуляція НГ ліпополісахаридом клітинної стінки E. coli (ЛПС) призводила до зниження показників активності НГ у НСТ-тесті. При цьому дані показники були в 2,55 рази (p < 0,05) нижчі за показники спонтанної реакції. Такі зміни показників функціональної активності НГ у НСТ-тесті у відповідь на антигенну стимуляцію свідчать про значну декомпенсацію функції фагоцитуючих клітин у дітей досліджуваної групи та неспроможність їх сформувати адекватну відповідь на мікробні антигени. Водночас спостерігалося збільшення кількості НГ з апоптозом, що може свідчити про корелятивну залежність між декомпенсацією функціональної активності НГ та активністю апоптичних процесів. Після прийому Ентеросгелю у дітей основної групи встановлено зниження показників активності НГ у спонтанному НСТ-тесті по відношенню до вихідних значень на 27,53 % (p < 0,05), на фоні відсутності динаміки показників активності НГ в індукованому НСТ-тесті по відношенню до вихідних значень. Це свідчить про збереження функціональної активності НГ у дітей основної групи на субкомпенсаторному рівні. При цьому була відмічена тенденція до незначного зменшення кількості НГ з апоптичними змінами. На нашу думку, така динаміка показників функціональної активності НГ свідчить про те, що ендогенна інтоксикація, яка супроводжує перебіг ГН у дітей, не тільки пригнічує функціональну активність НГ, але і сприяє прискоренню процесів апоптозу у клітинах. Застосування Ентеросгелю знижує антигенне навантаження на НГ та сприяє збереженню їхньої функціональної вартості при розвитку реакцій природної резистентності. Вивчення показників активності НГ у хворих контрольної групи засвідчило зниження показників спонтанної
Loading...

 
 

Цікаве