WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Вивчення впливу різних доз препарату мідокалм на динаміку больового синдрому в нижньому відділі спини у жінок в постменопаузальному періоді - Реферат

Вивчення впливу різних доз препарату мідокалм на динаміку больового синдрому в нижньому відділі спини у жінок в постменопаузальному періоді - Реферат


Реферат на тему:
Вивчення впливу різних доз препарату мідокалм на динаміку больового синдрому в нижньому відділі спини у жінок в постменопаузальному періоді
У всьому світі больовий синдром у нижньому відділі спини (БНС) сягає розмірів пандемії та являє собою серйозну медичну та соціально-економічну проблему. Він зустрічається у трьох із чотирьох пацієнтів протягом життя. За даними епідеміологічних досліджень, проведених у США та країнах Західної Європи, поширеність БНС досягає 40-80 %, а рівень щорічної смертності, пов'язаної з даною патологією, - 5 % [1, 3, 9, 10]. БНС може бути результатом численних захворювань кісток, м'яких тканин та інших органів і систем, часто локалізований віддалено від справжнього "вогнища" патології. За даними деяких зарубіжних авторів, причинами БНС у жінок віком 45-60 років є дегенеративні процеси в міжхребцевих дисках (20 %), спондилоартрити (19 %), сколіоз, спричинений різною довжиною кінцівок (15 %), ідіопатичний сколіоз (14 %), спондилолістез (7 %), остеопороз (6 %), неостеопоротичні деформації тіл хребців (6 %). БНС тісно пов'язаний з віком та статтю [1, 5, 6]. Крім того, існує зв'язок між виникненням БНС та гормональним статусом жінки. За даними авторів [3, 4, 8], біль у поперековому відділі хребта є інтенсивнішим у жінок з ранньою менопаузою. Зі збільшенням тривалості постменопаузи вираженість болю в поперековому відділі хребта зростає [8].
В патогенезі БНС велике значення приділяється міофасціальному синдрому, який проявляється не тільки спазмом м'язів, але й наявністю в них больових м'язових ущільнень (гіпертонусів) та тригерних точок. Відомо, що одночасно больові імпульси активують альфа- та гамма-мотонейрони передніх рогів спинного мозку. Активація передніх мотонейронів призводить до спазму м'язів, які іннервуються даним сегментом спинного мозку. При м'язовому спазмі виникає стимуляція ноцицепторів самого м'яза.
Лікування БНС базується на терапії основного захворювання й передбачає застосування медикаментозних (аналгетики, нестероїдні протизапальні препарати, міорелаксанти) та немедикаментозних (фізіотерапія, лікувальна фізкультура) засобів. Використання міорелаксантів теоретично обґрунтоване, оскільки ці препарати розривають замкнене коло больового синдрому, викликане напруженням м'язів спини. При м'язовому спазмі спостерігається стимуляція ноцицепторів самого м'яза, в спазмованих м'язах розвивається локальна ішемія, що викликає вазомоторні та нейрон-дистрофічні зміни в тканинах, а також посилює активацію ноцицепторів м'язового волокна, тобто м'язи стають додатковим джерелом патологічної аферентації. До препаратів, які викликають центральну релаксацію скелетної мускулатури, належить мідокалм (толперизон) ("Гедеон Ріхтер", Угорщина), який вже протягом 30 років широко використовується при лікуванні рефлекторних та компресійних ускладнень дегенеративно-дистрофічних захворювань хребта. За даними літератури [8, 10], мідокалм покращує кровопостачання у спазмованих м'язах, виявляє мембраностабілізуючу дію та, відповідно, виражений аналгезуючий та міорелаксуючий ефекти.
Метою даного дослідження є вивчення впливу різних доз препарату мідокалм на динаміку больового синдрому в нижньому відділі спини у жінок в постменопаузальному періоді.
Матеріали та методи
У відділі клінічної фізіології та патології опорно-рухового апарату Інституту геронтології АМН України обстежено 30 жінок з БНС, які знаходилися в постменопаузальному періоді (табл. 1). Дослідження проводилися на початку лікування та через 15 днів терапії. Усі обстежувані були поділені на три групи:
І група - 10 пацієнток, віком 65,6 ± 2,0 років, які на тлі комплексного стандартного лікування отримували препарат мідокалм фірми "Гедеон Ріхтер" 150 мг один раз на добу протягом 15 днів;
ІІ група - 10 жінок, віком 60,1 ± 1,6 років, які отримували даний препарат у дозі по 150 мг два рази на добу;
ІІІ група (контрольна) - 10 жінок, які не отримували лікування міорелаксантами в комплексній терапії хронічного больового синдрому, що включала використання неселективних нестероїдних протизапальних препаратів, вітамінотерапії та фізіотерапії.
Визначення структурно-функціонального стану кісткової тканини, діагностику остеопорозу проводили за допомогою ультразвукової денситометрії. За результатами даного дослідження хворі розподілилися таким чином: 30 % - пацієнтки з нормальною кістковою тканиною, 50 % - жінки з остеопенічним синдромом, 20 % - хворі з системним остеопорозом. Нейро-ортопедичне обстеження пацієнтів проводилось ортопедом. При збиранні анамнезу зверталась увага на скарги пацієнтів, початок проявів дегенеративних захворювань кістково-м'язової системи, наявність у минулому переломів, їх кількість та особливості виникнення. Під час об'єктивного дослідження враховувалися зріст, маса тіла, постава, хода, наявність викривлень хребта, деформацій органів опори та руху, стан шкіри та жирової клітковини, внутрішньошкірних та підшкірних судин, наявність больових точок, характерних для захворювань опорно-рухового апарату та інше.
Оцінка больового синдрому. Больовий синдром до та після лікування оцінювали за допомогою Мак-Гилівського больового опитувальника, інтенсивність больового синдрому - за допомогою комбінованої візуально-аналогової шкали (ВАШ). Візуальна аналогова шкала є прямою лінією довжиною 10 см з нанесеними на неї міліметровими позначками або без них. Початкова точка лінії означає відсутність болю, кінцева - нестерпний біль. В даному дослідженні використовувалася шкала 10-сантиметрової довжини з міліметровими і сантиметровими позначками, яка через кожні 2 см має опорні слова: 2 см відповідає дескриптору слабкий біль, 4 - помірний, 6 - сильний, 8 - найсильніший, 10 - нестерпний. Необхідно визнати, що метод рангової оцінки дає можливість оцінювати біль однозначно - за інтенсивністю, як просте відчуття. Для оцінки багатомірного больового феномена використовується метод багатомірної семантичної дескрипції болю, основою якого є Мак-Гилівський больовий опитувальник. Останній містить 78 слів-дескрипторів болю, зведених у 20 підкласів (підшкал) за принципом змістового значення і містить три головні класи (шкали): сенсорний, афективний і евалюативний. Евалюативна шкала складається усього з 5 слів, які виражають узагальнену суб'єктивну оцінку подібно звичайній вербальній шкалі. У кожному підкласі дескриптори розташовані за наростанням інтенсивності. Обстежуваний має вибрати один із них, найбільш відповідний його больовим відчуттям. Обробка даних зводиться до отримання двох основних показників: рангового індексу болю і кількості вибраних слів. На 10-сантиметровій аналоговій шкалі хворий відмічав рівень інтенсивності болю в сантиметрах. У больовому опитувальнику розраховували індекс дескрипторів, тобто кількість обраних слів-визначень, індекс рангів - суму рангів, присвоєних кожному з обраних дескрипторів.
Визначення рівня тривожності за методикою Ч. Д. Спілбергера в модифікації Ю. Л. Ханіна. Даний тест єнадійним та інформативним способом самооцінки рівня тривоги в даний момент (реактивної тривоги як стану) і особистої тривоги (як стійкої характеристики людини). Особиста тривожність характеризує стійку схильність сприймати значне коло ситуацій як загрозливі, реагувати на такі
Loading...

 
 

Цікаве