WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Бронхіальна астма у дітей. Сучасні діагностичні підходи та протоколи лікування - Реферат

Бронхіальна астма у дітей. Сучасні діагностичні підходи та протоколи лікування - Реферат

призначення ІГКС навіть після докладних роз'яснень. Перспективними для лікування дітей з тяжким перебігом БА є комбіновані препарати, до складу яких входять b2-агоністи пролонгованої дії та ІГКС, особливо на початку лікування, коли спостерігаються часті загострення хвороби, з подальшим поступовим переходом на монотерапію ІГКС.
Використання інгаляційних холінолітиків має позитивний результат у дітей з астматичним бронхітом, астмою фізичного навантаження, при дії інфекції й полютантів та в інших випадках, коли виражені холінергічні механізми. Їх можна застосовувати у дітей молодшого віку на початку загострення БА, але коротким курсом, обмеженим рамками клінічно вираженої бронхообструкції, і тільки у поєднанні з муколітиками. Останнє зумовлено підсушуючим ефектом атропіну. Існують комбіновані препарати, до складу яких входять b2-агоністи короткої дії. Деякі з них дозволяється використовувати лише у дітей віком понад 12 років.Виражена протизапальна та антиалергічна дія кортикостероїдів пояснює той факт, що вони широко використовуються як при лікуванні загострень, так і в базисній терапії БА. Призначення ІГКС дозволяє значно скоротити використання системних гормонів та b2-агоністів, не знижуючи при цьому ефективність лікування і майже не спостерігаючи побічної дії при тривалому застосуванні.У хворих на БА з тяжким перебігом базисна терапія повинна проводитися ІГКС - беклометазону пропіонатом, будесонідом, флутиказону пропіонатом. Призначення ІГКС є високоефективним і дозволяє значно зменшити використання системних глюкокортикостероїдів і b2-агоністів. Отримані нами дані свідчать про те, що застосування ІГКС з перших днів загострення БА супроводжується швидкою позитивною клінічною динамікою після нападу і сприяє скороченню стаціонарного лікування.
Усі препарати з групи ІГКС в еквівалентних дозах мають однаковий терапевтичний ефект. У дітей раннього віку клінічна ефективність ІГКС більш виражена, ніж у старших, тому що препаратом вибору є флутиказону пропіонат, для якого нами розроблена схема лікування.
Ми вважаємо, що ІГКС треба ширше використовувати для лікування рецидивуючого обструктивного синдрому у дітей з обтяженою спадковістю і ранніми проявами алергії, тому що вплив ІГКС на хронічне запалення попереджує формування персистуючої БА та інвалідизацію хворого.
Застосування ІГКС у помірних дозах при лікуванні дітей вважається безпечним. Нами також не виявлено клінічних і лабораторних ознак негативного впливу ІГКС на функціональний стан надниркових залоз, динаміку основних біохімічних показників білкового, вуглеводного, ліпідного та мінерального обмінів при застосуванні у низьких і середніх терапевтичних дозах. Місцеві побічні ефекти при лікуванні ІГКС (кандидоз слизової оболонки ротоглотки та закашлювання) були виявлені нами лише у 3 % дітей, але вони легко усувалися симптоматичними засобами і не були перешкодою для подальшої терапії.
Лікування ІГКС у низьких і середніх терапевтичних дозах дозволяє ефективно і безпечно контролювати стан дітей з тяжким перебігом БА. При призначенні високих доз ІГКС (понад 600 мкг/добу) обов'язково треба враховувати співвідношення користі та потенційної небезпеки лікування (табл. 3).Потреба в системній стероїдній терапії в періоді загострення велика. Раннє призначення ІГКС або комбінація останніх як базисної терапії і парентеральне використання системних ГКС виступають оптимальним варіантом для дітей. У дуже тяжких випадках парентеральне введення ГКС поєднується з оральним. Препаратом вибору є преднізолон, який має низьку мінералокортикоїдну активність, швидкий початок дії та простий у дозуванні. Системні ГКС призначаються, якщо:· астматичний приступ продовжується понад 3 дні;· наявна резистентність до b2-агоністів і розвивається астматичний статус;· дитина отримує базисну терапію ІГКС на період загострення;· в анамнезі є вказівка на неефективність стероїдної терапії;· абсолютним показанням для призначення системних ГКС є асфіксичний синдром.
Еуфілін у дітей молодшого віку, незважаючи на високу ефективність, повинен застосовуватися тільки як "терапія відчаю" у випадку безуспішності комплексного лікування, враховуючи його складну фармакокінетику у дітей цього віку (розвиток широкого спектра побічних реакцій), тим більше, що в наш час існує багато безпечніших і досить ефективних препаратів - селективних b2-агоністів і холінолітиків.
Пролонговані форми теофіліну (теопек, теоклір, вентакс тощо) широко використовуються для лікування середньо-тяжкої та тяжкої форм БА, особливо при нічних та передранкових приступах. Багаторічний досвід свідчить, що тривале використання теофіліну у базисній терапії здебільшого не супроводжується побічними діями та при середньотяжкій БА має позитивний клінічний ефект.Роль інфекції в патогенезі БА постійно привертає увагу дослідників. Під час загострення необхідно вирішити питання призначення антибіотиків, а у період ремісії - імуностимуляторів мікробного походження.Показання до призначення антибіотиків:· затяжний астматичний приступ· астматичний статус· інфікування хворого патогенними мікроорганізмами· супутні вогнища інфекцій· вторинний катарально-гнійний або гнійний ендобронхіт· вибір обмежений: цефалоспорини, макроліди, фторхінолони.
Основою для застосування бактеріальних вакцин при БА є їх антигенспецифічний та неспецифічний ефекти. Полівалентна імунотерапія сприяє збільшенню вмісту специфічних антитіл до мікробів, які входять до складу препарату. Практично всі імуностимулятори мікробного походження впливають на більшу частину імунної відповіді - Т-лімфоцити і поліклональні В-лімфоцити, стимулюють фагоцитоз. У лікуванні БА застосовуються бактеріальні лізати (аутовакцини), неантигенні мікробні фракції (бронхомунал, бронховаксом, паспат, респівакс, IRS-19, ВП-4). Препаратом нового покоління є рибомуніл, який складається з рибосом Streptococcus pyogenes, Streptococcus Pneumoniae, Haemophilus influezae, Klebsiella pneumoniae.
Показаннями для призначення рибомунілу є:· інфекційний анамнез· супутні вогнища інфекцій· гострі респіраторні захворювання як частий тригер бронхіальної астми· інфекційний синдром у процесі самого загострення· наявність мікоплазми, хламідій· зниження клітинного та гуморального імунітету· зниженнямісцевого імунітету· порушення фагоцитозу та інших факторів захисту· знижені показники IFN-g.Сучасна терапія алергічних захворювань здатна забезпечити контроль за їх перебігом і значно покращити якість життя хворих дітей. На сьогодні головною проблемою є організаційне і фінансове забезпечення цієї терапії, розроблення протоколів лікування та їх моніторинг.
Література
[1] Вельтищев Ю. В., Святкина О. Б. Атопическая аллергия у детей// Российский вестник перинатологии и педиатрии. - 1995. - № 1. - С. 4-10.
[2] Геппе Н. А., Коганов С. Ю. Национальная программа "Бронхиальная астма у детей. Стратегия лечения и профилактика"// Российский педиатрический журнал. - 1998. - № 2. - С. 8-12.
[3] Геппе Н. А., Колоскова Н. Г., Бунатян А. Ф. Дифференцированный подход к назначению ингаляционных кортикостероидных препаратов при бронхиальной астме у детей// Пульмонология. - 1999. - № 4. - С. 71-76.
[4] Курашова О. Н., Ласица О. И., Охотникова Е. Н. Кромогликат натрия в базисной терапии бронхиальной астмы у детей// Матеріали наукових праць І з'їзду алергологів України. - К., 2002. - С. 89.
[5] Ласица О. И., Охотникова Е. Н. Применение холинолитиков при бронхообструктивном синдроме у детей// Укр. пульмонол. журнал. - 2001. - № 2. - С. 55-58.
[6] Ласица О. И., Охотникова Е. Н. Эффективность использования монтелукаста содиума как средства противовоспалительной базисной терапии бронхиальной астмы у детей// Матеріали наукових праць І з'їзду алергологів України. - К., 2002. - С. 92.
Loading...

 
 

Цікаве