WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Аномалії конституції (діатези) у дітей. Сучасні уявлення про патогенетичні механізми, прояви, реабілітацію - Реферат

Аномалії конституції (діатези) у дітей. Сучасні уявлення про патогенетичні механізми, прояви, реабілітацію - Реферат

продовжувати в подальшому весь період дитинства. Надзвичайно суттєвим реабілітаційним заходом є гіпоалергенне харчування вагітної жінки, матері-годувальниці, дитини за наявності мінімальних ознак алергічного діатезу. Антигенне оберігання дитини особливо необхідне у перші 2-3 роки, коли інтенсивно розвиваються імунна, ендокринна, травна та інші системи. У подальшому, за відсутності будь-яких алергічних проявів можливе деяке розширення дієти з обережним, поступовим введенням нових компонентів їжі. При дотриманні гіпоалергенної дієти в раціоні дитини не повинно бути продуктів з високою сенсибілізуючою активністю: горіхів, какао, шоколаду, цитрусових, меду, грибів, риби, рибної ікри, крабів, будь-яких консервів; підлягають обмеженню в кількості усі фрукти, ягоди й овочі з жовто-червоним забарвленням. Окрім того, з раціону дитини мають бути виключені індивідуальні алергени, на які дитина реагує навіть незначними і нетривалими симптомами; нерідко це коров'яче молоко, пшенична та вівсяна крупи, картопля.
Важливим реабілітаційним заходом є раннє прикладання дитини до грудей матері (у перші 30-60 хвилин після народження) і тривале (до 1-1,5 року) грудне вигодовування за умови гіпоалергенного харчування матері. За відсутності материнського молока для вигодовування застосовуються гіпоалергенні молочні (гідролізовані) соєві суміші. Коригуючі додатки і прикорм для дітей з алергічним діатезом слід вводити на 1-2 місяці пізніше строків, загальноприйнятих для дітей без проявів діатезу.
У реабілітації дітей з таким діатезом великого значення набуває гіпоалергенний побут, що включає максимально можливе усунення домашнього і книжкового пилу, відсутність у помешканні тварин, птахів, акваріумів з рибками.Особливу увагу слід приділяти ранньому виявленню і санації вогнищ інфекції, що сприяє елімінації інфекційних алергенів.Планові профілактичні щеплення дітям з алергічним діатезом рекомендується проводити за індивідуальним графіком з відповідною підготовкою: за 1-2 дні до щеплення та 3-5 днів після щеплення призначається антигістамінний засіб.При частих алергічних реакціях на шкірі, повторних обструкціях дихальних шляхів, при респіраторних захворюваннях у реабілітаційну програму доцільно включати й медикаментозні засоби, у тому числі антигістамінні препарати (5-7 днів), аскорутин, вітаміни А та Е, препарати кальцію - 2-3 тижні щоквартально протягом одного року; препарати кореня солодки (гліцирам, сироп кореня, відвар кореня) - 1,5-2 місяці двічі на рік.У випадку відсутності стійкого ефекту від проведення елімінаційних заходів необхідне обстеження стану травної системи і за необхідності - призначення ферментотерапії та пробіотиків.
Для дітей з таким діатезом доцільно проводити професійну орієнтацію з вибором професії, що виключатиме контакт з причинно значущими алергенами.Слід зазначити, що у частини дітей спостерігаються змішані форми діатезів - алергічного та лімфатичного.
Лімфатичний діатез характеризується генералізованою гіперплазією лімфоїдних утворень, гіперплазією внутрішніх органів (серця, аорти, статевих, щитовидної та наднирникових залоз), дисфункцією гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової системи, лабільністю водно-електролітного обміну, порушенням метаболізму ліпідів і вуглеводів, гіпоімунним станом. Правомірність терміна "лімфатичний діатез" підтверджується тим, що у частини дітей з таким діатезом не встановлено гіпоплазії зазначених вище органів, постійними є порушення функцій, переважно їхня незрілість відповідно до віку дитини. Приблизно у 70 % дітей з таким діатезом спостерігається гіперплазія тимуса різних ступенів.
Лімфатичний діатез діагностується у 11-17 % дітей, а його класичні прояви особливо чітко виражені у дітей перших 3-7 років. Більшість дітей з таким діатезом народжені від матерів, які належали до групи ризику через наявність у них хронічних захворювань, несприятливий перебіг вагітності, особливо з явищами загрози невиношування у поєднанні з гестозами, вірусно-бактеріальними захворюваннями. Провокуючими факторами щодо розвитку такого діатезу є також несприятливий інтранатальний анамнез (асфіксія, пологові травми тощо), а в постанатальному періоді - раннє змішане або штучне вигодовування, часті інфікування.
Причиною тимомегалії і гіперплазії периферійної лімфоїдної тканини вважають первинну функціональну недостатність системи гіпофіз-наднирники.
Діагностика лімфатичного діатезу базується на вивченні спадковості, анамнестичних, об'єктивних і лабораторно-інструментальних даних. У родоводі дітей майже завжди є обтяження з обмінних і хронічних інфекційно-запальних захворювань, ендокринних хвороб і ендокринопатій. Діти відзначаються млявістю, апатією, малою рухливістю, схильністю до гіпотензії. Типовими є гіперплазія лімфатичних вузлів і лімфоутворень носоглотки, пастозний habitus, блідість, переважно добре розвинена підшкірна жирова тканина, знижений тургор м'яких тканин, недостатньо розвинена і млява мускулатура, в крові - постійний лімфоцитоз, гіпоімунний стан (зниження кількості Т-лімфоцитів, рівня Ig E, А і М, фагоцитозу).Необхідність реабілітації дітей з лімфатичним діатезом обумовлена наявністю у них морфо-функціональних відхилень, що сприяють неоптимальності їхнього розвитку, частій захворюваності, ранньому формуванню хронічних захворювань. Близько 25 % дітей, які належать до групи тих, що часто хворіють і мають затяжний та ускладнений перебіг захворювань, становлять діти з цією аномалією конституції.
Спостереження дітей у віковій динаміці показує, що притаманна їм затримка у становленні імунокомпетентності посилюється під впливом несприятливих факторів, зокрема - нераціонального харчування, неоптимального способу життя сім'ї, вірусно-бактеріальними захворюваннями. При цьому зі збільшенням віку у дітей не тільки не досягають нормальних вікових значень показники імунітету, а й залишаються або навіть поглиблюються порушення в міжклітинних коопераціях, формуються стійкі дисрегуляторні зв'язки між клітинною і гуморальною ланками імунітету, спостерігаються прояви дисфункції гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової системи, затримка статевого розвитку. Проведення відповідних реабілітаційних заходів у цій категоріїдітей до 5-7 років сприяє поступовій нормалізації функцій імунної, ендокринної та інших систем, низькій захворюваності.
Оскільки повторні затяжні вірусно-бактеріальні респіраторні захворювання у більшості дітей з лімфатичним діатезом розвиваються вже з перших місяців життя, реабілітацію слід починати відразу після встановлення діатезу у дитини, тобто з перших місяців її життя. Окрім загальнооздоровчих заходів слід рекомендувати максимально можливе обмеження інфікування дитини, для чого оздоровлюються усі члени сім'ї, які контактують з дитиною і мають хронічні вогнища інфекції. Зважаючи на те, що для дітей з лімфатичним діатезом характерним є пізнє становлення імунних механізмів, надзвичайно важливим є тривале (1-1,5 роки) грудне вигодовування, що певною мірою компенсує імунні фактори. До того ж, з грудним молоком діти отримують гормони, що для цієї категорії дітей є дуже істотним фактором, враховуючи наявність у них дисфункції ендокринної системи з переважанням гіпофункціонального стану.
В осінньо-зимово-весняний період (листопад-березень) дітям з таким діатезом слід призначати полівітамінні комплекси, а вітаміни А та Е призначаються додатково 2-3-тижневим курсом ще у червні і вересні. Якщо дитина в листопаді-березні вигодовується материнським молоком, то вітамінні комплекси можна призначати не дитині, а матері. Щоквартально призначається 2-3-тижневий курс одного з рослинних стимуляторів (елеутерокок, ехінацея, фітопрепарат "Джерело") і двічі на рік (листопад, лютий) - двотижневий курс одного з біогенних стимуляторів (дібазол, метилурацил, натрію нуклеїнат). Дітям до 3 років двічі на рік призначають препарати кореня солодки
Loading...

 
 

Цікаве