WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Андропауза та остеопороз - Реферат

Андропауза та остеопороз - Реферат


Реферат на тему:
Андропауза та остеопороз
Остеопороз у чоловіків
Остеопороз характеризується низькою кістковою масою й мікроархітектурними порушеннями в кістковій тканині, що призводять до крихкості кістки та підвищення ризику перелому. Хоча остеопороз звичайно вважають хворобою старших жінок, тому що дане захворювання їх вражає частіше, нещодавно він отримав визнання як важлива проблема охорони здоров'я для чоловіків старшого віку. Даний факт пов'язують з тим, що лікування хронічних захворювань стало більш ефективним, чоловіки живуть довше, й тому більш імовірно у них виникає остеопороз та зумовлені ним переломи. Як і у жінок, у чоловіків частота переломів стегнової кістки збільшується в експоненціальній залежності з віком; приблизно 30 % переломів стегнової кістки серед осіб старше 65 років спостерігається у чоловіків.
Епідеміологія переломів. Загальна кількість чоловіків з остеопорозом невідома. Проте за даними Американського національного огляду здоров'я за 1988-1994 роки, у США приблизно 1-2 мільйони чоловіків у віці 50 років та старше (3-6 %) мають остеопороз - мінеральна щільність кісткової тканини (МЩКТ) на 2,5 SD нижча за показники у молодих чоловіків, та 8-13 мільйонів чоловіків (28-47 %) мають остеопенію (МЩКТ на 1,0- 2,5 SD нижча за показники у молодих чоловіків).За результатами наших досліджень структурно-функціонального стану кісткової тканини, у чоловіків віком 20-89 років остеопороз було виявлено: у 10 % чоловіків вікової групи 60-69 років, у 22% - групи 70-79 років та у 20 % - групи 80-89 років (рис. 5).Є докази, що розповсюдженість переломів стегнової кістки у чоловіків за останні роки збільшується, тоді як частота переломів у жінок має плато. Критерії ВООЗ стосовно мінеральної щільності кісткової тканини базуються на оцінці ризику переломів у жінок, тоді як результати проспективних досліджень щодо зв'язку між ризиком переломів та МЩКТ у чоловіків ще недоступні. Ризик будь-якого остеопоротичного перелому у чоловіків становить від 13 % до 25 %, тоді як переломи стегнової кістки складають одну третину від загальної кількості переломів.
Перелом стегнової кістки. Частота переломів стегнової кістки починає збільшуватися у чоловіків до 70 років, подібно до того, як це відбувається у жінок після досягнення 60 років. Коли чоловіки досягають 80 років, цей приріст відбувається в експоненціальній залежності (рис. 6). Таким чином, спостерігається 10-річний зсув між чоловіками й жінками в частоті переломів стегнової кістки й переломів хребців. Оцінений життєвий ризик перелому стегнової кістки у 50-річного чоловіка європеоїдної раси складає 11 % у порівнянні з 23 %-им ризиком для 50-річної жінки. Крім того, ризик смерті протягом першого року після перелому стегнової кістки в 2-3 рази вищий у чоловіків порівняно з жінками, що може бути зумовлено коморбідністю в чоловіків, хоча ця теорія має протиріччя. За результатами наших досліджень (Поворознюк В. В., Форосенко В. С., 2004), летальність серед хворих з остеопоротичними переломами проксимального відділу стегна становить 18,6 %. При цьому, 47 % хворих вмирає протягом перших 6 місяців після виникнення перелому.
Оскільки тривалість життя збільшується, кількість чоловіків літнього віку буде різко зростати внаслідок старіння людей, що народилися в період демографічного вибуху (1946-1964 роки). Загальна кількість переломів стегнової кістки у жінок і чоловіків в усьому світі становитиме 2,6 мільйони у 2025 році та 4,5 мільйони - у 2050 році. Приріст буде більшим у чоловіків (310 %), ніж у жінок (240 %), із суттєвим соціально-економічним навантаженням.
Переломи хребців. Остеопоротичні переломи хребців у чоловіків, як вважали раніше, зустрічалися рідко, й більшість переломів хребців пов'язували із травмою. Проте нещодавно проведене епідеміологічне дослідження свідчить про подібну розповсюдженість деформацій хребців у чоловіків та жінок старшого віку, а тяжкі деформації хребців, особливо у чоловіків, пов'язані з функціональними порушеннями (Burger H. та співавт., 1997). Хоча вплив старіння на виникнення вертебральних деформацій у чоловіків менший у порівнянні з жінками, у недавньому європейському дослідженні остеопорозу хребта було відзначено збільшення частоти деформацій хребців зі збільшенням віку у чоловіків та незначним впливом віку на частоту поодиноких деформацій.
Рис. 1 Частка остеопорозу та остеопенії залежно від віку у чоловічого населення України
I - Остеопороз
II- Остеопатія
III- Норма
Рис. 2 Частота остеопоротичних переломів у міських жителів (на 100 000 населення) залежно від віку та статі
Диференціальний діагноз. У популяції людей літнього та старечого віку важливо розрізняти остеопороз та остеомаляцію, хоча ці стани можуть співіснувати. Остеомаляція - порушення мінералізації кісткової тканини, воно може проявлятися як остеопороз при вимірюванні МЩКТ. У старості погане харчування та нестача сонячної енергії, особливо в осіб, що постійно перебувають у приміщенні, можуть призводити до дефіциту вітаміну D. Біохімічні маркери остеомаляції включають низькі або нормальні рівні кальцію в сироватці, низький рівень фосфору в сироватці, підвищений рівень лужної фосфатази, низький рівень у сироватці 25(ОН)- вітаміну D (кальцидіол) та підвищений рівень паратгормону (ПТГ). Пацієнти, які мають хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту, печінки або нирок, ймовірно можуть мати порушення абсорбції або метаболізму вітаміну D, тому повинні пройти обстеження щодо остеомаляції й відповідно лікуватися. При лікуванні необхідно використовувати вітамін D.
Інше важливе порушення, яке потрібно враховувати при диференціальному діагнозі остеопорозу, - первинний гіперпаратиреоз. Ця відносно часта причина втрати кісткової тканини в постменопаузальних жінок також зустрічається й у чоловіків і може супроводжувати або посилювати первинний остеопороз. Діагноз найбільш часто визначається у пацієнта без скарг, якому проводиться визначення кальцію в сироватці. Для встановлення діагнозу необхідний біохімічний доказ підвищеного рівня кальцію та неадекватно підвищеного рівня інтактного ПТГ. Як правило, при підвищеному вмісті ПТГ втрата компактної кісткової тканини перевищує втрату трабекулярної, хоча коли у пацієнта присутній також первинний остеопороз, це не завжди спостерігається. Необхідно проводити вимірювання МЩКТ у регіонах домінування компактної кісткової тканини, таких як передпліччя або стегнова кістка разом з поперековим відділом хребта. Біопсія кістки демонструє збільшене ремоделювання КТ. Важливо ідентифікувати
Loading...

 
 

Цікаве