WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Андропауза та остеопороз - Реферат

Андропауза та остеопороз - Реферат

дигідротестостерон (ДГТ). Тестостерон майже цілком секретується яєчками, хоча приблизно 5 % його виробляється корою наднирників. ДГТ виробляється також у деяких клітинах-мішенях під впливом 5a-редуктази з тестостерону.
Тестостерон є кінцевим продуктом гіпоталамо-гіпофізарно-гонадної (ГГГ) осі (рис. 1). Він секретується клітинами Лейдіга під впливом лютеїнізуючого гормону (ЛГ), який самостійно продукується гіпофізом у відповідь на виділення гонадотропін-релізинг гормону (ГнРГ) гіпоталамуса. Рівні тестостерону в сироватці контролюються за принципом зворотного зв'язку з гіпоталамусом. Механізм ендогенного синтезу тестостерону включає зв'язування ЛГ з поверхневими мембранними рецепторами, які активізують аденілатциклазу. Збільшення рівня циклічного AMФ у клітинах Лейдіга прискорює метаболізм холестирину, який, у свою чергу, конвертується в прегненолон на першому кроці процесу синтезу тестостерону.
Вважають, що більшість тестостерону в крові (близько 65 %) знаходиться в тісному зв'язку з глобуліном, який зв'язує статеві гормони (ГЗСГ); приблизно 35 % тестостерону порівняно слабко зв'язані з альбуміном і лише 1-2 % перебувають у вільному стані. Загальновизнано, що тестостерон, який може використовуватися клітинами (біодоступний тестостерон), включає вільний тестостерон плюс альбумін-зв'язаний тестостерон. Концентрації тестостерону значно варіюють між індивідуумами, нормальний діапазон рівня загального тестостерону в сироватці у чоловіків молодого віку складає 12-35 нмоль/л; біодоступний тестостерон складає 2,5-4,2 нмоль/л.
Тестостерон біологічно активний у різних тканинах (табл. 2). Андрогенна активність забезпечується в деяких тканинах безпосередньо тестостероном, в інших - ДГТ. Тільки 20 % ДГТ секретується яєчками, більшість його потрапляє в кров від органів-мішеней. Тестостерон і ДГТ діють на клітини-мішені, зв'язуючись зі специфічними мембранними рецепторами, щоб сформувати стероїд-рецепторний комплекс. Потім цей комплекс мігрує до ядра клітини, де він взаємодіє з акцепторними ділянками ДНК, щоб збільшити транскрипцію специфічних андроген-чутливих генів.
Невеликі кількості тестостерону конвертуються ферментом ароматазою в естрадіол, який переважає у жінок і є головним компонентом багатьох жіночих препаратів замісної гормональної терапії. У чоловіків естрадіол впливає на метаболізм кісткової тканини та гіпоталамо-гіпофізарну вісь; тому біотрансформація тестостерону в естрадіол є важливою стосовно мінеральної щільності кісткової тканини. Тестостерон також активний у печінці, еритропоетичних стовбурових клітинах та імунній системі, хоча механізми його дії до кінця не визначені.
Крім секреції ЛГ, під впливом ГнРГ гіпоталамуса гіпофіз також секретує фолікулостимулюючий гормон (ФСГ). ФСГ стимулює виробництво сперми клітинами Сертолі в яєчках; даний процес також залежить від паракринного впливу тестостерону.
Виробництво тестостерону у здорових чоловіків молодого віку контролюється ГГГ віссю. Гіпоталамус виділяє гормони в пульсуючому ритмі з інтервалом в 1-2 години, який визначає пульсуючу секрецію ЛГ, ФСГ і тестостерону. Як і в інших гормональних системах, пульсуючий ритм виділення ГнРГ запобігає десенсибілізації клітин-мішеней у гіпофізі та яєчках. Концентрації тестостерону також змінюються протягом дня з найвищими рівнями вранці та зниженням більш ніж на 35 % вдень і ввечері.
Гіпогонадизм - патологічний стан, зумовлений дефіцитом або порушеннями дії тестостерону. Дефіцит тестостерону може бути викликаний дисфункцією яєчок (первинний гіпогонадизм) та дисфункцією гіпоталамуса або гіпофіза (вторинний гіпогонадизм) (табл. 3). Порушення дії тестостерону зумовлюються резистентністю тканин-мішеней до цього гормону або ж до ДГТ. Гіпогонадизм у чоловіків називають також тестикулярною недостатністю.
Діагноз класичного гіпогонадизму базується на показниках загального тестостерону в сироватці, нижчих за нормальний рівень для молодих людей (< 12 нмол/л або 350 нг/дл). Дефіцит тестостерону в препубертатному та пубертатному віці спричиняє затримку статевого розвитку або євнухоїдизм. Загальні прояви гіпогонадизму у дорослих - еректильна дисфункція, знижене лібідо та втома.
При старінні рівень тестостерону поступово зменшується, що призводить до значної диспропорції гіпогонадних симптомів у чоловіків літнього та старечого віку, які часто називають андропаузою. Діагноз андропаузи базується на клінічних ознаках у комбінації з субнормальними рівнями біодоступного тестостерону в сироватці (< 2,5 нмоль/л або 70 нг/дл).Одним із найбільших досліджень, що вивчало зміни рівня тестостерону при старінні, є Масачусетське дослідження чоловіків. У ньому взяло участь 1709 американських чоловіків європеоїдної раси віком 40-70 років. При аналізі результатів проспективного дослідження (період спостереження склав 7-10 років) рівень вільного тестостерону знижувався в середньому на 2,8 % на рік, альбумін-зв'язаного тестостерону - 2,5 % на рік, тоді як глобулін-зв'язаний тестостерон збільшувався на 1,3 % на рік; загальний тестостерон знижувався на 1,6 % на рік (Feldman та співавт., 2002).Збільшення глобулін-зв'язаного тестостерону (біологічно неактивного) призводить до зниження біодоступного тестостерону. Загалом при старінні рівень біодоступного тестостерону знижується на 64 %, біодоступного естрадіолу - на 47 %; рівень глобулін-зв'язаного тестостерону збільшується на 124 %, ЛГ - на 285 %, ФСГ - на 505 % (Krosla S. та співавт., 1998).За наявності хронічної супутньої патології (цукровий діабет, артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця) рівень тестостерону на 10-15 % нижчий, ніж у здорових людей того ж віку, при цьому швидкість зниженнярівня тестостерону в них не відрізняється від такої в здоровій популяції.
Основними причинами зниження рівня тестостерону з віком є зменшення числа клітин Лейдіга; збільшення фіброзних та інших дегенеративних тестикулярних змін; зниження тестикулярної перфузії, яка призводить до гіпоксії; залежні від гіпоксії зміни в стероїдогенезі, які призводять до зниження синтезу дигідроепіандростендіону; зменшення гіпоталамічного секреторного резерву, результатом якого є зниження або хаотична секреція ГнРГ; зниження гіпофізарної відповіді на ГнРГ, що зумовлює збільшену, але нерегулярну частоту пульсацій ЛГ зниженої амплітуди; втрата циркадного ритму продукції тестостерону.
Рис. 2Формування піку кісткової маси у населення України залежно від віку та статі
* - p < 0,05 у порівнянні з представниками жіночої статі.
Рис. 3Індекс міцності кісткової тканини у хлопчиків з ендокринною патологією
КГ - контрольна група; ЦДIТ - цукровий діабет I типу; ЗСР - затримка статевого розвитку; ГСПП - гіпоталамічний синдром пубертатного періоду; ІМ - індекс міцності; * - p 89 % - норма;
67-89 % - остеопенія;
< 67 % - остеопороз.
* - p < 0,05; ** - p < 0,01; *** - p < 0,001 у порівнянні з віковою групою 35-39 років;
# - p < 0,05; # # - p < 0,01; # # # - p < 0,001 у порівнянні з жінками.
Література
[1] Поворознюк В. В. Остеопороз позвоночника: механизмы развития, факторы риска, клиника, диагностика, профилактика и лечение// Повреждения позвоночника и спинного мозга (механизмы клиника, диагностика, лечение)/ Под ред. Н. Е. Полищука, Н. А. Коржа, В. Я. Фищенко. - К.: Книга плюс, 2001. - С. 272-304.
[2] Поворознюк В. В., Григор'єва Н. В. Менопауза та остеопороз. - К.: Українська асоціація остеопорозу, 2002.
[3] Amin S., Zhang Y., Sawin C. T. et al. Association of hypogonadism and estradiol level with bone mineral density in elderly men from the Framingham study// Ann Intern Med. - 2000. - V. 133. - P. 951-963.
[4] Barrett-Connor E., Mueller J. E., Miihlen D. C. et al. Low levels of estradiol are associated with vertebral fractures in older men, but not women: The Rancho Bernardo Study// J Clin Endocrinol Metab. - 2000. - V. 85. - P. 219-223.
[5] Boonen S., Vanderschueren D., Geusens P. et al. Age-associated endocrine deficiencies as potential determinants of femoral neck (type II) osteoporotic fracture occurrence in elderly men// Int J Androl. - 1997. - V. 20. - P. 134-143.
[6] Coldray D., Weisan Y., Jaccard N. et al. Decreased bone density in elderly men treated with the gonadotropin-releasing hormone agonist decapeptyl (D-Tryp6-GnRH)// J Clin Endocrinol Metab. - 1993. - V. 76. - P. 288-290.
Loading...

 
 

Цікаве