WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Анатом, який відкрив дорогу неврології та психіатрії: Володимир Олексійович Бец - Реферат

Анатом, який відкрив дорогу неврології та психіатрії: Володимир Олексійович Бец - Реферат

з'їзду, який відбувався в Києві, а також книги для професора Бенедикта, виданої у Відні (того професора Бенедикта, який пропонував В. О. Бецу продати колекцію своїх препаратів на Віденській виставці). Продовжимо аналіз подальших зусиль В. О. Беца з підготовки видання атласу мозку, описаних ним самим у книзі "Анатомічний театр".
Перша частина атласу повинна була містити анатомію поверхні людського мозку, яка після дослідів Фрича і Гітцига і після відкриття гігантських клітин В. О. Бецом була нагальною проблемою для анатомів, фізіологів і невропатологів. Аби узнати якомога більше про важливу і малорозроблену частину анатомії, В. О. Бец зайнявся складанням атласу півкуль головного мозку з чотирьох площин: передньої, задньої, внутрішньої і нижньої, і представив анатомію розташування звивин на поверхні мозку. Для цього потрібно було приготувати до 200 фотографічних знімків з препаратів і до 150 кліше. Робота продовжувалася понад 3 роки, атлас було надруковано до червня 1879 року. Після Московської антропологічної виставки в першій половині того ж року професор Брока заїхав у Київ для огляду колекції препаратів В. О. Беца і після повернення до Парижа прислав йому своє дослідження про анатомію нюхової долі у тварин (ця доля зовсім не розвинена у людини, а у тварин складає майже головну частину всієї кіркової маси півкулі мозку).Внаслідок цього професор В. О. Бец поставив собі питання - довести чи відкинути можливий у людини зв'язок його рудиментарної нюхової долі з рештою звивин. Вирішивши питання позитивно на 5000 заново виготовлених препаратах, В. О. Бец знайшов одинадцять різних типів анатомічної будови звивин, тому і повинен був викладати анатомію звивин уже не з морфологічної точки зору, як це було прийнято всіма, а з гістологічної. Після опублікування результатів цих досліджень у 1881році професор В. О. Бец повинен був вивчити зв'язок між окремими звивинами і показати ці зв'язки з усією білою речовиною півкулі. Вчений знайшов досить цікаве і оригінальне відношення звивин до розташування окремих пучків білої речовини і обнародував його у 1883 році та продемонстрував на Одеському з'їзді природознавців. Після цього почав друкувати в "Університетських відомостях" текст до свого атласу і вже виклав більшу половину літератури про анатомію звивин. Перевірка досліджень Екера і Панча про початкове утворення борозен і звивин у зародків примусила його визначити невідоме відношення розташування великих судин мозку до тих чи інших борозен і звивин. В. О. Бец отримав досить оригінальні препарати артеріальних петель і інокуляцій, які розміщуються завжди правильно, і продовжив опис гігантських пірамід: "Клітини ці і волокна мають всі безумовні якості так званих рухових клітин і, безумовно, сполучаються з нервовими волокнами. Вони містяться як раз у місцях мозку собаки, вказаних Гітцигом, що викликали таку гарячу суперечку про здатність мозкової кори до подразнення. Суперечка умовно закінчується на користь Гітцига щодо існування справжніх двох анатомічних центрів у корі мозку людини, мавп і собак. У людини і вищих мавп найбільша сума цих великих клітин знаходиться в мало вивченій частці, яка міститься на медіальних поверхнях півкуль з обох боків центральної звивини".
Йшли 70-ті роки ХІХ століття - роки масового походу молоді "в народ". Все це призвело лише до того, що тисячі молодих людей, що палко бажали принести користь своєму народові, були заарештовані. Робота навчальних закладів перебудовувалася за новими правилами з тим, аби "врятувати юнацтво від вільнодумства, нігілізму і матеріалізму".
Арешти і заворушення пройшли у Київському університеті, реакційні професори університету намагалися де тільки можна висловити свої вірнопідданські почуття царському уряду. Іншу позицію займав В. О. Бец. Він продовжував читати лекції з анатомії у вибраному ним стилі і вкладав в них свої волелюбні погляди на життя, на місце людини в природі, на соціальні події. Студенти його любили, він користувався серед них незмінним авторитетом. Однак вченому доводилося бути обережним. Університетське керівництво підозріло ставилося до В. О. Беца, вважало лібералом, до того ж учений досить часто читав публічні лекції на корись малозабезпечених студентів, допомагав їм матеріально, що було не характерно для реакційної професури.
Поряд із вивченням мозку, В. О. Бец працював над вивченням кісток. Він неодноразово відмічав, що в анатомічному музеї університету була чудова колекція кісток, основу якої складали препарати А. Белькевича, яка весь час поповнювалася. Велика кількість кісткових препаратів, в тому числі черепів, була виготовлена попередником і вчителем В. О. Беца професором О. П. Вальтером. Колекцію кісткових препаратів музею регулярно поповнював і сам В. О. Бец. І ось одночасно з виготовленням і вивченням препаратів мозку, організацією фотолабораторії і друкарської справи, В. О. Бец знаходить час для послідовного, детального і скрупульозного вивчення будови та онтогенезу скелета людини в цілому, його окремих кісток, їх індивідуальних, статевих і вікових особливостей.
Проте тут ми торкаємося насамперед анатомічних внесків ученого в галузь неврології. Перш за все, В. О. Бецом точно встановлена проксимальна межа мієлінізації дендриту гігантських клітин. Все це визначено без спеціальних методів забарвлення, які були запропоновані значно пізніше, ніж проводив дослідження В. О. Бец. Друге, на що потрібно звернути увагу, - це виявлення В. О. Бецом в гігантських клітинах зернистих включень, які з'являються у людей похилого і старечого віку. Це повністю підтверджено сучасними дослідженнями. Нарешті, останнє: В. О. Бец вперше виявив, що гігантські клітини розміщуються гніздами, вогнищами.
Таким чином, аналізуючи життя та творчість видатного київського анатома, переконуєшся, що спадок його має величезне значення для подальшого розвитку медичної науки і, зокрема, теоретичної і клінічної неврології та нейрофізіології. Життя В. О. Беца є прикладом самовідданого служіння своєму народові, батьківщині. В науковому пантеоні України йому належить помітне місце.
Loading...

 
 

Цікаве