WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Анатомо-фізіологічні особливості дитячого віку (пошукова робота) - Реферат

Анатомо-фізіологічні особливості дитячого віку (пошукова робота) - Реферат

росту і здатність організму відповідати поширеною реакцією на захворювання поступово зменшуються. У пер еддошкільний період (з 1 до 3 років) діти вчаться самостійно їсти, пересуватися і активно пізнають навколишній світ, у них з'являється фразова мова. Але і в дошкільному віці в них ще не розвинута здатність концентрувати увагу на певному завданні, засвоювати абстрактні, узагальнюючі поняття. Така здатність з'являється у дітей у 6-7-річному віці (тоді доцільно розпочинати навчання в школі). В переддошкільному періоді діти можуть ще хворіти на рахіт, частішають прояви алергічного діатезу, різні алергічні захворювання, нерідко виникають запальні процеси в органах дихання.
У дошкільному періоді (3-7 років) дуже часто зустрічаються дитячі інфекційні хвороби. Захворюваність на кір, коклюш останнім часом істотно знизилася завдяки профілактичним щепленням. Дифтерію майже повністю ліквідовано, хоча окремі випадки ще трапляються. У цей період зростає частота інфікування туберкульозом.
Молодший шкільний вік (7-10 років) характеризується високою здатністю дітей до навчання. Значно вдосконалюється система імунітету, в основному завершується морфологічний розвиток багатьох органів і систем. Діти набагато менше схильні до запальних захворювань органів дихання, кишкових інфекцій, але зростає питома вага ревматизму та інших серцево-судинних захворювань.
У середньому шкільному періоді (11-14 років) настає певна перебудова життєдіяльності організму. Якщо в періоді нейтрального дитинства статеві залози і статеві гормони не відіграють відчутної ролі, то з настанням пубертатного періоду вони набувають важливого значення. Активність гормону росту, навпаки, наприкінці пубертатного періоду різко знижується.
Далі настає період статевого дозрівання, який називають юнацьким. Строки статевого розвитку в окремих осіб різні. Як правило, статеве дозрівання у дівчаток починається раніше (12-13 років), ніж у хлопчиків (13-15 років). В цьому віці знову прискорюються темпи фізичного розвитку, діти посилено ростуть, змінюється будова тіла, фігура набуває форми тіла дорослої людини, розвиваються вторинні статеві ознаки. В цьому періоді виділяють старший шкільний вік (15-18 років). Повністю процес фізичного і статевого розвитку завершується приблизно до 20 років, у дівчат дещо раніше, ніж у юнаків.
Статевий розвиток і пов'язана з ним гормональна перебудова можуть істотно впливати на перебіг таких хронічних захворювань, як епілепсія, бронхіальна астма, туберкульоз, зумовлюючи загострення процесу в одних випадках і затухання - в інших. У цей час нерідко спостерігаються психоневрози, функціональні розлади вегетативної нервової системи. Перебіг багатьох захворювань мало відрізняється від перебігу їх у дорослих.
Центральна нервова система
Головний мозок є найбільшим органом у новонародженого. Його маса становить у середньому 1/8-1/9 маси тіла, а до кінця першого року життя - 1/11-1/12, тоді як у дорослого - тільки 1/40 маси тіла. У дитячому віці мозок росте порівняно мало: його маса збільшується в 3,76 раза, а маса всього тіла - в 21 раз. За зовнішнім виглядом мозок дитини в загальних рисах нагадує мозок дорослого, хоч борозни виражені слабше, деяких зовсім немає. Проте за своєю мікроскопічною будовою головний мозок є незрілим органом. Тканина мозку у новонароджених дуже багата на воду. Майже немає мієлінових оболонок нервових волокон; на розрізі сіра речовина мало відрізняється від білої. Ця особливість головного мозку мікроскопічно визначається до 4-5 років, коли мозок ще розвивається морфологічно. Але ознаки незрілості в річних відділах виражені неоднаково. Найбільш зрілими є старі в еволюційному відношенні ділянки, що містять життєво важливі центри (мозковий стовбур і гіпоталамус). Найбільш незрілою (морфологічно і функціонально) є кора великого мозку. Хоча вона функціонує вже у новонародженого, значення її в цьому віці невелике. У новонароджених у функціональному відношенні переважає вплив таламопалідарної системи, що спричинює рефлекторно-стереотипний і атетозоподібний характер рухів. Згодом дедалі більшого значення набуває функція смугастого тіла і кори великого мозку, рухи стають більш координованими і цілеспрямованими, в поведінці дитини все більшу роль відіграють умовні рефлекси, які починають формуватися в перші місяці життя.
Спинний мозок у момент народження є більш зрілим утворенням. Відносно хребта він довший, ніж у дорослого, доходячи у новонароджених до нижнього краю II поперекового хребця.
Спинномозкова рідина новонародженої дитини дещо відрізняється від спинномозкової рідини старших дітей. Вона багатша на клітини і білок. В 1 мм3 спинномозкової рідини новонародженої дитини налічується в середньому 15 клітин. Вміст білка може досягати 600-1000 мг/л, а у недоношених дітей- 1500-1800 мг/л. Вміст клітин з віком поступово зменшується і досягає в 3 міс незалежної од віку кількості - 4 клітин в 1 мм3. Вміст білка також зменшується, досягаючи мінімуму у віці 3-9 міс (200 мг в 1 л). У дітей до 10 років верхня межа норми білка становить 300 мг/л, а у дорослих - 400 мг/л. Оскільки гематоенцефалічний бар'єр новонароджених дітей більш проникний, співвідношення між рівнем глюкози спинномозкової рідини і крові вище, ніж у дітей поза періодом новонародженості. Воно становить не менш як 2/3, тимчасом як пізніше рівень глюкози спинномозкової рідини може дорівнювати половині його рівня в крові.
Периферичні нерви. Основною особливістю є порівняно пізня мїєлінізащя черепних нервів, яка закінчується в 15-місячному віці, а спинномозкових - у 3-5років. Через відсутність мієлінової оболонки або неповної мієлінізації швидкість проведення збудження по нерву в перші місяці життя знижена.
Вегетативна нервова система функціонує у дитини з моменту народження, коли зливаються окремі вузли і утворюються могутні сплетіння симпатичної частини вегетативної нервової системи,
Шкіра і підшкірна основа
Шкіра новонародженої дитини має характерні особливості (див. с. 20). Часто на кінчику і крилах носа, іноді й на щоках можна помітити жовтувато-білі точки - нагромадження секрету у вивідних протоках сальних залоз. Потові залози в перші 3 місяці функціонують слабко. Шкіра буває вкрита пушком, особливо на плечах і спині. Звичайно діти народжуються з волоссям на голові, переважно темним і досить рідким, а деякі діти - з майже лисою головою або ж з густим чорним волоссям, яке пізніше змінюється більш рідким і світлим. Взагалі, колір волосся в подальшому може змінюватися. Вії і брови у новонароджених розвинені слабко, В ранньому дитинстві вони інтенсивно ростуть, досягаючи у дітей 5 років майже такої самої довжини, як у дорослих.
У старшомушкільному віці під впливом гормонів статевих залоз з'являється волосся на лобку і у пахвових ямках, у юнаків починають рости вуса і борода.
Нігті у доношених новонароджених досягають кінчиків пальців.
У дітей переддошкільного віку шкіра має добре розвинену капілярну сітку. Вона виконує захисну і терморегулювальну функції, бере участь в обміні речовин. Терморегулювальна функція у немовлят недосконала через відносну тонкість шкіри, слабко розвинену функцію потових залоз, недосконалість нервової регуляції просвіту її судин. Велике практичне значення має утворення в шкірі дитини холекальциферолу (вітаміну D3) під впливом сонячного світла, точніше,
Loading...

 
 

Цікаве