WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Імунопрофілактика та інфекційна захворюваність у дітей - Реферат

Імунопрофілактика та інфекційна захворюваність у дітей - Реферат

Також позитивним є те, що збільшується відсоток вакцинованих дівчаток-підлітків (60 %). Таким чином, складаються передумови для виконання стратегічних цілей ВООЗ - до 2010 року знизити синдром природженої краснухи до частоти менше 1 випадку на 100 тис. новонароджених.
Вакцинація проти епідемічного паротиту в Україні є обов'язковою і передбачає введення дози у віці 12-15 місяців та в 6 років. Подібно до краснухи, зважаючи на більш тяжкий перебіг епідемічного паротиту серед юнаків, в Україні передбачено щеплення у 15 років для хлопчиків. Хоча захворюваність в Україні залишається високою (за 2002 рік в середньому по Україні 164,73 на 100 тис. дитячого населення), відмічається стійка тенденція до її зниження за останні роки (рис. 6). Охоплення щепленням проти епідемічного паротиту (паротит-1, та паротит-2) залишається недостатнім. У середньому по Україні у 2002 році відмічено зменшення охоплення вакцинацією паротит-1 з 83,7 % у 2001 році до 78,4 % у 2002 році. Ще меншим було охоплення паротит-2 - 49,5 % в середньому по Україні. Охоплення вакцинацією паротит-1 в Україні за останні роки відображено на рисунку 7.
Обов'язковим до щеплення в Україні є вірусний гепатит В. Доцільність обов'язкового щеплення дітей обґрунтовується високим ризиком хронічного перебігу вірусного гепатиту В у дітей. Так, у новонароджених ризик хронізації даного вірусного захворювання становить 80-90 %, дітей 5 років - близько25-50 %, а це підвищує ймовірність розвитку первинного раку печінки у 300 разів. Таким чином, використання вакцини проти гепатиту В має опосередкований вплив на профілактику раку печінки, особливо в дитячому віці. Аналогічно до ситуації з охопленням вакцинацією щодо краснухи, охоплення вакцинацією проти гепатиту В є недостатнім для встановлення контролю над даною інфекцією в Україні (за 2002 рік охоплення склало 48,6 % у дітей до 1 року, серед інших - 37,3 %), що обґрунтовує стабільну захворюваність на гострий гепатит В (4,1-5,0 на 100 тис. дітей). Проте в останні роки спостерігається тенденція до поступового збільшення охоплення даним щепленням (у 2000 році охоплення дітей до 1 року складало 4 %).В Україні обов'язковою є вакцинація проти туберкульозу усіх новонароджених, а також передбачені ревакцинації у 7 та 14 років при негативних результатах проби Манту. Такий підхід обґрунтований тим, що вакцинація БЦЖ запобігає виникненню генералізованих форм туберкульозу у дітей раннього віку, а також рекомендована ВООЗ в умовах епідемії. Охоплення щепленням проти туберкульозу у 2002 році в Україні в цілому залишається на високому рівні серед новонароджених - 98,7 %, цей показник є вищим порівняно з 2001 роком (97,6 %). Охоплення ревакцинацією в 7 та 14 років є нижчим - 95,0 %.На відміну від України, у більшості західних країн планово проводиться вакцинація проти інфекції, що викликана Haemophilus influenzae тип b (Ніb). В етіологічній структурі бактеріальних менінгітів у західних країнах Ніb складає 30-50 %, крім того, він є причиною пневмоній, отитів, артритів, флегмон. Найчастіше даний збудник вражає дітей віком до 5 років. Введення до рутинної вакцинації дітей щеплення проти Ніb у 70-ті рр. ХХ ст. у західних країнах призвело до того, що менінгіти Ніb-етіології практично не зустрічаються, відповідно зменшилася захворюваність на гнійні менінгіти бактеріальної етіології. Поширення Ніb в Україні вивчене недостатньо, що не дозволяє обґрунтувати необхідність введення до календаря щеплень рутинної вакцинації проти Ніb. Вакцинація проти Ніb в Україні рекомендована окремим групам пацієнтів, що регламентовано наказом МОЗ України від 31.10.2000 р. № 276.Подібно до Ніb, до переліку рекомендованих щеплень відносять вакцинацію проти менінгококової та пневмококової інфекцій, вірусного гепатиту А, грипу тощо. Офіційна статистика щодо цих щеплень не ведеться.
У перспективі кількість хвороб, проти яких будуть вакцинувати, значно збільшиться, що закономірно поставить проблему кількості ін'єкцій. Вирішенням цього питання може бути створення нових комбінованих вакцин, коли за одну ін'єкцію дитина отримувала б усі призначені за віком вакцини. В Україні на сьогодні зареєстровані пента- та гексавалентні комбіновані вакцини, що широко використовуються в західних країнах. Підґрунтям для створення таких вакцин є знання в області імунології, що заперечують можливість "антигенного перевантаження" та "відволікання імунної системи" за даних умов.На завершення хотілося б зауважити, що у вакцинопрофілактиці інфекційних захворювань залишаються невирішеними деякі проблеми: імуногенність інактивованих вакцин, покращення очищення вакцинальних препаратів, зменшення вартості препаратів. Реальної альтернативи у профілактиці життєвонебезпечних інфекцій на сьогодні не існує.
Література
[1] Майер К.-П. Гепатит и последствия гепатита.: Пер. с нем. - М.: ГЭОТАР, Медицина, 1999. - 432 с.
[2] Наказ МОЗ України від 31.10.2000 р. № 276 "Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні".
[3] Сміян І. С., Волянська Л. А., Горішня І. Л. та ін. Актуальні питання вакцинопрофілактики інфекційних хвороб у дітей. - Тернопіль, "Укрмедкнига", 2001. - 144 с.
[4] Таточенко В. К., Озерецковский Н. А. Иммунопрофилактика (справочник). - М.: Изд-во Остоженка инвест, 1998. - 140 с.
[5] Учайкин В. Ф., Шамшева О. В. Вакцинопрофилактика: настоящее и будущее. - М.: ГЭОТАР, 2001. - 399 c.
[6] Mandell, Douglas and Bennet's principles and practice of infectious diseases/ Еd. by Gerald L. Mandell, John E. Bennet, Raphael Dolin. - Churchill Livingstone, 1995. - 2803 p.
Loading...

 
 

Цікаве