WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Імуноглобуліни для довенного введення: перспективи застосування в Україні - Реферат

Імуноглобуліни для довенного введення: перспективи застосування в Україні - Реферат

грамнегативними бактеріями, спостерігалися значно рідше у групі пацієнтів, що отримували стандартні препарати ДВІГ, ніж у групі плацебо. Достовірна різниця при застосуванні стандартного препарату ДВІГ та R-595 препарату ДВІГ не виявлена. Схоже дослідження було проведене у 159 пацієнтів, яким було здійснене оперативне втручання з приводу новоутворень шлунково-кишкового тракту. Ці пацієнти становили високу групу ризику щодо розвитку сепсису і були проліковані препаратами ДВІГ по 15 г на 1-й і 5-й післяопераційні дні. Застосування пацієнтами препаратів ДВІГ для запобігання післяхірургічним інфекційним ускладненням може бути стандартизоване лише після проведення великих багатоцентрових досліджень, в якихдосконало вивчатимуться особливості застосування препаратів ДВІГ у цій ситуації.
Трансплантація нирок. Серонегативні пацієнти після трансплантації нирки, які отримали її від серопозитивних донорів, приймали препарати ДВІГ у дозі 500 мг/кг на 2-й та 4-й тиждень після трансплантації нирки, та 250 мг/кг - на 6-й та 8-й тиждень. У порівнянні з пацієнтами, яким не було проведене такого типу лікування, кількість випадків гарячки, пов'язаних з цитомегаловірусною інфекцією, достовірно знизилася з 63 % до 26 %. Також спостерігалося зниження кількості ліжко-днів та загальної вартості лікування цих пацієнтів, якщо в комплексну терапію входили препарати ДВІГ. Хоча профілактика за допомогою препаратів ДВІГ незначно зменшувала кількість випадків цитомегаловірусної інфекції, проте достовірно знизився рівень виникнення життєвонебезпечних станів, зумовлених цитомегаловірусною інфекцією. Однорічне виживання було достовірно вищим у групі хворих, які отримували препарати ДВІГ (94 % проти 61 % у нелікованих ДВІГ, р < 0,05).
Застосування довенного людського імуноглобуліну при аутоімунних захворюваннях. Доведено, що аутоантитіла до багатьох власних антигенів виявляються як у сироватці здорових осіб, так і в осіб з аутоімунними захворюваннями. Багато імуномодулюючих ефектів зумовлені ДВІГ внаслідок комплементарної взаємодії між ендогенними аутоантитілами та аутоідиотипами, наявними в препаратах ДВІГ. Інші процеси можуть бути викликані гострими або короткочасними ефектами, що спостерігаються після лікування препаратами ДВІГ. Крім цього, препарати ДВІГ містять антитіла до специфічних інфекційних антигенів та суперантигенів. Інфузії великої кількості антитіл можуть спричинити зміну взаємодії "антиген-антитіло".Виділяють два основні механізми дії ДВІГ при аутоімунних захворюваннях:- пригнічення продукції аутоантитіл за механізмом зворотного зв'язку, що призводить до зниження продукції імуноглобулінів В-лімфоцитами;- пригнічення функції В-лімфоцитів шляхом зв'язування антиідиотипічних антитіл, що входять до складу довенного імуноглобуліну, з антигенрозпізнавальним рецептором і рецептором до Fc-фрагмента імуноглобуліну на поверхні В-лімфоцитів.
ДВІГ-препарати ефективно застосовували в комплексному лікуванні ревматоїдного артриту, системного червоного вовчака, дерматоміозиту, системних васкулітів, міастенії, кортикорезистентної астми, запальних аутоімунних захворювань кишківника тощо [7, 10].
Застосування людського імуноглобуліну для довенного введення при захворюваннях серцево-судинної системи. Довенний антистафілококовий або антистрептококовий імуноглобулін ефективно застосовується при комбінованій терапії інфекційного ендокардиту та сепсису, зумовленого стафілококовою або стрептококовою інфекцією. ДВІГ вводиться в дозі 0,2-1,0 г/кг довенно кожного дня. Кількість введень залежить від клінічного перебігу захворювання.
Найбільш частою причиною виникнення інфаркту міокарда у дітей є шкірно-слизово-лімфоїдний синдром (синдром Кавасакі), смертність за якого сягає 3 %. Препарати ДВІГ у комбінації з аспірином є стандартною терапією хвороби Кавасакі. Докази щодо кращого терапевтичного ефекту іншої терапії відсутні [15]. При цьому захворюванні в комплексну терапію обов'язково включаються препарати ДВІГ, які застосовують в дозі 2 г/кг (дві дози по 1 г/кг) або по 400 мг/кг через день протягом перших 10 днів захворювання, що скорочує тривалість гарячкового періоду і зменшує ризик розвитку аневризм коронарних артерій [15].
ДВІГ також застосовуються в комплексній терапії лікування хворих на хронічний міокардит з аутоімунним синдромом. Існують дві основні схеми застосування препарату. Перша: 1 г/кг 3 дні поспіль, потім 500 мг/кг 1 раз на 3-4 тижні постійно до отримання клінічного ефекту. Друга: введення ДВІГ в дозі 200-400 мг/кг кожен день протягом 7 днів.
З'явилися перші роботи із застосування ДВІГ в комплексному лікуванні дилатаційної кардіоміопатії з аутоімунним запаленням. У цій схемі Standt R. та співавт. застосовували довенне введення людського імуноглобуліну в дозі 400 мг/кг кожен день протягом 5 днів. За результатами проведеного дослідження, застосування ДВІГ достовірно поліпшувало скоротливу здатність лівого шлуночка, фракція викиду у цих пацієнтів збільшилася в середньому на 21 %.Актуальним є розроблення та аналіз схем введення ДВІГ хворим на гостру ревматичну гарячку та протокольного підходу до призначення цієї терапії кардіологічним хворим.
Отже, ДВІГ є сучасним напрямом імунотерапії хворих на різні імунодефіцитні, аутоімунні, імунопроліферативні захворювання та при трансплантації органів, тканин. Назріла необхідність введення цього виду імунотерапії у протоколи надання медичної допомоги відповідним групам хворих. У найближчий час перспективним є використання ДВІГ у лікуванні серцево-судинної патології за умови наявності в механізмах її розвитку імунного запалення.
Література
[1] Антонов А. Г., Евтеева Н. В., Матвеева Н. К. и др. Иммуноглобулинотерапия при дыхательных нарушениях у маловесных новорожденных// Клин. мед. - 1999. - № 3. - С. 20-27.
[2] Гусева С. А., Курищук К. В. Применение иммуноглобулина для внутривенного введения в клинической практике. - К.: Логос, 2004.
[3] Далакас М. Лечение неврологических заболеваний препаратами иммуноглобулина для внутривенного введения// Междунар. журн. мед. практики. - 1998. - № 4. - С. 43-52.
[4] Дроздова В. Д. та ін. Клінічна апробація вітчизняного препарату Імуноглобулін людини нормальний для внутрішньовенного введення у лікуванні патологічних станів дітей із захворюваннями системи крові / Укр. журн. гематології та трансфузіології. - 2002. - № 3. - С. 19-26.
[5] Ефименко М. В., Евтушенко С. К., Ефименко В. Н. Современная иммунотерапия острых воспалительных демиелинизирующих полиневропатий: теоретические основы и опыт применения иммуноглобулинов для внутривенного введения// Імунологія та алергологія. - 2004. - № 1. - С. 32-37.
[6] Йегер Л. Клиническая иммунология и аллергология: В 3-х т. - Т. 3. - С. 383-385
Loading...

 
 

Цікаве