WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Діатез - Реферат

Діатез - Реферат


Реферат на тему:
Діатез
?
Дуже часто термін "діатез" у більшості з нас асоціюється з червоними щічками, алергійним висипанням на шкірі малюка, що виникає, скажімо, після вживання нового харчового продукту. Проте, виявляється, є декілька різновидів діатезів, а ще - це зовсім не хвороба…
Діатез - особливий стан дитячого організму
Взагалі, слово діатез походить від грецького "diatheses", що означає "схильність до чого-небудь". А ось у медицині під цим терміном розуміють аномалії конституції організму людини, що характеризуються схильністю до деяких хвороб і певного типу неадекватних реакцій на звичайні подразники оточуючого світу. Це означає, що кожна дитина, а згодом і доросла людина, в майбутньому матиме схильності до появи певних хвороб. Але, якщо педіатр виявив, що у малюка діатез, це не означає, що дитя хворе. Діатез - це не хвороба, а певний стан організму. Коли ж, доглядаючи маля, ви зовсім ненавмисне створили певний "фон" (скажімо, на сніданок запропонували надто багато суниць, полуниць чи шоколаду), то згодом з'являться уже відповідні хворобливі ознаки.
Що таке "конституція"? Знову ж таки, грецька мова пояснює, що це є сукупність морфологічних і функціональних (в тому числі й психологічних) особливостей людини, які зумовлені її генотипом (тобто, успадковані від батьків особливості), а також тривалим або інтенсивним впливом оточуючого середовища. Усі ці особливості в комплексі визначають функціональні здатності організму і його можливості дати відсіч захворюванням.
З розвитком медичної науки конкретизувалися уявлення про механізми тієї чи іншої схильності, що призвело до виділення окремих "діатезних" захворювань. На даний час розрізняють декілька видів діатезів: ексудативно-катаральний, алергійний, лімфатико-гіпопластичний та нервово-артритичний. Крім того, зберігся термін "геморагічний діатез", що поєднує захворювання, які характеризуються підвищеною кровоточивістю. Отже, діатез - це не лише "червоні щічки".
Ексудативно-катаральний (ексудативний) діатез
Ця аномалія конституції властива дітям раннього віку й характеризується схильністю до специфічних уражень шкіри та слизових оболонок, розвитку алергійних реакцій і затяжного перебігу запальних процесів, а також - порушенням водно-сольового обміну, збільшенням лімфатичних вузлів. Близько 30-50 відсотків дітей раннього віку здебільшого мають короткочасні ознаки саме цього діатезу. Найчастіше в походженні ексудативно-катарального діатезу вирішальне значення відіграють підвищена проникність шлунково-кишкового тракту, недостатня стабільність мембран клітин, знижена активність ферментів, що розщеплюють біогенні аміни, і білків, які зв'язують їх. Принциповою особливістю ексудативно-катарального діатезу є зв'язок його проявів із вживанням у їжу дитиною або навіть матір'ю (в період вигодовування грудним молоком) порівняно великої кількості продуктів, у яких міститься багато біологічно активних речовин - гістамінів, тобто полуниць, суниць, цитрусових, шоколаду, риби, сиру, ковбас, томатів, квашеної капусти.
Діти з ексудативно-катаральним діатезом на вигляд завжди пухкенькі, із надлишковою масою тіла ("гордість бабусь"), пастозні (схильні до набряків), часто мають стійкі попрілості з першого місяця життя, гнейс (жирові себорейні лусочки на волосистій частині голови). Шкіра в них часто суха і бліда, іноді, у випадках порушення харчування, з'являється молочний струп - почервоніння шкіри щік і підборіддя з наступним її лущенням. Часто виникають сверблячі висипання на шкірі, які можуть вдруге інфікуватися від розчухування. Ще однією ознакою є так званий "географічний язик", тобто коли язик вкривається своєрідним нальотом, який своїм виглядом нагадує географічну карту. Іноді виникають розлади випорожнень, затяжні кон'юнктивіти, риніти, обструктивні бронхіти, часто - анемія, рахіт.
У таких діток спостерігається схильність до затримки в організмі води, натрію, калію і хлоридів, але, разом із тим, за вірусних та бактерійних захворювань швидко настає зневоднення. Особливостями обміну речовин у цих малюків часто є також метаболічний ацидоз (схильність до окислення середовища організму), тенденція до зниження вмісту білків і, навпаки, підвищення глюкози та ліпідів у крові через порушення функції печінки. До 3-4 років прояви ексудативно-катарального діатезу, як правило, поступово зникають.
Діти з ексудативно-катаральним діатезом повинні знаходитися під постійним спостереженням педіатра. За необхідності, відвідайте алерголога, дерматолога й інших фахівців. Велике значення має організація раціонального харчування малюка і матері в період годування його грудним молоком. Варто виключити з меню дитини продукти, що є алергенами, різко обмежити вживання вуглеводів, які легко засвоюються. У випадках штучного вигодовування дітей першого року життя, перевагу надають кисломолочним сумішам. Виявити продукти-алергени батькам допоможуть ведення "харчового щоденника" і спеціальні алергологічні методи дослідження. Важливо створити гіпоалергенну обстановку в помешканні, виключити застосування найрозповсюдженіших лікарських алергенів (пеніциліну, ацетилсаліцилової кислоти, вітаміну В1).
Лікуючи алергійні ураження шкіри, використовують вітаміни В5, B6, А, Е (у вікових лікувальних дозах), антигістамінні засоби. Дітям із шкірними висипаннями призначають ванни з відварами лаврового листа, настоями кори дуба.
Алергійний діатез
Ця аномалія конституції характеризується схильністю малюка до алергійних хвороб. Відомо, що діатез розвивається в 30 відсотків дітей, якщо алергійне захворювання є в батька, у 50 відсотків малюків - коли хвора мати, і в 75 відсотків - за наявності цієї недуги в обох батьків. Залежно від особливостей імунологічних реакцій, виділяють такі різновиди алергійного діатезу як атопічний, аутоімунний, інфекційно-алергійний.
Алергійний діатез має багатофакторне успадкування. В різних родинах підвищена схильність до алергійних реакцій, зумовлена різними чинниками: високим синтезом імуноглобулінів Е, імунним дефіцитом, схожістю глікопротеїнів епітелію дихальних шляхів і кишечника з глікопротеїнами бактерій, грибів тощо. Алергійні хвороби розвиваються під впливом навколишнього середовища. Це залежить від масивності надходження алергену в нерозщепленому вигляді через природні бар'єри до організму дитини. Провокуючу роль можуть відіграти інфекції, гіповітамінози, анемія, викликана порушенням бар'єрних властивостей слизових оболонок.
Алергійному дерматиту на першому році життя властиві такі ж ураження шкіри, як і при ексудативно-катаральному діатезі, а також екзема. В дошкільному віці можуть виникати алергійні хвороби органів дихання, дифузійні захворювання сполучної тканини. У шкільному віці нерідко спостерігаються
Loading...

 
 

Цікаве