WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Другий рік життя: перше півріччя - Реферат

Другий рік життя: перше півріччя - Реферат

до каш, запіканок, млинців тощо. Не привчайте дитя до солодощів! Поговоріть зі своїми друзями і родичами, щоб вони не приходили до вас у гості з цукерками чи шоколадом - для маляти. Шоколад і шоколадні цукерки не те що не дуже корисні, а просто шкідливі для дітей раннього віку (до трьох років життя). Вони не тільки алергізують малюків, але й викликають збудження нервової системи - діти стають дратівливими, погано сплять, капризують. Краще приймайте в подарунок фрукти чи якусь цікаву іграшку.
Щодо борошняних виробів, - надайте перевагу хлібу з житнього чи пшеничного борошна грубого помелу. Саме такі продукти особливо багаті на вітаміни групи В і рослинні білки.
Намагайтеся, аби малюк привчився їсти сам, користуючись ложкою, виделкою і чашкою, вмів самостійно сидіти за столом, хоч і в спеціальному крісельці.
Вже в цей час можуть з'явитися капризування, пов'язані з їжею. Щоб їх уникнути, не варто фіксувати увагу дитини на тому, що вона не з'їла, наприклад, порції каші. Краще замінити її іншою стравою.
Спроби перебільшити можливості дитини, примушуючи спожити всю порцію їжі, покладену їй на тарілку, визначену за вашим особистим рішенням, часто призводять лише до нервового зриву, появи невротичного захворювання - анорексії (відмови від їжі), що згодом несприятливо позначиться на розвитку вищої нервової діяльності з виникненням розладів сну.
Спи, мій маленький, спи...
В однорічної дитини нічний сон повинен становити 10-12 годин. Крім того, протягом першого півріччя дитя має потребу спати ще й два рази на день по 1,5-2 години.
Багато батьків стикається з проблемою вечірнього засинання. Діти вкладаються спати іноді лише після прикрикування на них, часто вони збуджені й не можуть відразу заснути. Тут вчені пропонують наступну схему. Необхідно виробити свій "ритуал" підготовки до сну: спершу це гігієнічні заходи, далі - перевдягання в нічний одяг, особлива розмова з малюком і, нарешті, побажання йому "На добраніч". Після цього малюк повинен звикнути, що ви відійдете від його ліжечка і підете до своєї кімнати. В разі необхідності, цей "ритуал" повторюється доти, поки дитина не засне. Можна також проявити свою ініціативу, наспівувати під власну мелодію кращі дитячі вірші. Це не тільки допомагає спокійному засинанню, але і дає дитині інформацію для осмислення життя.
Посієш звичку - пожнеш характер
В ранньому віці, який триває від року до трьох, у психіці дитини закладається основний фундамент майбутнього "розумного" існування. І все це відбуватиметься за вашої суттєвої допомоги. Саме через дорослих малюк відкриває для себе весь оточуючий світ, вчиться спілкуватися, пізнає нові речі та людей, починає усвідомлювати своє власне "я". В цьому віці формуються перші симпатії до інших, здатність любити, довіряти. Іноді з'являються прояви самостійності, наполегливості, а то й впертості. Такому росту і розширенню сфери пізнання малюк зобов'язаний... ходінню. Адже перед ним відкрився цілий світ. Замкнутий простір колиски уже не обмежує його, а все довкола таке цікаве і нове!
Якщо ви вирішили розпочати виховання маляти, то приготуйтеся, що іноді вас чекатиме розчарування, тільки в жодному випадку не дратуйтеся. У вашої дитини є домінуюча роль пізнання через зір. Скажімо, якщо ви попросите малюка подати вам певну річ, яка знаходиться досить далеко від нього, то він спочатку обов'язково покрокує в напрямку, що ви загадали. Але якщо раптом на траєкторії руху з'явиться інша "цікавість", то це неодмінно відверне увагу дитини. Вона переключається на нову домінанту, і ваше прохання відразу забувається. Це нормально! І не вважайте таку ситуацію дефектом виховання чи проявом непослуху. Все буде чудово, тільки дещо згодом.
Ще один момент, який завжди турбує батьків, - капризування. Цікавлячись усім на світі, малюк подорожує вашою домівкою і раптом помічає, що чомусь в одну кімнату його не пускають. Яка реакція? Певно, спершу це буде спроба все ж таки туди потрапити - силоміць відчинити двері, посунути засув. Якщо це все не спрацьовує, тоді - вимогливий крик. Не допомогло. Далі слідують плач, галас, а часом і справжня істерика. Як будемо поводитись? Одні батьки (або бабусі з дідусями, що буває частіше) кидаються до забороненого куточка і відкривають дитині простір для освоєння. Інші - наполягають на своєму і навіть лупцюють чадо. Як вчинити краще? Вирішувати вам конкретно у своїй родині. Але, напевно, не варто виховувати у власній домівці тирана. Малюк повинен знати, що є межі дозволеного. Тільки в жодному разі не доводьте це силою. Краще скористайтеся здатністю дитини переключатися, спробуйте відволікти увагу від забороненого місця.
Розуміють однорічні діти і необхідність навичок охайності. Їх вже можна привчати до горщика, але робити це треба спокійно, ненав'язливо. Головне, щоби дитина правильно сприймала ваші вимоги. Вона вже й сама починає передчувати настання цих потреб. Спочатку вся напружується, наче застигаючи в одній позі, обличчя може червоніти або, навпаки, бліднути, часто діти починають плакати, кажучи, що вони хочуть "пі-пі" або "ка-ка". І не завжди на початках їм вдається втриматися. Це необхідно враховувати і не карати малюка за перші невдачі. Важливо, щоби він відчував настання потреби в сечовипусканні або випорожненні, адже іноді сфінктери сечового міхура і прямої кишки в дітей формуються із запізненням, отже поява навичок охайності також запізнюється. До 2,5 років таке запізнення ще не повинно хвилювати батьків.
Поговори зі мною, рідний
Ваш малюк уже звик до того, що ви багато і часто розмовляєте з ним. Після того, як йому виповнився рік, кожне ваше слово, кожна фраза, сказана вами, набувають особливого значення. Адже саме період від одного до трьох років є визначальним для всього подальшого психічного розвитку дитини, а особливо - розвитку мови. Якщо зараз маля не чутиме рідної мови, не буде мати можливості практикуватися у вимовлянні спочатку окремих слів, фраз, а пізніше - невеликих речень, то в подальшому це можепроявитися труднощами у шкільному навчанні.
Дитина вже знає окремі слова. Називає речі своїми іменами. В неї формується словник понять. Причому, із величезної кількості значень одного слова вона вибирає далеко не все, а лише окремі властивості, найхарактерінші для даного предмета, найчастіше ті, з якими вперше познайомилася (якщо це собака, то цілком реальний Бобик, що живе вдома, і ніякий інший). Лише набагато пізніше маля вивчить і зрозуміє, що собака - це тварина на чотирьох лапах, волохата, яка вміє гавкати тощо. Причому, таким словом можна називати усіх схожих тварин.
Дитя має вже великий досвід пізнання світу: достатньо визначені уявлення про батьків, їжу, навколишній світ, іграшки. Воно послідовно навчається пов'язувати образ предмета з певним поєднанням звуків, що неодноразово називають батьки. Тому дуже важливо, аби батьки, розмовляючи із своєю дитиною, вживали слова так, як прийнято в літературній мові. "Дитяча мова" та пестливо-зменшені назви на зразок "бібі", замість "машина", чи "цяця", а не "іграшка", що вживаються батьками, по-перше, не полегшують малюку розуміння сказаного (як іноді помилково вважається), а по-друге, - стають на заваді формування активного, правильного словника дитини, якій доведеться спілкуватися з іншими людьми. Адже, оволодіваючи мовою, малюк вивчає повністю нові для себе слова і пізніше, якщо він засвоїть саме такі назви предметів, його доведеться перевчати.
Отже, дитина знає в середньому від 30-40 до 100 слів, але вживає їх досить рідко. Малюк вже досить добре розуміє мову дорослих. Після півторарічного віку різко зростає об'єм його як активного, так і пасивного словника. До двох років дитя розуміє практично всі слова, якими дорослі означають навколишні предмети, свої і чужі дії. Однорічним дітям для їх мовного та інтелектуального розвитку вже можна показувати малюнки нескладного змісту, привчати до осмислення ситуацій, зображених на них, до вираження словесно їх прямого і прихованого значення.
Loading...

 
 

Цікаве