WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Загальна характеристика пам'яті - Реферат

Загальна характеристика пам'яті - Реферат

помилками, а також тоді, коли тільки дізнається, що не може відтворити матеріал.
Тривале, повне або часткове забування характеризується тим, що людині протягом тривалого часу не вдається відтворити, пригадати що-небудь. Але найчастіше забування буває тимчасовим, коли людина не може відтворити потрібний їй матеріал в даний момент, але через деякий час усе-таки відтворює його. Таке відстрочене відтворення того, що здавалося забутим, називається ремінісценцією (від латинського слова, що означає "спогад"). Ремінісценція частіше трапляється у дітей, ніж у дорослих, і ви-никає в результаті зняття гальмування, спричиненого втомою нервових клітин мозку.
Процес забування відбувається нерівномірно: спочатку швидко, потім повільно. Наприклад, протягом перших п'яти днів після заучування забування іде швидше, ніж у наступні п'ять днів.
За експериментальними даними, в пам'яті школярів від закріпленого матеріалу через день залишається 77,6%, через чотири дні 66,49 і через десять днів - 62,7 %.
Фізіологічною основою забування є гальмування тимчасових нервових зв'язків у корі головного мозку, що виникає внаслідок відсутності їх підкріплення. Найшвидше забувається те, що було слабо закріплено в пам'яті. Швидшому забуванню піддається той матеріал, який закріплявся механічно.
При свідомому запам'ятовуванні забування відбувається набагато повільніше.
Основний засіб проти забування - повторення. "Повторення - мати навчання", - говорить прислів'я. Повторення не тільки основна умова міцного запам'ятовування навчального матеріалу, а умова наступного збереження його в пам'яті. Враховуючи, що забування особливо швидко відбувається спочатку, починати повторювати треба якомога раніше, а не тоді, коли навчальний матеріал уже майже забутий. Чим раніше починають повторювати матеріал, тим легше він повністю відтворюється і тим менше потрібно для цього повторень.
Найважливішим засобом боротьби з забуванням є застосування засвоєних знань на практиці. Учень, що багато разів застосовує у вправах і диктантах вивчені правила правопису, не забуває їх. Розв'язуючи завдання на певні правила, учні міцно запам'ятовують ці правила. Моральні правила, які засвоюють учні, закріплюються в моральних вчинках, у високоморальній поведінці. Зв'язок з життям, з широкою суспільною практикою зміцнюють знання, набуті учнями в школі.
Особливості пам'яті як властивості особистості
Спостерігаються досить значні індивідуальні відмінності у сфері пам'яті. Індивідуальні особливості пам'яті стають властивостями особистості, що характеризують її діяльність.
Люди запам'ятовують різноманітний матеріал по-різному й різними способами. Одні найкраще запам'ятовують картину, обличчя, предмети, барви, звуки. Це представники наочно-образного типу пам'яті. Другі краще запам'ятовують думки і словесні формулювання, поняття, формули та ін. Це представники словесно-логічного типу пам'яті. Треті однаково добре запам'ятовують і наочно-образний, і словесно-логічний, абстрактний матеріал.
Крім того, розрізняють типи пам'яті залежно від ступеня участі основних аналізаторів у процесі запам'ятовування і відтворення. З цієї точки зору розрізняють такі типи пам'яті: зоровий, слуховий, руховий і змішаний (зорово-слуховий, зорово-руховий і слухово-руховий). Одні люди краще запам'ятовують зорово, другі - на слух, треті - за допомогою рухових відчуттів, четверті - при комбінованому способі. Спостерігаючи школярів, можна бачити, що одні з них краще запам'ятовують навчальний матеріал, читаючи його про себе, другі - читаючи вголос, треті - для того щоб запам'ятати, вдаються до запису. Найпоширенішим є змішаний тип пам'яті (зорово-руховий і слухово-руховий). "Чисті" типи пам'яті трапляються дуже рідко. Вони спостерігаються приблизно в 3% школярів.
Індивідуальні відмінності пам'яті залежать від характеру діяльності людини. Інакше кажучи, типи пам'яті залежать від вправляння аналізаторів, включених у конкретну діяльність людини (навчальну, професійну і т. д.). Типи пам'яті не залишаються постійними, а змінюються відповідно до змін характеру діяльності.
Учителю треба знати індивідуальні особливості пам'яті школярів; це дає йому можливість спиратися, з одного боку, на сильніші сторони пам'яті учня, з другого - розвивати слабкі сторони пам'яті й тим самим добиватися гармонійного розвитку цього важливого психічного процесу.
Серед молодших школярів нерідко зустрічаються діти, які запам'ятовують матеріал дуже швидко. Таким учням для запам'ятовування матеріалу досить один раз прочитати розділ підручника або уважно прослухати пояснення учителя. Причому ці діти не тільки швидко запам'ятовують, а й тривалий час зберігають завчене, легко й повно відтворюють. Школярі, що швидко запам'ятовують і тривалий час зберігають вивчене, помітно виділяються серед інших учнів успіхами у засвоєнні знань.
Учителю доводиться мати справу і з школярами, що повільно запам'ятовують навчальний матеріал, але зате повільно і забувають його, тобто тривалий час зберігають завчене. Ці школярізаучують навчальний матеріал шляхом багаторазових повторень, застосовують різноманітні прийоми, слухають, читають, записують, замальовують, спираються на наочні посібники і т. д. Закріплений матеріал в результаті багаторазових повторень зберігається в пам'яті у цих школярів так само довго й міцно, як і в учнів, що швидко запам'ятовують.
Учитель повинен судити про пам'ять школярів не тільки за її результатами, а й за тими зусиллями, які витрачають учні, щоб досягти міцного запам'ятовування. Учитель повинен навчати учнів необхідних прийомів, що прискорюють процес заучування. Серед учнів зустрічаються і такі діти, які швидко запам'ятовують навчальний матеріал, але так само швидко забувають вивчене. Звичайно, на другий-третій день вони вже погано, неповно й неточно відтворюють закріплений матеріал. У таких школярів треба насамперед виховувати спрямованість на тривале запам'ятовування, звичку самостійно повторювати пройдене через певний час, їх треба постійно перевіряти, контролювати. При засвоєнні нового матеріалу таким учням слід давати індивідуальні завдання - повторювати те, що з минулих знань пов'язано з новим матеріалом.
Окремі діти, витрачаючи багато часу та сил на заучування матеріалу, відтворюють його неточно і швидко забувають. Слабка продуктивність пам'яті таких школярів пояснюється різними причинами. Як правило, погане запам'ятовування спостерігається в школярів, які часто пропускають заняття, несистематично виконують навчальні завдання, не володіють прийомами запам'ятовування. Як показують дослідження, при відповідній роботі процеси запам'ятовування і відтворення у них значно поліпшуються.
Слабка продуктивність пам'яті іноді є наслідком захворювання, великої перевтоми та іншого фізичного нездужання. Для таких дітей, крім індивідуального навчання і безпосередньої допомоги в заучуванні, потрібний спеціальний режим, чергування навчальної діяльності та відпочинку, розумне дозування навчальних завдань і т. д.
Дуже часто незначні результати запам'ятовування залежать не від поганої пам'яті, а від поганої уваги учнів. Якщо учень неуважний на уроці або не звик зосереджено працювати, він погано сприймає навчальний матеріал, а отже, йому нічого запам'ятовувати. Відсутність уваги або недостатня увага учнів на уроці - одна з найважливіших причин поганого запам'ятовування.
Розвиток пам'яті молодшого школяра
Розпочинаючи навчання в школі, діти вже спроможні довільно запам'ятовувати. Однак ця
Loading...

 
 

Цікаве