WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Загальна характеристика пам'яті - Реферат

Загальна характеристика пам'яті - Реферат

ПАМ'ЯТЬ
Загальна характеристика пам'яті
Кожного дня ми взнаємо багато нового, з кожним днем збагачуються наші знання. Все, про що дізнається людина, може бути надовго збережене в "кольорах" її мозку. Мозок не тільки зберігає наші знання про навколишній світ, а й має здатність за нашим бажанням відтворювати ці знання.
Процес запам'ятовування, збереження й наступного пригадування або упізнавання того, що людина раніше сприймала, переживала чи робила, називається пам'яттю. Значення пам'яті в житті людини дуже велике. Абсолютно все, що ми знаємо, вміємо, є наслідок здатності мозку запам'ятовувати й зберігати в пам'яті образи, думки, пережиті почуття, рухи та їх системи.
Пам'ять зберігає нам знання, а без знань немислимі ні плідна діяльність, ні успішне навчання. Чим більше людина знає та вміє, тобто чим більше зберігається в неї в пам'яті, тим більшу користь вона зможе принести своєму народові, своїй Батьківщині.
Пам'ять, як і всі інші психічні процеси, має характер діяльності. Чи запам'ятовує людина, чи згадує вона, а чи пригадує що-небудь, відтворює або взнає - завжди вона здійснює певну психічну діяльність.
Людина запам'ятовує найміцніше ті факти, події та явища, які мають для неї, для її діяльності особливо важливе значення. І навпаки, все те, що для людини малозначуще, запам'ятовується набагато гірше й скоріше забувається.
Як відомо, спрямованість особистості виражена в її інтересах та схильностях. Інтереси людини дуже сильно впливають на пам'ять- забезпечують успішність запам'ятовування. Особливо велике значення для запам'ятовування мають стійкі інтереси, що характеризують особистість. Усе, що в навколишньому житті пов'язано з стійкими інтересами, запам'ятовується краще, ніж те, що з ними не пов'язано. Це й буде проявом вибірковості пам'яті.
У дітей шкільного віку особливо яскраво проявляється вплив інтересу на продуктивність запам'ятовування. Відомо, що багато хто з школярів неоднаково запам'ятовує і засвоює різні навчальні предмети. Пояснюються ці факти не різною пам'яттю учня, а різним інтересом до виучуваних предметів. Педагогічна практика показує, що коли вчитель виховує в дітей інтерес до так званих нелюбимих предметів, запам'ятовування та засвоєння цих пред-метів учнями різко поліпшується.
На запам'ятовування великий вплив справляє емоційне ставлення людини до того, що запам'ятовується. Якщо предмет чи які-небудь події для нас байдужі й не викликають яскравого переживання, то запам'ятовуються вони погано. Все те, що викликає в людини яскраву емоційну реакцію, залишає глибокий слід у свідомості й запам'ятовується міцно й надовго.
Продуктивність пам'яті в багатьох випадках залежить і від вольових якостей людини. Люди слабовільні, ліниві й не здатні до тривалих вольових зусиль запам'ятовують завжди поверхово й погано. І навпаки, люди з сильною волею, які наполегливо добиваються засвоєння того чи іншого матеріалу, міцно й глибоко його запам'ятовують.
Продуктивність пам'яті значною мірою залежить від загальної культури людини, від її розумового світогляду.
Таким чином, характер пам'яті, її продуктивність пов'язані з особливостями особистості. Людина свідомо регулює процеси своєї пам'яті й керує ними, виходячи з тих цілей і завдань, які вона ставить у своїй діяльності.
Фізіологічні механізми пам'яті
Асоціації
Тимчасові нервові зв'язки є фізіологічним механізмом утворення асоціацій. Асоціація - це зв'язок між окремими подіями, фактами, або явищами, відображеними в нашій свідомості й закріпленими в нашій пам'яті. Без цих зв'язків, або асоціацій, неможлива нормальна психічна діяльність людини, в тому числі діяльність пам'яті. Запам'ятовування будь-якого предмета завжди відбувається в зв'язку з іншими предметами.
Асоціативні процеси в корі головного мозку забезпечують за-пам'ятовування і відтворення різних явищ дійсності в певному зв'язку й послідовності. "Тимчасовий нервовий зв'язок,- писав І. П. Павлов, - є найуніверсальнішим фізіологічним явищем у тваринному світі і в нас самих. А разом з тим воно ж і психічне - те, що психологи називають асоціацією, чи буде це утворення поєднань з усіляких подій, вражень або з літер, слів і думок" .
Асоціації бувають кількох видів. Звичайно розрізняють асоціації за схожістю і асоціації за контрастом.
В основі асоціацій за суміжністю лежать просторові й часові відношення між предметами та явищами. Коли якісь предмети людина сприймала як розміщені близько один до одного в просторі, то між ними виникає асоціація. Наприклад, сприймаючи одночасно в просторі такі предмети, як стіл, лампа, книжкова полиця, пачка зошитів, підручники, ми закріплюємо ці просторові відношення в своїй свідомості. Коли ж згодом ми зустрічаємось з одним з цих предметів або згадуємо про нього, то в нашій свідомості виникає образ суміжного з ним предмета.
Асоціації за схожістю виникають у тих випадках, коли який-небудь новий предмет схожий на раніше відомий предмет. Наприклад, учень, дивлячись на картину, де зображений пейзаж, пригадує, що він схожий з пейзажем, який він бачив колись раніше в натурі.
За контрастом асоціюються різко відмінні, суперечливі факти та явища. Наприклад, дощовий осінній день за асоціацією може викликати уявлення яскравого сонячного літнього дня. Діставши погану оцінку, учень згадує, як він раніше одержував з цього предмета добрі оцінки.
Зрозуміло, цими трьома видами асоціацій не вичерпується суть пам'яті. Всі прояви пам'яті не можна звести лише до згаданих трьох видів асоціацій.
Види пам'яті
Закріплення і відновлення індивідуального досвіду відбувається в різноманітних формах. Пояснюється це тією обставиною, що пам'ять проявляється і обслуговує всі види різноманітної життєдіяльності людини.
В основу видової класифікації пам'яті в сучасній науці покладено три основні критерії (ознаки): 1) об'єкт (предмет) запам'ятовування, тобто те, що запам'ятовується (в даному випадку маються на увазі такі види пам'яті, як рухова, емоційна, образна й словесно-логічна); 2) мета й способи запам'ятовування і відтворення (довільна і мимовільна пам'ять); 3) тривалість збереження в пам'яті (в даному випадку мається на увазі ко-роткочасна й довгочасна пам'ять).
Рухова пам'ять. Рухова, або моторна, пам'ять проявляється в запам'ятовуванні й відтворенні рухів та їх систем. Вона лежить в основі вироблення і формування рухових навичок та звичок.
У процесі опанування рухових трудових дій дуже важливе значення має їх правильна організація. Тільки за цієї умови вони можуть формуватися з певною швидкістю і легкістю та відповідати вимогам успішного виконання тієї чи іншої діяльності.
Усі люди мають рухову пам'ять. Однак прояви її в кожної людини відбуваються по-різному. Ці індивідуальні відмінності залежать від двох факторів: 1) від природжених фізичних особливостей організму і 2) від ступеня правильної виучки, вправ і тренувань у виробленні рухових навичок. В результаті індивідуальних особливостей (природжених і набутих) кожна людинамає свій темп, стиль руху при ходінні, письмі, в праці, грі, спорті та ін.
Звичайно, ознакою доброї рухової пам'яті людини є фізична спритність, вправність у трудових операціях і інших видах практичної діяльності.
Рухова пам'ять генетичне (за своїм походженням) передує іншим видам пам'яті. У дитини її перші прояви припадають на перший місяць життя. Спочатку діти засвоюють вузьке коло найпростіших рухів. Потім запам'ятовування і відтворення рухів прогресивно розширюється, захоплюючи все
Loading...

 
 

Цікаве