WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Ревматизм (гостра ревматична лихоманка). - Реферат

Ревматизм (гостра ревматична лихоманка). - Реферат

Спеціальні (головним чином лабораторні показники)
1. Лейкоцитоз (нейтрофільозний)
2. Диспротеїнемія:
а) збільшення ШОЕ
б) гіперфібриногенемія
в) поява С-реактивного білка
г) підвищення рівнів 2- і -глобулінів
д) підвищення рівня сироваткових мукопротеїдів, глікопротеїдів
3. Патологічні серологічні показники: стрептококовий антиген в крові, підвищення титрів АСЛ-О, АСК, АСГ
4. Підвищення проникності капілярів
Найбільш інформативні ознаки ревматизму і їх поєднання, розраховані у порогових значеннях сум діагностичних коефіцієнтів, були об'єднані в 10 синдромів (див. додатки). Вони використовуються для об єктивізації активності ревматизму.
Критерії діагностики ревматизму (АРА, 1982; ВООЗ, 1989)
ВЕЛИКІ КРИТЕРІЇ:
1. Кардит
2. Поліартрит
3. Хорея
4. Підшкірні ревматичні вузлики
5. Кільцеподібна еритема
МАЛІ КРИТЕРІЇ:
Клінічні:
1. Попередній ревматизм чи ревматичне захворювання серця
2. Артралгії
3. Лихоманка
Лабораторні:
1. Збільшення ШОЕ
2. Поява С-реактивного білка
3. Лейкоцитоз
ПОКАЗНИКИ, ЩО ПІДТВЕРДЖУЮТЬ ПЕРЕНЕСЕНУ СТРЕПТОКОКОВУ ІНФЕКЦІЮ:
1. Підвищений титр антистрептококових антитіл, АСЛ-О
2. Висівання із зіву стрептококу групи А, нещодавно перенесена скарлатина.
Обгрунтування діагнозу ревматичної лихоманки:
1. Два великих критерії + ознаки попередньої стрептококової інфекції;
2. Один великий критерій + два малий критерії + ознаки попередньої стрептококової інфекції.
Діагностичні критерії кардиту:
1. Болі чи неприємні відчуття за грудиною
2. Задишка
3. Серцебиття
4. Тахікардія
5. Послаблення І тону на верхівці серця
6. Шум на верхівці серця
- систолічний (слабкий, помірний, сильний);
- діастолічний
7. Симптоми перикардиту
8. Збільшення розмірів серця
9. ЕКГ-дані:
- подовження інтервалу PQ
- екстрасистолія, ритм АВ-з єднання
- інші порушення ритму
10. Симтоми недостатності кровообігу
11. Зниження чи втрата працездатності
При наявності у хворого 7 з 11 критеріїв діагноз кардиту вважають достовірним.
Лабораторні дані:
1. Загальний аналіз крові: збільшення ШОЕ, нейтрофільний лейкоцитоз, зсув лейкоцитарної формули вліво.
2. Біохімічний аналіз крові: диспротеїнемія - збільшення рівня 2 і -глобулінів, серомукоїда, сіалової кислоти, фібрину, гаптоглобуліну, АсАТ.
3. Імунологічні зрушення: зниження вмісту Т-лімфоцитів, особливо за рахунок Т-супресорів, підвищення рівнів Ig M, G, A, E, поява ЦІК.
4. Антистрептококові антитіла: зростання титрів антистрептокінази (АСК) вище 1:300, антистрептогіалуронідази (АСГ) вище 1:600, антистрептолізину - О (АКЛ) вище 1:250.
Патогномонічні ознаки ревматичного ураження клапанів (за даними доплерехокардіографії)
Ендкардит мітрального клапану:
- крайові булавовидні потовщення передньої мітральної стулки;
- гіпокінезія задньої мітральної стулки;
- мітральна регургітація;
- перехідний куполоподібний діастолічний вигин передньої мітральної стулки;
Ендокардит аортального клапану:
- органічне крайлве потовщення аортальних клапанів;
- перехідний пролапс стулок;
- аортальна регургітація.
Для підтвердження наявності активності ревматичного процесу необхідно провести комплексне обстеження, що включає наступне:
Клінічний аналіз крові
Біохімічний аналіз крові (білки крові, фібриноген, С-реактивний білок, сіалові кислоти, серомукоїд, церулоплазмін, інші гострофазові білки)
Серологічне дослідження крові (титри антистрептококових антитіл: антистрептолізин-О, антистрептокіназа, антигіалуронідаза, антидезорибонуклеаза В)
Мікробіологічне дослідження крові (посів на стерильність, з метою виключення інфекційного ендокардиту)
Култивування матеріалу із зіву для виявлення -гемолітичного стрептококу групи А
Рентгенографія органів грудної клітки
Електрокардіографія
Фонокардіографія
Ехокардіоскопія
Лікування ревматизму. Усі хворі з гострою ревматичною лихоманкою повинні бути госпіталізовані для уточнення діагнозу, ознайомлення із сутністю захворювання і початкового лікування.
Режим залежить від наявності ревмокардиту і ступеня активності процесу. Слід дотримуватися ліжкового режиму при кардиті, але за відсутності кардиту і артриту обмеження режиму можуть бути зменшені. Відмінити ліжковий і сидячий режими можна лише тоді, коли реагенти гострої фази залишаються в нормі або ж близкі до неї впродовж 2-х тижнів (ШОе нижче 25 мм/год, С-реактивний білок в нормі).
Дієта повинна відповідати столу № 10, вміщувати білки не менше 1 г/кг маси тіла, солі не більше 3-6 г/добу, бути збагаченою фруктами і овочами, вітаміном С і калієм.
Медикаментозна терапія полягає у призначенні антибіотиків, до яких чутливий -гемолітичний стрептокок групи А, нестероїдних протизапальних препаратів (НСПЗП), глюкокортикоїдів (ГК), амінохінолінових з єднань, вітамінів, препаратів, що покращують метаболічні процеси і міокарді, симптоматичних засобів.
АНТИБАКТЕРІАЛЬНІ ПРЕПАРАТИ. Використовуються для знищення вогнищі стрептококової інфекції у носоглотці. До сьогоднішнього для стрептокок залишається чутливим до антибіотиків пеніцилінового ряду. Починають терапію з курсу бензилпеніциліну у добовій дозі від 1,5 млн. до 4 млн. ОД дом язово впродовж 10-14 днів. За відсутності факторів ризику (спадковість, несприятливі соціально-побутові умови, погане харчування), можливо використовувати 10-денний курс оральних препаратів пеніцилінової групи: феноксиметилпеніцилін 0,5-1.0 г 4 рази на день, ампіцилін 0,25 г по 2 табл. 4 рази на день, амоксицилін 0,5 3 рази чи 1,0 2 рази на день. Можливим є використання цефалоспоринів І-го покоління (цефалексин, цнфрадин, цефадроксил 0,5 г 4 рази на день) або ІІ-го покоління (цефаклор, цефуроксим 0,25 г 3 рази на день). При наявності непереносимості бета-лактамних препаратів використовують антибіотики групи макролідів: еритроміцин 0,25 г 4 рази на день або препарати нового покоління: азитроміцин 0,5 г в перший день, далі - в 2-й - 5-й дні - по 0,25 г 1 раз на день, курс - 5 днів; рокситроміцин по 0,15 г 2 рази на день, курс - 10 днів.
Після закінчення лікування антибіотиками короткої дії відразу ж розпочинають вторинну профілактику ревматизму шляхом введення препаратів пеніциліну тривалої дії.
НЕСТЕРОЇДНІ ПРОТИЗАПАЛЬНІ ПРЕПАРАТИ. Призначають при ревматичному артриті, кардиті легкого і середнього ступенів тяжкості, хореї, при легкій і середній
Loading...

 
 

Цікаве