WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Ревматизм (гостра ревматична лихоманка). - Реферат

Ревматизм (гостра ревматична лихоманка). - Реферат


Реферат на тему:
Ревматизм (гостра ревматична лихоманка).
Визначення. Ревматизм - це системне запальне захворювання сполучної тканини з переважною локалізацією процесу в серцево-судинній системі, що розвивається у осіб, сприйнятливих до нього, головним чином дитячого і підліткового віку у зв'язку з інфекцією ?-гемолітичним стрептококом (Насонова В.А., 1989)
Ревматична лихоманка - це постінфекційне ускладнення А-стрептококового фарингіту (ангіни) у схильних осіб у зв язку з розвитком аутоімунної відповіді на епитопи стрептококу і перехресної реакції з подібними епітопами тканин людини (у шкірі, суглобах, серці і мозку) (Столлерман Д.Х., 1997).
Гостра ревматична лихоманка (хвороба Сокольського-Буйо) - системне запалене захворювання сполучної тканини із переважною локалізацією процесу в серцево-судинній системі, що розвивається у зв язку з гострою інфекцією, викликаною -гемолітичним стрептококом групи А у схильних осіб, головним чином, у дітей і підлітків 7-15 років (Коваленко В.Н., 2002).
Серед усієї групи ревматичних хвороб за захворюваністю з тимчасовою втратою працездатності на долю ревматизму припадає 11,6%, а за первинною інвалідністю - 25,5%. На Україні за даними МСЕК 1990 р. показник первинної інвалідизації по ревматизму становить 1,2 на 10 тис. населення. В Росії в 1997 році поширеність усіх форм ревматичної хвороби серця становила 2,7, а первинна захворюваність - 0,14 на 1000 населення. Пік поширеності ревматизму припадає на вік 10-29 років, потім до 50 років крива поширеності поволі знижується.
Етіологія. В основі вивчення етіології та патогенезу ревматизму лежать два аспекти проблеми - А-стрептококова інфекція та схильність до ревматизму.
?-гемолітичні стрептококи групи А - найбільш часта причина ураження верхніх дихальних шляхів та наступного розвитку ревматизму. Про значення стрептококової інфекції при ревматизмі непрямо свідчить виявлення у переважної кількості хворих різних антистрептококових антитіл - АСЛ-О, АСГ, АСК у високих титрах. У даний час відомо біля 80 штамів ?-гемолітичного стрептококу групи А. Найчастіше з ревматизмом асоціюються наступні штами: М1, М3, М5, М6, М14, М18, М19, М24, М27, М29. Припускають, що саме ці штами несуть фактор "ревматогенності", але чітких підтверджень ціьому немає.
Чинники вірулентності стрептококів: М-протеїн (пригнічує фагоцитоз, є антигеном, що перехресно реагує з міокардом), стрептолізини О і S, стрептокіназа, гіалуронідаза, протеїни, дезоксирибонуклеаза В. Екзоферменти стрептококів здатні безпосередньо викликати тканинні ушкодження, активувати кінінову систему, сприяти деполімеризації гіалуронової кислоти.
Не виключена роль вірусів та вірусно-стрептококових асоціацій у зв'язку із відсутністю антистрептококової імунної відповіді при поворотному ревмокардиті та латентному перебізі ревматизму.
Патогенез. Сучасною теорією патогенезу ревматизму є токсико-імунологічна. У патогенезі ревматизму є важливими 3 аспекти: особливості збудника захворювання, особливості взаємодії стрептококу групи А і організму людини та особливості людсього організму, в якому розвивається недуга.
Стрептококи виробляють речовини, що володіють вираженим кардіотоксичним впливом, здатні пошкоджувати лізосомальні мембрани, основну речовину сполучної тканини. Наявність антигенної спільності між стрептококами і кардіоміоцитами призводить до активації аутоімунного механізму - появи аутоантитіл до міокарда, антигенним компонентом сполучної тканини - глікопротеїдам, протеогліканам. Утворюються імунні комплекси, поглиблюється запалення.
Дослідження генетичних маркерів довели, що серед хворих на ревматизм частіше зустрічаються особи з групами крові А(II) та В(III), а також виявлення H?A, В35, А11 та DR7. Отже, існує схильність до ревматизму, в якій визначається комплекс порушень в системі специфічного та неспецифічного захисту. Ще С.Б.Боткін в 1885 р. відмітив, що на ревматизм частіше хворіють люди, в яких батько й мати також хворіли на ревматизм. У наступному було показано, що частота ревматизму в сім'ях коливається від 10% до 50%, що значно перевищує його поширеність в популяції (1,5%). Частота випадків ревматизму через родичів першого ступеня рідства не перевищує 15-20%.
Патогенез ревматизму (за В.І.Мазуровим, 2001)
Стрептокок групи А Генетична схильність
? ?
Фактори вірулентності Порушення клітинної ланки імунітету
? ?
Токсична дія Імунологічна реактивність
? ? ? ? ?
Пошкодження мембран клітин тканин людини Формування аутоантигенів Антигени, що реагують перехресно Антигени, що не реагують перехресно
? ? ? ?
Токсичне пошкодження тканин Аутоімунна відповідь. Формування антитіл, що перехресно реагують Підвищене утворення і циркуляція в організму антистрептококових антитіл (АСЛ-О, АСК, АСГ)
? ? ?
Аутоімунні пошкодження Формування циркулюючих імунних комплексів Взаємодія антитіл із стрептококом і його руйнування
? ? ?
Клінічні прояви ревматизму
Класифікація.
Таблиця 5.1.
Робоча класифікація і номенклатура ревматизму (А.І.Нестеров, 1964).
Фаза і ступінь активності ревматизму. Клініко-анатомічна характеристика ураження Характер перебігу процесу Стан кровообігу
серця інших органів і систем
Активна
Ступінь активності I, II, III
Неактивна
Ревмокардит первинний без вади клапанів
Ревмокардит поворотний з вадою клапанів (якою)
Ревматизм без явних змін серця
1.Міокардіосклероз ревматичний.
2. Вада серця (яка) поліартрит, серозити (плеврит, перитоніт, абдомінальний синдром)
хорея, енцефаліт, менінгоенцефаліт, церебральний васкуліт, нервово-психічні розлади
васкуліти, нефрити, гепатит, пневмонія, ірит, іридоцикліт, ураження шкіри, тиреоїдіт
Наслідки і залишкові явища перенесених позасерцевих уражень
гострий, підгострий
затяжний,
безперервно-рецидивуючий
Латентний
НК0
Н I
Н IIА
Н IIБ
Н III
Н ІІБ
Н ІІІ
Під неактивною фазою ревматизму розуміють такий стан здоров'я, коли при клінічному і ретельному лабораторному обстеженні в динаміці не вдається виявити будь-яких ознак запального процесу чи порушень імунітету.
Таблиця 5.2.
Робоча класифікація ревматизму (ревматичної лихоманки) (з їзд ревматологів Росії, 1996)
Клінічні синдроми Ступінь актив-ності Перебіг Наслідки (неактив-на фаза) Ступінь НК
основні додаткові
Ревмокардит первинний
Ревмокардит поворотний
без вади серця
на
Loading...

 
 

Цікаве