WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Аритмії. - Реферат

Аритмії. - Реферат


Реферат на тему:
Аритмії.
Визначення. Аритмії - це будь-який серцевий ритм, який не є регулярним синусовим ритмом нормальної частоти, а також порушення провідності електричного імпульсу по різним ділянкам провідної системи серця.
Етіологія.
1. Функціональні порушення ритму при: споживаннні чаю, кави, тютюнопалінні, фізичному навантаженні, психоемоційних стресах, внаслідок дії тепла, холоду, надмірного ультрафіолетового опромінення, тощо.
2. Аритмії органічного характеру: ІХС, міокардити, кардіоміопатії, міокардіосклероз, міокардіодистрофія.
3. Гемодинамічні впливи: вади серця, артеріальна гіпертенія, гіпотонія, серцева недостатність.
4. Гормональні розлади: тіреотоксикоз, гіпотиреоз, мікседема, феохромоцитома, альдостерома та інші.
5. Аномалії розвитку серця: додаткові хорди, дисплазія ендокарду, синдроми WPW, CLC, подовження Q-T (більше 0, 52с ).
6. Інтоксикації медикаментозними засобами: серцевими глікозидами, адреноміметиками, еуфіліном, хінідином, новокаїнамідом, тощо.
7. Захворювання інших органів:
органів травлення;
органів дихання;
органів виділення;
захворювання хребта,
захворювання ЦНС;
8. Порушення водно-електролітного обміну:
гіпокалійемія;
гіперкалійемія;
гіпо- і гіперкальційемія.
Класифікація аритмій.
А. Порушення збудливості.
І. Порушення утворення збудження:
а) синусова тахікардія;
б) синусова брадикардія;
в) синусова аритмія;
г) відмова синусового вузла;
д)слабкість синусового вузла.
ІІ. Пасивні ектопічні, замісні порушення ритму:
а) повільний попередній ритм;
б) мігруючі ритми;
в) ритм коронарного синусу;
г) атріовентрикулярний ритм;
д) ідіовентрикулярний (шлуночковий) ритм;
е) вискакуючі скорочення.
ІІІ. Активні ектопічні порушення ритму.
1. Екстрасистолії
а) передсердні;
б) вузлові;
в) шлуночкові;
2. Тахікардії
а) передсердні, вузлові і шлуночкові - пароксизмальні і епароксизмальні;
б) тріпотіння і мерехтіння передсердь;
в) тріпотіння і мерехтіння шлуночків (фібриляція).
Б. Порушення провідності.
а) синоаурікулярна блокада;
б) внутрішньопередсердна блокада;
в) атріовентрикулярна блокада;
г) блокада ніжок пучка Гіса;
д) синдроми передчасного збудження шлуночків.
Методи діагностики аритмій. Діагностика аритмій здійснюється інструментальними методами дослідження, в основі яких лежить ЕКГ. Поряд із загальноприйнятою ЕКГ використовуються стравохідна а також ендокардіальна електрокардіографія.
Стандартна ЕКГ є основним методом діагностики аритмій. Для підвищення її діагностичних можливостей запропоновано ряд модифікацій ЕКГ:
Інтервалографія - реєстрація ЕКГ із швидкістю 25-50 мм/с та аналізом 100-120 серцевих циклів;
Ритмографія - реєстрація біопотенціалів серця у вигляді вертикальних ліній із швидкістю 1-2 мм/с з аналізом 100-120 серцевих циклів. Дані методи ЕКГ застосовують з метою дифдіагностики локалізації екстрасистол, парасистол.
В комплексі ритмографічного обстеження включають медикаментозні проби (атропін, анаприлін і т.д.), що дозволяє прискорити індивідуальну оцінку ефективності антиаритмічних засобів.
"Холтерівське" моніторування - тривала реєстрація ЕКГ (впродовж 24 годин без обмеження рухового режиму хворого).
Стравохідна ЕКГ - допомагає диференціювати шлуночкові і суправентрикулярні порушення ритму, особливо у випадках, коли на ЕКГ не реєструється зубець Р, а комплекс QRS поширений. Реєстрацію стравохідної електрографії можна проводити при ЧСЕКС.
Аритмії, обумовлені порушенням утворення збудження.
Синусова тахікардія - пришвидшення ЧСС від 90 до 160/хв.
ЕКГ ознаки:
1. Ритм синусовий з частотою 90-159/хв;
2. Вкорочення інтервалу RR;
3. Можливе косонизхідне зміщення ST.
Синусова брадикардія - зменшення частоти серцевих скорочень до 60 і менше за 1хв при збереженому правильному синусовому ритмі.
ЕКГ ознаки:
1. ЧСС 59 за 1хв і менше;
2. Правильний синусовий ритм;
3. Можливе подовження Р-Q до 0,21с.
Синусова аритмія - неправильний синусовий ритм, який періодично то пришвидшується, то сповільнюється. Часто виявляється чіткий зв'язок з фазами дихання.
ЕКГ ознаки:
1. Коливання інтервалу RR перевищує 0,16 с;
2. Завжди є нормальної форми зубець Р, після якого йде нормальний комплекс QRS.
Відмова синусового вузла - періодична втрата синусовим вузлом здатності виробляти імпульси для збудження передсердь та шлуночків, що призводить до випадіння їх скорочень. Під час випадіння шлуночкових скорочень з'являються головокружіння, потемніння в очах, запаморочення, у важких випадках - розвиток синдрому Морганьї - Адамса - Стокса (втрата свідомості, тонічні судоми, мимовільний сечопуск, відсутній пульс, АТ не визначається).
ЕКГ ознаки:
1. Тривалі паузи під час котрих не реєструються зубці Р, QRS, T;
2. Тривалість паузи перевищує 2 звичайних RR;
3. На відміну від синоаурікулярної блокади тривалість пауз різко коливається;
4. Після паузи відновлюється активність синусового вузла і знову реєструється передсердні та шлуночкові комплекси у звичайному ритмі.
Синдром слабкості синусового вузла - послаблення чи припинення функції автоматизму синусового вузла. Найчастіше він характеризується періодичною брадикардією, яка змінюється тахікардією, або ж тріпотінням чи мерехтінням передсердь.
Пасивні ектопічні замісні порушення ритму.
Повільний передсердний ритм - найчастіше вогнище збудження знаходиться в лівому передсерді.
ЕКГ ознаки:
1. Зубець Р від'ємний у ІІ-ІІІ, aVF, V3-V6 відведеннях, у відведенні aVR додатній;
2. Зубець Р у V1 має форму "щит і меч", коли на додатньому Р реєструються гострокінцеві коливання.
3. Інтервал PQ - нормальний.
Міграція водія ритму - постійне переміщення водія ритму в межах провідної системи передсердь від синусового вузла до атріовентрикулярного з'єднання і навпаки.
ЕКГ ознаки:
1. Зміна форми зубця Р. Зубець Р спочатку нормальний, а потім може стати від'ємним (збудження з нижніх відділів передсердь);
2. Можливі коливання довжини інтервалу РQ (то вкорочений, то подовжений, але в межах 0,12 - 0,20 с).
Атріовентрикулярний ритм - вогнище збудження знаходиться в атріовентрикулярному з'єднанні, ЧСС коливається від 40 до 60 за 1 хв. Виникаючі в атріовентрикулярному з'єднанні імпульси розповсюджуються вверх по передсердях і вниз до шлуночків. Клінічні ознаки ритму залежать від ЧСС . У випадках вираженої брадикардії можливі обмороки, головокружіння, біль в ділянці серця, запаморочення. Перший тон над верхівкою серця може бути підсиленим, можливе набухання шийних вен.
ЕКГ ознаки:
1. Зубець Р від'ємний перед комплексом QRS - ритм з верхньої частини атріовентрикулярного з'єднання,
2. Зубець Р нашаровується на комплекс QRS - ритм із середньої частиниатріовентрикулярного з'єднання.
3. Від'ємний Р після QRS і перед Т - ритм із нижньої частини атріовентрикулярного з'єднання.
Дисоціація з інтерференцією - такий варіант ритму із атріовентрикулярного з'єднання, коли імпульс до передсердь не проводиться (є ретроградна, повна а-в-блокада).
ЕКГ ознаки:
1. Зубець Р додатній;
2. Зубець Р та комплекс QRS незалежні один від одного, віддаль RR однакова;
3. Відсутній зв'язок між зубцем Р комплексом QRS (дисоціація);
4. Частота скорочень шлуночків більша ніж передсердь;
5. Періодично комплекс QRS зв'язаний з попереднім зубцем Р (інтерференція).
Ритм коронарного синусу - імпульс із клітин, які розміщені у нижній частині правого передсердя і коронарної синусової вени.
ЕКГ ознаки:
1. Від'ємний зубець Р у ІІ, ІІІ, aVF відведеннях; у грудних відведеннях V1-V6 зубець Р двофазний; у І, aVR - додатній;
2. Інтервал PQ вкорочений, комплекс QRS не змінений.
Ідіовентрикулярний (синусовий) ритм - водієм ритму є пучок Гіса, або його ніжки, або волокна Пуркіньє. Клінічно - брадикардія, ЧСС - 30-40 за 1хв, ритм правильний, зростає при фізичному навантаженні, під впливом атропіну. Часто - приступи МАС із втратою свідомості, судомами. Є нахил до шлуночкової тахікардії, фібриляцій шлуночків.
ЕКГ ознаки:
1. Брадикардія (ЧСС - 30-40 за 1хв) ритм правильний;
2. Комплекс QRS розширений, деформований;
3. Зубець Р відсутній.
Вискакуючі скорочення - скорочення, які виникають з а-в-асоціації та рідко із шлуночків при зниженні функції синусового вузла. Аускультативно - аритмія.
ЕКГ ознаки:
1. Інтервал RR перед вискакуючим скороченням завжди довший ніж при нормальному RR, а не вкорочений, як при екстрасистолії;
2. Інтервал RR після вискакуючого скорочення нормальний, а не подовжений, як при екстрасистолії;
3. Вискакуюче скорочення, як правило з а-в-асоціації, зубець Р від'ємний перед, або після комплексу QRS.
Loading...

 
 

Цікаве