WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Хронічний бронхіт. (науковий реферат) - Реферат

Хронічний бронхіт. (науковий реферат) - Реферат

зранку Кашель з виділенням харкотиння зранку (50-100 мл), часте загострення з наявністю гарячки. В легенях вологі хрипи. Збільшення ШОЕ, лейкоцитоз Грубе посилення легеневого рисунку, особливо нижніх відділів. На бронхограмі -бронхоектази Незначні порушення в період ремісії хвороби Ендобронхіт локалізований, деформації бронхів Без особливостей
Рак бронха Нетривалість захворювання Сухий гавкаючий кашель, слабкість, задишка, субфебрилітет і прогресування хвороби. Збільшення ШОЕ На початку можуть бути відсутні, а потім ателектаз частини або всієї легені. Зміни необоротні На початку без особливостей, за наявності ателектазу-зниження показників спірограми Пухлина у просвіті бронха або ознаки перибронхіального росту Атипові або ракові клітини
Туберкульоз бронхів Перенесений у минулому туберкульоз легень або плеврит Помірний сухий кашель, загальна слабкість, субфебрилітет. Аускультативно залежить від форми туберкульозу легень. Помірні ШОЕ і лейкоцитоз. МБТ в харкотинні Ознаки туберкульозу у вигляді вогнищ, збільшення лімфовузлів, наявність каверн Без особливостей за малих форм туберкульозу, а за поширених - зниження показників спірограми Туберкульоз бронха (інфільтративний або виразковий). Зрідка наявність нориці Епітеліоцити та гігантські клітини
Екзогенний алергічний альвеоліт (ЕАА) Контакт із загниваючим сіном, деревним, вовняним пилом, пташиним послідом, харчовими алергенами Гарячка, задуха, кашель. Захворювання оборотне і повторюється за нового контакту. Збільшення ШОЕ, лейкоцитоз. Позитивна реакція преципітації з алергеном Посилення легеневого малюнка, може бути дрібна дисемінація. Зміни в легенях оборотні Поєднані обструктивні і деструктивні зміни. Оборотні при гострому ЕАА. Позитивна провокаційна проба на алерген Дифузні зміни (гіперемія) У харкотинні без особливостей, а в біоптаті-еозинофіли, лімфоцити
Захворювання Анамнестичні ознаки Основні клініко-лабораторні ознаки Рентгенологічні ознаки Функціональні ознаки Бронхоскопічні ознаки Цитологічні ознаки
Ідіопатичний фіброзуючий альвеоліт (ІФА) Без особливостей Клініка поліморфна; можлива задишка, кашель, біль у грудях, кровохаркання, ціаноз, крепітуючі хрипи у легенях. Зміни необоротні. Збільшена ШОЕ, лейкоцитоз Посилення легеневого малюнка, переважно в нижніх відділах; ніздрюваті просвітлення ("стільникова легеня") Рестриктивні порушення Атрофічні зміни Клітинні елементи (лімфоцити, еозинофіли, альвеолярні макрофаги), епітелій кубічний
Найбільш поширеними серед бета-2-агоністів короткої дії є: вентолін, сальбутамол, фенотерол. Перераховані ліки застосовують інгаляційно 3-4 рази на добу по 2 інгаляції. Дія починається протягом декілька хвилин, досягаючи піку через 15-30хв і триває 4-5 годин. Пролонговані бета-2-агоністи - серевент (сальметерол) призначають по 1-2 інгаляції два рази на добу кожні 12 годин.
Серед антихолінергічних засобів є іпратропіум бромід який застосовують по 2 інгаляції 4 рази на добу на протязі 1 місяця. Дія розвивається повільно досягаючи максимуму через 30-60хв і продовжується 4-6 годин.
Метилксантини - це теофіліни пролонгованої дії, які дозволяють зберегти концентрацію препарату в крові на терапевтичному рівні, при двократному і навіть однократному режимі дозування. Це ліки першого покоління з двократним прийомом: еуфілін 2,4% - 10 мл; еуфілін СР капсули - 0,3; ретафіліл капсули - 0,3; теодур табл. - 0,3; теобілонг табл. - 0,3; теофілін табл.. - 0,3. Теофіліни другого покоління з однократним прийомом: еуфілонг, капс. - 0,25, 0,5; ділатронг, капс. - 0,2, 0,4; тео - 24 капс. 1200, 1500; уніфіл табл. - 0,2, 0,4.
ІІІ. Глюкокортикостероїди. При ХОБ рекомендується призначення інгаляційних глюкокортикостероїдів. Застосовують інгаляційні глюкокортикоїди І покоління (бекотид, бекломет, беклофорт по 1-2 інгаляції 4 рази на день). Інгаляційні глюкокортикоїди ІІ покоління (будесоніт, аерозоль 200 доз по 160 мкг, флунісолід, аерозоль по 250 мг 2-3 інгаляції 3 рази на день, фліксотид, інгакорт, беклометазон і ін. по дві інгаляції на добу).
При відсутності або недостатності ефективності інгаляції призначають пероральні ГКС системної дії: Преднізолон 40-60 мг/добу або полькортолон 32-40 мг/добу по редукованій схемі.
ІV. Муколітики. Широке застосування в лікувальній практиці отримали наступні препарати: амброксол (лазолван), застосовують внутрівенно, внутрім'язево в дозі 2 мл (15 мг) 2-3 рази на добу, в табл. по 30 мг 3 рази на добу або в сиропі; бромгексин (бісольвон) в табл. по 8 мг на добу або в/в 2 мл (8 мг) 2 рази на добу; містаброн - розчин по 1 мл в ампулі розчиняють в дистильованій воді 1:1. Інгаляції проводять 2 рази на добу. Як відхаркуючі середники настої різних трав: термопсису, іпекакуани, кореня синюхи.
Для покращення мікроциркуляції і зменшення тиску в малому колі кровообігу застосовують такі препарати:
1. Нітрати: нітросорбіт 0,005-0,01, сустак-форте 0,0064, сустак-міте 0,0026, нітрогліцерин 0,0005 або 1% розчин 5 мл.
2. Засоби, що впливають на еритроцитарний гемостаз: гепарин в добовій дозі 2000 ОД розділивши її на 4 частини під шкіру живота.
3. Засоби, щовпливають на тромбоцитарний гемостаз: ацетилсаліцилова кислота 0,360 1 раз на день, діпірадамол таблетки 0,025-0,075 1-2 рази на добу або 2 мл 0,5 розчину підшкірно.
4. Середники, що стабілізують проникливість судинної стінки: продектін 0,25 4 рази на добу.
5. Корекція ферментного обміну. При виражених явищах емфізематозного процесу, дефіциті альфа-1-антитрипсину показана заміщуюча терапія інгібіторами протеаз: контрікал, гордокс, трасілол, амінокапронова кислота в звичайних терапевтичних дозах.
При розвитку серцевої недостатності необхідно застосовувати діуретичні середники і серцеві глікозиди: дігоксин, строфантин, корглікон.
V. Стабілізатори імунної системи:
Застосовують імуномодулятори (тімоген, тактивін, тімалін з розрахунку 40 мкг тактивіна і 0,05-0,2 мг тімаліна на 1 кг ваги 1-2 ін'єкції в тиждень).
Реабілітаційна терапія передбачає санаторно-курортне лікування в санаторіях з теплим і сухим кліматом, ЛФК.
Диспансеризація. Хворі хронічним необструктивним бронхітом з рідким загостренням (не більше 3 разів на рік) при відсутності легеневої недостатності оглядаються терапевтом 2 рази на рік, отоларингологом, стоматологом 1 раз на рік, пульмонологом за показаннями.
Загальний аналіз крові, харкотиння і аналіз харкотиння на бацили Коха проводиться 2 рази на рік, ЕКГ, бронхологічне обстеження за показаннями.
Протирецидивна терапія проводиться 2 рази на рік. Вона включає :
1) аерозоль;
2) прийом адаптогенів ;
3) застосування бронходілататорів і відхаркуючих: солутан 10-30 крапель 3 рази на день, теофедрин ?-1 таблетка 2 рази на день, йодид калію і йодид натрію 3% розчин по 1 ст. л. 3-4 рази на день, 1,5% розчин для інгаляцій;
4) фізіотерапевтичне лікування ;
5) ЛФК, масаж, загартовування, спорт;
6) санацію вогнищних інфекцій ;
7) санаторно-курортне лікування ;
8) відмову від паління тютюну;
9) працевлаштування.
Хворі з хронічним необструктивним бронхітом з частими загостреннями при відсутності дихальної недостатності, оглядаються терапевтом 3 рази на рік, загальний аналіз крові 3 рази на рік, спірографія 2 рази на рік, флюорографія, біохімічний аналіз крові 1 раз на рік. Протирецидивне лікування проводиться 2 - 3 рази на рік, об'єм такий же. Але включаються інгаляції антисептиків, імунокоагулююча терапія.
Хворі з хронічним бронхітом з дихальною недостатністю оглядаються терапевтом 3 - 6 разів на рік, інші обстеження такі ж як і в 2-ій групі. Протирецидивне лікування проводиться 3 - 4 рази на рік, програма лікування така ж як при наявності гнійного бронхіту, показана ендобронхіальна санація.
Loading...

 
 

Цікаве