WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Остеоартроз. - Реферат

Остеоартроз. - Реферат

впродовж 6 тижнів. Курси повторюють із двомісячною перервою.
Біостимулятори.
Покращують метаболічні і репаративні процеси в хрящі. Застосовують гумізоль, ФіБС, екстракт алое, скловидне тіло, екстракт плаценти у період ремісії курсами по 10-15 ін'єкцій дом язово 3 рази на рік.
Як новий хондропротектор та штучна синовіальна рідина запропонований полівінілпіролідон (ПВП). Вводять 15% чи 20% розчини ПВП внутрішньосуглобово 1 раз на тиждень, курс лікування - 3-6 введень.
Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП).
Препарати цих груп мають двоїстий вплив на суглобовий хрящ. З одного боку, вони пригнічують синтез прозапальних простагландинів, гальмують фагоцитоз та продукцію вільних радикалів, модулюють активність медіаторів та стимуляторів запалення. З іншого боку, НПЗП пригнічують синтез ГАГ у хрящі, порушують організацію матриксу, стимулюють дозрівання колагену тощо. Тому застосування НПЗП повинно проводитися диференційовано, в першу чергу, в ексудативній фазі запалення, в період реактивного синовіту. Тривалість їх використання не повинна перевищувати 15-20 днів.
При ОА серед усіх НПЗП перевага надається диклофенаку (вольтарену), напроксену, пірпрофену, піроксикаму, сургаму, мелоксикаму, месуліду, целебрексу, які практично не поглиблюють дегенеративних змін у хрящі.
Диклофенак-натрію призначають по 150 мг/добу у 3 прийоми, поступово зменшуючи дозу до 75-100 мг/день, або в/м по 75 мг 1-2 рази/день.
Піроксикам приймають двічі на день по 10-20 мг.
Піпрофен (регназил) призначають у повній дозі 1,2 г, іноді 1,8-2,0 г/добу, підтримуюча доза 0,8 г/добу.
Сургам - по 300 мг двічі на день.
У зв'язку з частими ускладненнями з боку шлунково-кишкового тракту НПЗП слід приймати по їді, переважно кишково-розчинні форми, дотримуватися дієти. Селективні нестероїдні протизапальні препарати вирішили проблему побічних ефектів. Широко використовуються моваліс - 7,5, рідше 15 мг/добу; німесил - 100-200 мг/добу, найз - 100-200 мг/добу, целебрекс - 100-200 мг/добу.
Вплив на реактивний синовіт, виходячи з патогенезу хвороби, також можна віднести до лікувальних методів, які діють на один із механізмів прогресування хвороби. Найбільш дійовим підходом у боротьбі із синовітом є внутрішньосуглобове введення лікувальних засобів. Застосовують інгібітори протеолізу (контрикал, гордокс, трасилол), глюкокортикостероїди, даларгін, орготеїн, вуглекислий газ, глікопротеїди, гепарин. Ці препарати вводять до моменту зникнення реактивного синовіту, загалом 3-5 ін'єкцій на курс.
З метою корекції синдрому локальної капіляротрофічної недостатності використовують дипіридамол (курантил) по 50 мг 3 рази на день 1-2 місяці, пентоксифілін (трентал) по 100-200 мг 3 рази на день, ніфедипін 40-60 мг/добу 1 місяць з подальшим щомісячним прийомом препарату впродовж 10 днів, ксантинолу нікотинат, нікошпан, теоніколь, доксіум, нітрати, добезилат кальцію, продектин.
Лікування хворих з ожирінням завжди є важким завданням. Проте доведено, що ожиріння достовірно асоціюється з гонартрозом, крузартрозом, артрозом дрібних суглобів ступень. Тому в лікувальних програмах таких пацієнтів важливе місце повинна посідати розвантажувально-дієтична терапія.
Фізичні методи.
Застосування фізіотерапевтичних процедур дозволяє встановити новий більш високий рівень функціонування систем нейрогуморальної регуляції, стимулюються обмінні процеси, мікроциркуляція, посилюється потужність системи тканинних біоантиокислювачів і оптимізуються процеси біоенергетики.
Застосовують індуктотермію, мікрохвильову терапію, імпульсні токи, електрофорез лікарських речовин та магнітотерапію.
Для ліквідації синовіту застосовують ультрафіолетове опромінення ділянок уражених суглобів в еритемних дозах (5-6 процедур), електричне поле УВЧ, дециметрові хвилі, іонофорез гідрокортизону. Для зняття больового синдрому призначають електрофорез новокаїну чи лідокаїну, анальгін із димексидом, синусоїдальні модульовані струми, ультразвук, індуктотермію. Виразний анальгезуючий ефект можна отримати, використовуючи для електрофорезу імпульсні струми (ДДТ і СМТ). Для стимуляції обмінних процесів у хрящовій тканині використовують електрофорез цинку, літію, сірки, кобальту, іхтіолу. Показаний електрофорез інгібіторів протеолітичних ферментів: трасилолу, контрикалу, пантрипіну. Доцільним є електрофорез препаратів гіалуронідази - ферменту, що викликає деполяризацію гіалуронової кислоти.
Ефективним методом лікування хворих на ОА є масаж, який сприятливо впливає на нервово-м язовий апарат, активує периферичний кровообіг, покращує трофіку тканин суглобів, сприяє укріпленню м язів. Класичний масаж кульшових і колінних суглобів показаний хворим з І-ІІІ стадіями артрозу без явищ реактивного синовіту.
На ранніх стадіях ОА (І-ІІ стадії) сприятливий вплив на обмінні процеси, метаболізм хряща, гемодинаміку і локальну мікроциркуляцію має бальнеотерапія: сульфідні, радонові, йодобромні ванни. У фазу ремісії дієвим є застосування лікувальних грязей (мулові, торф'яні) і інших теплоносіїв (парафін, озокерит). Лікування хворих на ОА повинно бути комплексним, довготривалим та систематичним.
Підходи до лікування ОА залежно від ступеня виразності реактивного синовіту і загострення недуги представлено в таблиці 5.23.
Профілактика. Профілактичні заходи для боротьби з ОА розроблені слабо, оскільки причини розвитку хвороби залишаються остаточно нез'ясованими. Вони повинні починатися з дитячого та підліткового віку: рання діагностика дисплазій кульшових суглобів та їх корекція, правильна поза за шкільною партою для уникнення сколіозу, носіннясупінаторів при виявленні симптомів плоскоступності, укріплення зв'язкового та м'язового апарату, ортопедична корекція вроджених чи набутих вад статики і постави. Особам старше 40 років рекомендується слідкувати за масою тіла, під час роботи уникати фіксованих поз, не допускати перевантаження суглобів, займатися фізкультурою. Рекомендуються загальноукріплюючі заходи, спрямовані на покращання загального кровопостачання і поліпшенню обміну речовин.
Прогноз. Найбільш несприятливий прогноз щодо працездатності є у хворих з коксартрозом, що розвивається на тлі дефектів розвитку кульшового суглобу. У цих випадках повна інвалідизація хворих наступає впродовж декількох років. При інших локалізаціях ОА інвалідність розвивається рідко. Щодо життя - прогноз сприятливий.
Таблиця 5.23.
Схеми лікування хворих з остеоартрозом
Активність процесу Попередження прогресування дегенерації хряща Зменшення больового синдрому і ознак синовіту Покращання функції суглоба
Виразне загострення, реактивний синовіт Розвантаження уражених суглобів НСПЗП, протизапальні мазі; внутрісулобово контрикал, гордокс, ГК; судинні препарати; міорелаксанти; дезагреганти; аплікації ДМСО з аналгіном УФО в еритемних дозах; УВЧ Магнітотерапія
Помірне і незначне загострення Розвантаження уражених суглобів
Хондропротектори НСПЗП, протизапальні мазі; аплікації ДМСО; судинні препарати, міорелаксанти, дезагреганти ДМВ-терапія
ДДТ, СМТ, фонофорез аналгіну, НСПЗП
ДМСО
Ремісія Розвантаження уражених суглобів
Хондропротектори Протизапальні мазі, судинотропні препарати, препарати, що покращують мікроциркуляцію Індуктотермія, СМВ, лазеротерапія, масаж, мулотерапія, теплоліку-вання, електро-форез цинку, сірки, літію, кобальту, іхтіолу, СКЛ
Loading...

 
 

Цікаве