WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Відкриті пошкодження. Рани - Реферат

Відкриті пошкодження. Рани - Реферат

ВІДКРИТІ ПОШКОДЖЕННЯ. РАНИ
Велика група відкритих пошкоджень, головною рисою яких є пору-шення цілості загального покриву - шкіри та зовнішніх слизових оболонок, об'єднує в собі насамперед рани, а також термічні і електричні пошкодження, мікротравми (екскоріації, садна, уколи), укуси змій та ужалення комах, відкриті переломи тощо.
Клінічна значущість пошкоджень цього типу визначається передусім двома обставинами. По-перше, це пов'язано з ризиком їх для життя по-терпілих унаслідок таких ускладнень, як масивні кровотечі та інфекції. По-друге, рана - це неминучий елемент усіх хірургічних лікувальних втручань, що складають основу сучасної хірургії з вищезазначеними можливими ускладненнями і загрозою для пацієнта. Тому проблему рани вважають однією з головних у хірургії, а кваліфікацію хірурга великою мірою визначає його вміння лікувати рани, запобігати усіляким їх ускладненням.
РАНИ
Визначення та класифікація. Рана - механічне раптове пошкоджен-ня шкіри або зовнішньої слизової оболонки тіла (здебільшого разом із глиб-ше розташованими шарами тканини) з порушенням їх цілості.
Поранення - глибше відкрите пошкодження тканин, часто з травмуванням органів, чи сукупність пошкоджених тканин і органів уздовж ранового каналу (С.С. Гірголав, 1956).
Патогенез випадкових ран обумовлюється взаємодією енергії механіч-ного травмівного агента (з усіма його особливостями - розмірами, масою, формою, напрямком дії тощо) та ана-томо-фізіологічних властивостей (ела-стичності, спротиву розтягненню та стисканню) тканин, насамперед шкіри та слизової оболонки. Шкіра здорової людини, а також сухожилки, кістки, м'язи володіють значним опором щодо дії механічних чинників. Значно меншою опірністю відзначається слизова оболонка, особливо підшкірна основа. Різноманітні патологічні стани людини різко послаблюють еластичність, міцність шкіри та інших тканин. Зокрема, дуже знижується опірність шкіри щодо розриву при гіповітамінозі С, гілеркорти-цизмі (хвороба та синдром Іценка- Кушінга; гіперкортицизм, пов'язаний з використанням кортикостероїдів з лікувальною метою, наприклад для лікування бронхіальної астми, деяких колагенозів тощо), цукровому діабеті та інших видах порушення обміну і хворобах.
Що гостріший предмет (знаряддя), то легше виникає рана та обмежені-ше пошкодження тканин він спричинює. Навпаки, тупі предмети зумовлюють рани у разі дії з більшою силою, ніж гострі, але зона ушкодження тканин при цьому більша.
За умовами виникнення рани поділяються на випадкові та зумисні. Під останніми розуміють рани, які наносять з лікувальною метою, тобто операційні. За наявністю чи відсутністю мікробного забруднення (кон-тамінації) рани ділять на асептичні, чисті та забруднені мікрофлорою. До асептичних належать лише операційні рани, всі ж випадкові рани мікробно забруднені. За формою рани бувають лінійні, дірчасті (вікончасті), клаптеві, скальповані тощо, а за кількістю - одиночні або численні (множинні). Рани можуть бути із втратою тканин та без неї, а лише з порушенням їх цілості. Залежно від травмів-ного знаряддя рани поділяють на дві великі групи - вогнепальні, що наносяться вогнепальною зброєю, та невогнепальні, до яких належала усі інші рани, в тому числі й ті, що наносяться холодною зброєю. З огляду на особливості та складність і тяжкість вогнепальних ран їх вивчення та лікування є предметом окремого розділу хірургії - воєнно-польової хірургії.
Всі невогнепальні рани діляться за конкретним видом пошкоджуючого предмета та механізмом виникнення їх. Це різані, рубані, колоті, забиті, рвані, розчавлені чи розміжчені, укушені, отруєні, мішані рани.
Різані рани (vulnus incisum) наносяться гострими предметами - ножем, лезом бритви, косою, склом, листовим залізом тощо.
До рубаних (vulnus caesum) належать рани, які завдаються важкими гострими предметами - сокирою, мечем, заступом тощо.
Колоті рани (vulnus punctum) спричиняються загостреними тонкими предметами (голкою, цвяхом, шилом, пером, вістрям плавника риби, кісткою риби чи птаха тощо).
Забита рана (vulnus contusum) виникає у разі забиття тупими пред-метами чи падіння тіла на твердий тупий предмет.
Рвана рана (vulnus laceratus) наноситься гострозубчастим чи гачко-подібним знаряддям, особливо якщо воно швидко рухається (пилки, гаки та інші), а також важкими предметами, що діють під гострим кутом до поверхні тіла, під час падіння тіла під таким кутом до поверхні твердого предмета, при вибухах. Вона виникає у разі попадання кінцівок у барабани машин, супроводжується розривами і часто відриванням (травматична ампутація) пальців, ступні, кисті і навіть усієї верхньої або нижньої кінцівки. Різновидом рваних ран є скальповані або ж клаптеві. Їх спричиняють падаючі під гострим кутом до поверхні тіла важкі предмети, що нерідко мають велику дотичну поверхню. Відривається широкий клапоть шкіри і підшкірної основи від тканин, що лежать глибше. Він зовсім втрачає зв'язок з материнським ложем або тримається на одній ніжці. Такі рани зустрічаються, наприклад, на голові внаслідок попадання в трансмісію во-лосся у разі порушення техніки безпеки. У далекому минулому такі рани (зняття скальпа з черепа) наносили американські індійці своїм полоненим ворогам.
Розчавлена або розміжчена рана (vulnus conquassatum) утворюється у разі стискання тканин, переважно кінцівок, між твердими масивними предметами (у разі падіння на ноги чи на руки бетонних плит та блоків станків тощо). Ці рани часто бувають під час транспортних катастроф.
Укушена рана (vulnus morsum) - рана від укусу тваринами (собаки, кішки, лисиці, щура тощо) або людиною. За формою вона може бути рваною.
Отруєна рана (vulnus) - це рана, в яку одночасно з виникненням потрапляють отруйні речовини або яка виникає внаслідок укусу отруйних змій чи уколу таких самих риб. Отруєні рани, що містять хімічну отруту, належать головним чином до вогнепальних.
Мішана рана (vulnus mixta) спричинюється змішаним механізмом. Наприклад, ножем може бути нанесена колото-різана рана, а падінням на ногу важкого металевого предмета - забито-рвана.
Вогнепальні рани (vulnus sclopetaria) залежно від походження (виду зброї) діляться на кульові, осколкові, отруєні та комбіновані. Останні зумовлюються дією різних чинників (вогнепальна зброя, теплова енергія, ви-бухова хвиля та проникаюча
Loading...

 
 

Цікаве