WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Подагра. - Реферат

Подагра. - Реферат

ней-трофільний лейкоцитоз, підвищення ШОЕ. Підвищення вмісту сіалової кислоти, серомукоїду, С-реактивного білка 2- та -глобулінів, фібрину.
Лікування. Завдання лікування подагри:
1) зняття гострого приступу;
2) міжприступна терапія, спрямована на усунення гіперурикемії, попередження відкладення уратів у тканинах і розсмоктування тофусів.
І. Зняття гострого приступу.
1) Колхіцин препарат, що отримують із лугового шафрану. Механізм дії полягає, головним чином, в його пригнічуючому вплив на функцію поліморфноядерних лейкоцитів міграцію та фагоцитоз крис-талів уратів. Він є потужним інгібітором фосфатази і гальмує процеси ділення клітин. Прийом починають при перших ознаках артриту, краще при появі перших продромальних явищ. Препарат вводять по 1 мг через кожні 2 години чи по 0,5 мг кожну годину до повного зняття нападу (максимально 4-5 мг/добу). На 2-й і 3-й день дозу зменшують на 1 і 1,5 г/добу; на 4-й і 5-й день - на 2 і 2,5 мг/добувідповідно. Після припинення приступу колхіцинотерапія продовжують ще 2-3 дні.
2) Нестероїдні протизапальні препарати постають альтернативою колхіцину. Частіше за інші застосовують метиндол, вольтарен, бутадіон.
Метиндол перша разова доза препарату складає 75 мг, після чого метиндол призначають по 5 мг кожні 6 годин до помітного клінічного покращання. Далі препарат прзиначають по 50 мг 3 рази на добу.
Вольтарен в першу добу призначають по 50 мг 4 рази на день, у наступні по 50 мг 3 рази.
Бутадіон добова доза 600-900 мг (по 0,15 мг 4-6 разів). Після зменшення болевого синдрому доза знижується до 450 мг.
Усі НПЗП потрібно відміняти поступово і давати ще 2-4 дні після повного зняття приступу.
II. Лікування у міжприступний період (базове лікування).
1) Дієта. Стіл № 6 за Певзнером (молочно-рослинна дієта). Згідно із рекомендаціями Ш.Шуцяну (1983) з раціону слід виключити продукти, що вміщують 150 мг пуринів і більше на 100г: міцні м ясні екстракти та супи, м ясо молодих тварин (молода телятина, баранина), яловичі нирки, печінка, легені, мозги, сардини, оселедець, скумбрія, рибну уху; обмежити кількість продуктів, у якіх вміщується 50-100 мг пуринів на 100 г: яловичину, м ясо птахів, горох, квасолю, бобові, баклажани, ревень, кольорову капусту, редис, шпінат. Обов язковою вимогою антиподагричної дієти є обмеження жирів та категорична відмова від спиртних напоєв, оскільки алкоголь значно пригнічує екскрецію сечової кислоти нирками, сприяючи гіперурикемії.
2) Встановлено, що низький діурез (1400мл на добу та менше) приз-водить до різкого падіння ниркової екскреції уратів. Тому хворому на подагру важливо забезпечити великий об єм сечовиділення за рахунок значного, бажано лужного пиття до 2-2,5 л/ день (за умов відсутності захворювань серцево-судинної системи). Можна вживати фркутові і ягідні напої, лужні мінеральні води ("Боржомі", "Есентукі" тощо).
3) Обов язковою умовою лікування є зниження надмірної ваги, тіла, оскільки огрядність супроводжується підвищеним утворенням уратів і зменшення їх.виділення нирками.
Гіпоурикемічні засоби - видялються дві групи препаратів: урикодепресанти - препарати, що знгижують синтез сечевої кислоти (алопуринол, мілурит; тіопуринол, гепатокаталаза, оротова кислота), та урикозуричні засоби, які збільшують екскрецію уратів (етамід, кетазон, антуран, бенемід).
Алопуринол - механізм дії полягає у гальмуванні ферменту ксанти-ноксидази і гальмує утворення пуринів. Призначають препарат по 300 мг на добу (можливо за один прийом) після їди. Через 2-3 тижня відповідно до темпів зниження концентрації сечової кислоти в крові дозу алопуринолу зменшують до 200 мг на добу. При стійкій нормалізації урикемії через 4-6 місяців переходять на підтримуюче лікування по 100 мг/добу постійно, Зменшення інтенсивності та частоти гострих нападів артриту, розм ягчення і розсмокування тофусів спостеріагється у більшості хворих при безперервному застосування алопуринолу впродовж 6-12 місяців.
Бенемід (пробенецид) - призначають у дозі 2,0 г/добу.
Антуран - добова доза 600 мг/добу.
Етамід - застосовують по 0,7г 3-4 рази на день циклами по 7-10 днів (2 цикла з тижневими перервами). Недоліком усіх урикозуричних засобів є те, що при збільшенні виділення сечової кислоти нирками, вони тим самим сприяють осадженню її у сечових шляхах, викликаючи напади ниркової коліки, головним чином у хворих, що страждають на сечокам яну хворобу.
Вибір медикаментів для тривалого лікування подагри залежить від типу хвороби. Так, при метаболічному типі гіперурикенії з високим рівнем сечової кислоти в крові та при доброму ї: виведення з сечею слід призначати урикодеіпресивні засоби. Урикозуричні препарати у цьому випадку не показані, їх необхідно призначати при недостатньому виведенні уратів з сечею - менше ніж 3,56 ммоль/до-бу (нирковий тип урикемії) і лише тим хворим, у яких відсутні ниркова недостатність та нефролітіаз. За наявності цієї патології призначають лише урикодепресанти. Застосування антипо-дагричних засобів повинно продовжуватися протягом року, після чого можна зробити перерву на 2 місяці чи призначити інший препарат.
При хронічному подагричному артриті показані фізіо- та бальнеопроцедури розсмоктуючої і знеболюючої дії, фонофорез гідрокортизону, діатермія, діадинамічні токи, грязеві та парафінові аплікації, радонові чи сірководневі ванни. Показані курорти з сірководневими виннами і радоновими джерелами.
Прогноз. У частини хворих при добрій екскреції уратів нирками подагра перебігає легко - без артропатії, утворення тофусів, без ураження нирок. У важких випадках (при масивних тофусах, ерозивно-деструктивному поліартриті, розвитку подагричної нирки, вираженого атеросклерозу) впродовж декількох років наступає інвалідизація хворого. У більшості випадків прогноз визначається прогресування ниркової патології. Прогресуюча нефропатія, особливо в поєднанні з артеріальною гіпертензією і цуровим діабетом, є найбільш прогностичне несприятливим фактором.
Профілактика.
1. Обстеження членів сім'ї хворого на можливу приховану гіперурикемію.
2. При гіперурикемії - обмеження вживання алкоголю і їжі, багатої на пурин і жири.
3. Своєчасне, адектватне лікування урикозуричними і урикодепресантними засобами.
4. Заняття спортом, систематична гімнастика, що збільшує видалення уратів з організму.
5. Профілактика загострень подагри включає дотримання правил дієти, адекватні фізичні навантаження.
Loading...

 
 

Цікаве