WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Ідіопатичний анкілозуючий спондилоартрит (хвороба бехтєрева). - Реферат

Ідіопатичний анкілозуючий спондилоартрит (хвороба бехтєрева). - Реферат

і фронтальній площинах.
3. Зменшення екскурсії грудної клітки щодо норми, відповідної віку і статі. 1.Двобічний сакроілеїт ІІ- IV стадії чи однобічний сакроілеїт ІІІ-IV стадії.
ВІРОГІДНИЙ ДІАГНОЗ АС ВСТАНОВЛЮЄТЬСЯ (ДІАГНОСТИЧНЕ ПРАВИЛО):
Римські критерії: за наявності двобічного сакроілеїту і одного з клінічних критеріїв або за наявності чотирьох клінічних критеріїв із п яти.
Нью-Йоркські критерії: а) сакроілеїт ІІІ-IV стадії і один клінічний критерій; б) двобічний сакроілеїт ІІ стадії або однобічний сакроілеїт ІІІ-IV стадії з одним першим критерієм або одночасно з двома достовірними критеріями 2 і 3.
Модифіковані Нью-Йоркські критерії: а) наявність однобічного сакроілеїту ІІІ-IV стадії або двобічного сакроілеїту ІІ- IV стадії і одного з клінічних критеріїв.
У клініці для підтвердження діагнозу сакроілеїту використовують спеціальні проби і прийоми, які сумарно дозволяють дійти обгрунтованого висновку:
1. При активному сакроілеїті енергійне натискування на крижі хворого, що лежить на животі, викликає сильний локалізований біль у сакроілеальному суглобі. Цю ділянку легко знайти, оскільки в місці проекції з'єднання видно дві заглибинки (ямки), розташовані нижче попереку.
2. Симптом Меннеля І: якщо хворому, що лежить на спині, стиснути таз, ніби наближаючи крила клубової кістки одне до одного, то пацієнт вказує на біль у ділянці крижово-клубового з'єднання.
3. Симптом Меннеля ІІ: хворий лежить на животі, а лікар однією рукою фіксує таз, а іншою піднімає зігнуту в колінному суглобі ногу. Біль виникає на боці ураження в ділянці сакроілеального з'єднання.
4. Симптом Кушелевського І: хворий лежить на твердій основі. Лікар спереду різко натискує на передні гребні клубових кісток (spina ilіaca anterior superior). За наявності запальних змін у сакроілеальному з'єднанні виникає біль у ділянці криж.
5. Симптом Кушелевського ІІ: Симптом тазової компресії. У положенні хворого на боці проводиться стискування таза, що викликає біль у сакроілеальному з'єднанні
6. Симптом Кушелевського ІІІ: хворий лежить на спині, одна нога зігнута в колінному суглобі, п'ятка знаходиться на коліні іншої ноги. Тиск вниз на зігнуте коліно із приведенням стегна у положення згинання, відведення і зовнішньої ротації (flexio, abduction, external rotation - FABER) повинно викликати біль у ділянці сакроілеального з'єднання на протилежному боці. За кордоном цей симптом називають ще симптомом Патрика.
7. Симптом Макарова І: виникнення больового синдрому при поколочуванні діагностичним молоточком у ділянці крижово-клубового з'єднання.
8. Симптом Макарова ІІ: хворий лежить на спині, лікар захоплює його ноги вище гомілковоступеневого суглоба, заставляє розслабити м'язи ніг, а потім різким рухом розсуває і зближає кінцівки. Характерна поява больового синдрому у ділянці сакроілеального з'єднання.
9. Симптом Геслена: у положенні лежачи на спині одна нога хворого звисає з ліжка, іншу ногу хворий приводить до грудної клітки. Цей прийом повинен викликати біль у ділянці сакроілеального з'єднання на боці звисаючої ноги у разі ураження.
Рентгенографія.
Найбільш ранні зміни виявляються у крижово-здухвинних з єднаннях, де виявляються ознаки сакроілеїту. Виділяють наступні стадії сакроілеїту за Кellegren (1965):
1 ст. - розширення суглобової щілини внаслідок помірного остеопорозу,вогнищевий субхондральний остеосклероз.
2 ст. - звуження й нечіткість контурів суглобової щілини,узурації, остеосклероз, частковий анкілоз.
3 ст. - повний кістковий анкілоз.
Основні рентгенологічні симптоми при АС:
1. ознаки двобічного сакроілеїту: нечіткість кісткових країв, що утворюють суглоб, суглобова щілина здається більш широкою. Пізніше виникають крайові ерозії, розвивається періартикулярний склероз та анкілоз.
2. утворення синдесмофітів (кісткових мостиків) між прилеглими хребцями внаслідок оссифікації периферичних відділів міжхребцевих дисків. При поширенні утворення синдесмофітів з'являється симптом "бамбукової палки".
3. передній спондиліт (квадратні хребці) - оссифікація передньої повздовжньої зв язки із зниканням нормальної увігнутості хребців.
4. зміни на рентгенограмах периферичних суглобів нагадують ревматоїдний артрит, проте ерозії виражені менше, поєднуються з краєвим періоститом у вигляді вузликів, остеопороз виражений незначно.
5. інші рентгенологічні ознаки: ерозії, склерозування, анкілоз лобкового симфізу, грудинно-реберних, грудинно-ключичних з'єднань, періостальні кісткові розростання, ерозії п'яткової кістки, ерозивний артрит здебільшого з локалізацією у суглобах ступень.
Лабораторні дані:
1. збільшення ШОЕ, лейкоцитоз, гіпохромна анемія.
2. підвищення вмісту серомукоїду, сіалової кислоти, С-РБ, гаптоглобуліну, ?2 і ? -глобулінів відповідно до ступеня активності процесу.
3. Відємна реакція на наявність ревматоїдного фактору.
4. виявлення НLA B27.
5. при ураженні нирок - протеїнурія, циліндрурія, еритроцитурія, ізостенурія.
Лікування. Провідне місце в терапії АС займає кінезотерапія - терапія рухами, спрямованими на збереження рухомості хребта, його розвантаження, активації діафрагмального дихання. Лікувальна фізкультура повинна проводитися обережно, поступово збільшуючи об єм навантажень, бажано 3-4 рази на день. Необхідно навчати хворих методиці релаксації.Проводять ретельний пошук вогнищ інфекції і їх санацію.
Актуальна терапія АС спрямована на зменшення больового синдрому і запальних явищ у хребті і суглобах.
ЗАСТОСУВАННЯ НЕСТЕРОЇДНИХ ПРОТИЗАПАЛЬНИХ ПРЕПАРАТІВ.
Препаратами вибору постають похідні піразолонового ряду (фенілбутазон, оксифенілбутазон, азапропазон, фенпропазон). Створені комбіновані препарати на основі фенілбутазону: реопірин (фенілбутазон 750 + амінофеназон 750), пірабутол (фенілбутазон 125 + амінофеназон 125), амбене (фенілбутазон+дексаметазон). Ефективність фенилбутазону (бутадіону) доказує діагноз АС. У хворих на АС бутадіон спочатку застосовується у максимальних дозах - 600 мг/добу до зняття больового синдрому і скутості в хребті, у подальшому дозу зменшують до 450-300-200 мг/добу. Високою ефективністю володіє також перклюзон (клофезон - еквімолярне з єднання клофексаміду і фенілбутазону). Однак тривале застосування бутадіону асоціюється з широким спектром ускладнень, передусім з боку шлунково-кишкового тракту і системи крові, тому для постійної терапії використовують індометацин або диклофенак. У даний час фенілбутазон і препарати на його основізаборонені до клінічного застосування Державним фармакологічним центром України. Індометацин (метиндол) по 25 мг 4 - 6 разів на день, ретардні форми індометацину (по 75 мг 2 рази на день), диклофенак - по 100-150 мг/добу.
Для лікування ентезопатій, артритів крупних суглобів використовують локальну глюкокортикоїдну терапію - внутрісуглобове чи періартикулярне введення глюкокортикоїдів (дипроспан, метипред, флостерон, кеналог, аристопан). Курс лікування внутрісуглобовими ін єкціями становить 3-6 введень з інтервалом 7-10-15 днів, для похідних бетаметазону - 1-1,5 місяці. Доза глюкокортикоїдів залежить від величини суглобів. Так, в колінний суглоб вводять 20-40 мг метипреду, 20-40 мг кеналогу;
Loading...

 
 

Цікаве