WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Хронічні ентерити - Реферат

Хронічні ентерити - Реферат

(непереносимість лактози), цукру (сахарози), грибів (трегалази), крохмалю і мучних виробів (мальтози).
ІІ. Загальний ентеральний синдром характеризується, в першу чергу, розладами білкового метаболізму. В результаті цього розвиваються зміни ряду органів і систем, зокрема ендокринної, кровотворної, гепатобіліарної.
Клінічно порушення білкового обміну проявляються прогресуючою втратою маси тіла (до 20 кг); гіпопротеїнемією; гіпоальбумінемією з синдромом ексудативної ентеропатії; порушенням білкового і амінокислотного спектру крові.
Порушення вуглеводного обміну при ХЕ менше виражене і проявляється здуттям живота; вурчанням, переливанням; проносами; зниженням рН-фекалій; зростанням в ньому кількості органічних кислот і виявляється після навантаження глюкозою і галактозою. Про порушення всмоктування вуглеводів свідчить і значне зниження екскреції Д-осилози з сечею після її перорального введення.
Про порушення ліпідного обміну свідчать зміни ліпідного спектру сироватки крові, зокрема: зниження рівня холестерину і фосфоліпідів в сироватці; падіння вмісту ліпідів в жовчі; стеаторея.
Характерними клініко-лабораторними ознаками недостатнього всмоктування кальцію є: - позитивний симптом м'язового валика; судоми; остеопороз; остеомаляція; немотивовані переломи кісток; гіпокальціемія; ціаноз; болі в кінцівках; глосіт.
На порушення водно-солевого обміну вказують такі клінічні прояви, як: - загальна слабкість; швидка втомлюваність; гіподинамія; болі в м'язах; зниження м'язового тонусу; стійкі нудота і блювота; екстрасистолії; артеріальна гіпотонія; зниження секреторної функції шлунка; залізодефіцитна анемія.
Порушення вітамінного обміну зустрічаються вже в початкових стадіях ентериту. Найбільш часто це стосується вітамінів С і В2, В6, В12 і проявляються:
- кровоточивістю ясен; - носовими кровотечами; - гіперкератозом шкіри ніг; - анемією; - глосітом; - змінами з боку нервової системи і трофічними порушеннями (подразливість, сонливість, втрата апетиту, випадіння волосся, сухість в горлі, кон'юнктивіти, блефарити і інші).
Дещо рідше, переважно при ентериті ІІІ ст., порушується абсорбція жиророзчинних вітамінів, яка проявляється:
- курячою сліпотою; - сухістю шкіри і слизових оболонок; - підвищеною кровоточивістю.
Ендокринні порушення в основному виникають при середньому або важкому перебізі ХЕ і характеризуються:
- інсіпідарним синдромом (поліурія, ізостенурія, полідепсія); зростаючою кахексією; ознаками адіссонізму (слабкість, адинамія, гіпотонія, пігментація шкіри і слизових оболонок); гіпофізарно-наднирковою недостатністю (загальна слабкість, адинамія, порушення серцевого ритму, сплющена цукрова крива після навантаження глюкозою).
Нерідко також мають місце порушення функції статевих залоз, про що свідчить:
- зниженням потенції у чоловіків; зміна менструального циклу та пригнічення функції щитовидної залози (зниження працездатності, брадикардія, набряклість обличчя, блідість шкіри).
Діагностика.
1. Копрологічне дослідження дозволяє виявляти стеаторею кишкового походження, яка проявляється появою в фекаліях жирних кислот і мил, амілорею і креаторея, зниженням рН калу нижче 5,5. (Дослідження рівня жиру в калі біохімічним методом - по Ван де Камеру).
2. Підвищення виділення з калом ентерокінази і лужної фосфатази, що особливо характерно для ентериту ІІ і ІІІ ступеня.
3. Визначення ? - хімотрипсину калу, особливо для диференціальної діагностики з панкреатичною недостатністю.
4. Проба з Д-ксилозою, яку вводять всередину в дозі 5 г і потім визначають понижене її виділення з сечею (в нормі з сечею повинно виділятися не менше як 30 відсотків). Можна також визначати рівень ксилодемії через 90 і 120 хвилин після прийому 25 мг Д-ксилози. (В нормі через 60хв рівень ксилодемії - 0,15±0,03,а через 120хв - 0,11±0,02 г/л. Проба з Д-ксилозою дозволяє оцінити переважно функціональну активність проксимального відділу тонкої кишки.
6. Проби з навантаженням лактозою (крохмалем, глюкозою). Перорально дається 50 г лактози (крохмалю, глюкози), після чого визначається рівень глюкози в крові через 30-60-90-120 хв. При недостатності лактози рівень глюкози в крові перевищує базальний не більше, ніж на 20 відсотків. Аналогічні зміни мають місце у випадках недостатності мальтози (після навантаження крохмалем) і фруктози (після навантаження глюкозою).
7.Проба з навантаженням альбуміном людської сироватки або казеїном, міченими 131J амінокислотами, зокрема метіоніном 35S (для вивчення всмоктування білків). При порушенні всмоктування в тонкій кишці спостерігається плоска крива радіоактивності крові, зменшення 131J з сечею і його збільшення з калом.
8. Визначення вмісту індикану в сечі з метою виявлення процесів гниття.
9. Йод-калієва проба. В середину дають 0,25г йодиду калію, який запивають 20 мл води і визначають час появи йоду в слині. І забирають через кожні 2 хв в пробірки, в яких міститься 2 мл 10% розчину крохмалу. В нормі йод з'являється в слині не пізніше 12 хв. В присутності йоду розчин крохмалу стає синім.
10. Аналіз калу на яйця глистів і патогенні найпростіші.
11.Мікроскопічне дослідження біоптатів, отриманих при дуоденоскопії з біопсією слизової оболонки дистального відділу дванад-цятипалої кишки і при колонофіброскопії з біопсією термінального відділу тонкої кишки.
12. Серологічне тестування з використанням імуноферментного аналізу.
За допомогою цього методу можна виявити сироваткові антитіла до амеби, лямблій, іерсіній, стронгілоїди, ехінококів.
13. Посів кишечного соку і калу на виявлення явищ дисбактеріозу.
При ХЕ порушується склад мікробної флори, що заселяє товсту киш-ку, і різко зростає кількість мікробних тіл в просвіті тонкої кишки, нерідко досягаючи 106-109 в 1 мл кишечного секрету. В здорових людей мікробна флора в тонкій кишці відсутня або не перевищує 104.
14. Рентгенологічне дослідження тонкої кишки в умовах штучної гіпотонії, а також товстої кишки (іригоскопія). Можна також використати провокаційний рентгенівський тест з дисахаридами (пасаж по тонкій кишці).
15. Дихальні тести, основані на визначенні в повітрі, що видихається, вмісту ізотопів 14С і 3Н після внутрішнього, рідшевнутрішньовенного введення лактози, міченої ізотопом вуглецю або водню. При недостатності переварювання або всмоктування лактози концентрація ізотопів в повітрі, що видихається, зменшується.
Наявність значної кількості тестів свідчить про те, що дослідження тонкої кишки є одним з найважчих в гастроентерології. На думку А.В.Фролькіса (1989) вибір методів діагностики ентеральної недостатності залежить від типу лікувального закладу і рекомендує проводити:
І. В поліклініці:
1. Копрологічне дослідження (виявлення стеатореї, креаторея, рН ка-лу, молочної кислоти і інших редукуючи субстанцій в фекаліях.
2. Визначення ефекту елімінаційних дієт (безглютенової, дієти з виключенням молока і молочних продуктів, злакових).
3. Отримання ефекту від деяких медикаментів (панкреатичних фер-ментів, мікроелементів, вітамінів, антибіотиків широкого спектру дії)
4.Дослідження крові з визначенням рівня загального білка, білкових фракцій, протромбіну, кальцію, креатиніну, холестерину, заліза.
5. Проба з йодистим калієм.
ІІ. В загальнотерапевтичному стаціонарі:
1. Проба на толерантність до лактози, інших дисахаридів.
2. Рентгенологічні методи.
ІІІ. В спеціалізованому гастроентерологічному стаціонарі:
1. Тест на всмоктування Д-ксилози.
2. Кількісне визначення жиру в фекаліях (по Ван де Камеру).
3. Тест з міченими ліпідами.
4. Тест на всмоктування міченого вітаміну В12.
5. Дихальні
Loading...

 
 

Цікаве