WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Ревматоїдний артрит. - Реферат

Ревматоїдний артрит. - Реферат

локусу DR системи HLA;
Підвищує активність супероксиддисмутази, що веде до зменшення загальної кількості вільних радикалів кисню, приймає участь у реакціях сульфгідрильно-дисульфідного обміну;
Знижує рівень патологічних макроглобулінів, зокрема ревматоїдного фактора, руйнуючи його, активує дисоціацію імунних комплексів.
Випускається у таблетках по 0,15 та 0,3 г. Початкова доза складає 250-300 мг. Ефект наступає через 2-3 місяці лікування, при відсутності ефекту дозу препарату збільшують до 450 мг на день, і далі якщо необхідно до 600 мг на день. При стійкому ефекті хворого переводять на підтримуючу дозу - 100-150 мг на день тривало. Препарат протипоказаний при РА з вираженими системними проявами, особливо при ураженнях нирок, тромбоцитопенії, вагітності, анемії. Побічні ефекти препарату проявляються приблизно у чвертини хворих і проявляються шкірними висипами, що сверблять, диспепсичними розладами, холестатичним гепатитом, ураженням нирок з протеїнурією, тромбоцитопенією.
4-АМІНОХОЛІНОВІ ПРЕПАРАТИ.
Для лікування РА застосовують два препарати - хлорохін (делагіл, хінгамін, резохін, арален) та гідроксихлорохін (плаквеніл). Серед базисних препаратів за ефективністю вони посідають останнє місце.
Механізм дії амінохінолінових препаратів:
Стабілізація лізосомальних мембран і гальмування процесу вивільнення протеолітичнихї ферментів;
Зв'язують вільні радикали кисню, тим самим зменшуючи їх пошкоджувальний вплив на сполучну тканину;
Слабкий імунодепресантний ефект, пов'язаний з гальмуванням продукції нових нуклеїнових кислот та утворення зв'язків між ДНК та анти-ДНК-антитілами;
Протизапальний ефект, який пов'язаний із зниженням синтезу АТФ і, відповідно, зниження забезпечення запального процесу енергією;
Пригнічення синтезу прозапальних простагландинів;
Гальмування фагоцитозу та хемотаксису нейтрофілів;
Зменшення агрегації еритроцитів та сладж-феномену.
Делагіл - призначають по 0:25 мг двічі на день 2 тижні; а потім по 0:25 мг на ніч 6 місяців.
Плаквеніл - по 0,2 мг двічі на день з переходом на одноразовий прийом.
СУЛЬФАНІЛАМІДНІ ПРЕПАРАТИ. Відносять цю групу препаратів до базисних резервних середників. Основний представник сульфосалазинів - сульфосалазин (салазопіридазин, салазосульфапіридин, салазопирін, азопірин).
Механізм дії сульфосалазинів ще остаточно не з"ясований, проте вони володіють помірним протизапальним та імунодепресивним ефектами, гальмують синтез прозапальних простагландинів та лейкотрієнів, пригнічують проліферативну активність фібробластів. Натомість основний фармакологічний ефект цієї групи засобів пов'язаний із наявністю сірки у складі препарату, саме сірка перешкоджає дисульфідним зв'язкам в білкових молекулах і тим самим пригнічує утворення антитіл, зокрема ревматоїдного фактора [Туманова И.Г., Сигидин Я.А., 1987].
ЦИКЛОСПОРИН. В останні роки як базисний засіб став широко використовуватися циклоспорин (сандимун). Він виділений з декотрих видів грибків - Cyclindocaprum lucidum and Trichoderma polysporum. Циклоспорин метаболізує в печінці з утворенням активних метаболітів, що володіють імунодепресивним ефектом. Циклоспорин діє на геном лімфоцита, порушує синтез інтерлейкіну-2, перешкоджає кооперації Т-хелперів та Т-кіллерів, внаслідок чого порушується вироблення цитокінів, гальмується розвиток аутоімунних процесів; циклоспорин пригнічує активність прозапального ферменту ротамази та пошкоджувального чинника - лактоферрину. Він має селективний вплив на Т-лімфоцити, не пригнічуючи водночас кістковий мозок. Тому препарат можна застосовувати у хворих на РА з анемією та лейкопенією. Циклоспорин використовують як препарат резерву при лікуванні РА.
В літературі описані й інші препарати, які використовуються як базисні засоби в терапії РА. Це енцефабол, тенідап, метациклін та застосування моноклональних антитіл до цитокінів та антигенів різних лімфоцитів (CD4, CD5, CD7, CDW52, DR). Проте засобами вибору при РА є препарати золота, які посідають перше місце за ефективністю, друге місце займають імунодепресанти-цитостатики, третє - Д-пеніциламін та сульфосалазини, далі йдуть амінохінолонові препарати, енцефабол, метациклін.
Таким чином, в даний час рекомендується рання "агресивна" терапія ревматоїдного процесу базовими препаратами відразу після постановки діагнозу.
Комбіноване застосування базисних препаратів дозволяє піднести дієвість лікування та знизити частоту небажаних реакцій. Можливі наступні комбінації базисних засобів:
- препарат золота міокризин 50 мг на тиждень + плаквеніл 400 мг на добу;
- кризанол по схемі + метотрексат 7:5 мг на тиждень;
- метотрексат 7,5 мг на тиждень + плаквеніл 400 мг на добу;
- метотрексат 5 мг на тиждень + циклофосфамід 25 мг на добу.
Перспективи лікування. У даний час ці препарати вважаються перспективи, але невдовзі вони займуть провідне місце в лікуванні РА. До цих препаратів відносять використання різних моноклональних антитіл до клітинних рецепторів (наприклад, CD4), цитокінам (наприклад, фактор некрозу пухлин- - ФНП- ), мембранним антигенами лімфоцитів, використання протизапальних цитокінів, рекомбінантних антагоністів цитокінових рецепторів тощо. Серед цих препаратів найбільш апробованим є лефлуномід (Arava) - новий цитотатичний препарат. Його імуномодулююча дія пов язана із пригніченням ферменту дигідрооротат-дегідрогенази, що здійснює синтез піримідинів, завдяки чому препарат володіє антипроліферативною активністю, протизапальними і імуномодулючими ефектами. Лікування починають із застосування насичувальної дози: по 100 мг 3 дня підряд, що дозволяє досягти стабільної терапевтичної концентрації. Підтримуюча доза лефлуноміду - 10-20 мг/добу.
Ще одним перспективним препаратом є інфліксимаб (ремікейд), що представляє собою хімерні імуноглобуліни G до ФНП- . Цей цитокін є найважливішим у патогенезі РА. Він індукує синтез інших прозапальних цитокінів (ІЛ-1, ІЛ-6), хемокінів (ІЛ-8, МВП-1 ), синтез простагландинів, лейкотрієнів, оксиду азоту, кисневих радикалів, синтез метабопротеїназ, що розщеплюють хрящ. Поряд із цим ФНП- має численні клітинні і судинні патологічні ефекти. Тому застосування антагоністів ФНП- дозволить загальмувати імунопатологічний процес на ранній стадії. Інфліксимаб застосовуються шляхом тривалих (не менше 2-х годин) довенних інфузій у дозі 3 мг/кг; після першої інфузії препарат вводять на 2-ому і 6-ому тижнях, а потім 1 раз на 8 тижнів.
ПРОТИЗАПАЛЬНІ ЗАСОБИ ШВИДКОЇ ДІЇ.
НЕСТЕРОЇДНІ ПРОТИЗАПАЛЬНІ ПРЕПАРАТИ (НПЗП). Призначаються у першу чергу хворим на РА; з цих препаратів починається лікування. Головним елементом механізму дії НПЗП є пригнічення синтезу простагландинів; пов'язане з гальмуванням ферменту ціклооксигенази (ЦОГ) - ключового ферменту метаболізму арахідоновоїкислоти. Особливу цікавість представляє відкриття двох ізоформ ЦОГ, які визначені як ЦОГ-1 і ЦОГ-2 і відіграють різну роль у регуляції синтезу простагландиків. В даний час змінена класифікація НСПЗП з
Loading...

 
 

Цікаве