WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Історія хвороби: хронічний бронхіт - Реферат

Історія хвороби: хронічний бронхіт - Реферат

харчування хворого за фізіологічними нормами. Їжу приймають 4-5 раз на добу. Виключаються жирне м'ясо (свинина, баранина), сало, тістечка, свіжий хліб. Обмежуються гострі страви, прянощі, кава, какао, шоколад. Рекомендовано: нежирне м'ясо, риба у будь-якій кулінарній обробці, різні молочні продукти, овочі, картопля у вигляді страв та гарнірів, частина овочів у сирому вигляді (салати), фрукти, ягоди, соки та компоти з них. Показана молочно-рослинна дієта, повноцінна, яка відповідає віку, збагачена вітамінами, висококалорійна, з обмеженим вмістом солених та екстрактивних речовин і продуктів, що мають алергічні властивості. В період підвищення температури та продуктивного кашлю показано посилене пиття.
Меню-розкладка
Сніданок: Омлет
Каша манна
Кава з молоком
Хліб пшеничний з маслом
Обід: Салат овочевий
Борщ вегетаріанський
Риба жарена з картопляним пюре і солоним огірком
Хліб пшеничний, хліб житній
Підвечірок: Кефір
Печиво
Яблуко
Вечеря: Тефтелі м"ясні з рисом в томатному соусі з гречаною кашею
Молоко
Хліб пшеничний, хліб житній
3. ЕТІОТРОПНЕ ЛІКУВАННЯ. Враховуючи, що причиною бронхіту можуть бути віруси, мікоплазми, бактерії потрібно проводити противірусну, антибактеріальну терапію. При неускладнених формах можна застосовувати сульфаніламіди. Антибактеріальна терапія проводиться за такими показами: гнійна мокрота, ознаки бактеріального запалення, нетривалими курсами 7-10 днів, проте більшість рецидивів обходяться без антибактеріальних препаратів. Оскільки всі загострення виникають на фоні ГРВІ, то спочатку проводять лікування даного захворювання. Спочатку застосовують антибіотики широкого спектру дії - пеніциліни (карбенніцилін, метилпеніцилін, метицилін, ампіокс), цефалоспорини (цефалексин, цифіксим, цифуроксим), аміноглікозиди (гентаміцин, бруламіцин, амікацин). Протягом 7-10 днів застосовують ампіцилін по 50-100 мг/кг/добу
4. ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ЛІКУВАННЯ. Спрямоване на усунення лихоманки розрідження та видалення слизу з трахеї і бронхів, зняття набряку слизової обболонки бронхів, зняття бронхоспазму, ліквідацію кисневої недостатності. Жарознижуючі препарати у дітей з хронічним бронхітом застосовуються при температурі тіла вище 39,5 С. Найчастіше застосовують ацетилсаліцилову кислоту, парацетамол.
Для розрідження слизу і зменшення набрякуслизової застосовують теплі, парові содові, соляно-лужні інгаляції, інгаляції мінеральних вод, та відварів лікарських трав (ромашки, шалфея, мати-й-мачухи, термопсису), призначають масивне пиття. Обов'язковим компонентом терапії є застосування муколітиків (N-ацетилцистеїн, бромгексин) та протеолітичних ферментів, які сприяючи гідролізу білків сприяють зменшенню в'язкості мокроти і очищенню бронхів від слизу, крім того сприяють регенерації і епітелізації слизової оболонки дихальних шляхів (трипсин, хімотрипсин, панкреатин). Евакуацію мокроти можна здійснювати з допомогою електровідсмоктувача, що буде сприяти повному очищенню бронхіального дерева і полегшувати дихання. Інколи проводиться здавлювання грудної клітки на висоті видиху, що також сприяє видаленню мокроти. Для видалення мокроти застосовують препарати, які стимулюють відхаркування- препарати термопсиса, натрію бензоат, терпінгідрат, йодид натрію чи калію, амонію хлорид, натрію гідрокарбрнат. Для усунення спастичного компоненту застосовують спазмолітики серед них- -адреноміметики - препарати, які безпосередньо впливають на гладкі м'язи бронхів (ізадрин, сальбутамол, беротек). Для боротьби з набряком слизової бронхів можна застосувати препарат беклометазону дипропіонат, який має високу місцеву протизапальну дію і низьку системну активність. Для купуванння клінічних проявів хронічного бронхіту у дітей застосовують препарати метилксантинів - теофілін, еуфілин. Як протикашльовий засіб використовують глаувент, бронхолітин, які крім протикашльової дії ще мають бронхорозширюючу. При лікуванні застосовують інгібітори протеаз (епсилон-амінокапронова кислота), які пригнічують розвиток інфекційного процесу і запобігають розвитку вторинних ускладнень. При досягненні достатньої прохідності дихальних шляхів необхідно приступити до оксигенотерапії. Наростання дихальної недостатності і відсутність ефекту при даному лікуванні є показом для терапії глюкокортикостероїдами. При відсутності ефекту лікування проводять штучну вентиляцію легень. Серед фізіотерапевтичних процедур хворим призначають інгаляції з препаратами, які мають відхаркуючу дію, вони покращують крово- і лімфообіг в легенях, зменшують набряк слизової, знімають бронхоспазм. ЛФК призначається для тренування дихальної системи і зняття бронхоспазму.
5. СИМПТОМАТИЧНЕ ЛІКУВАННЯ. Проводиться загальностимулююча терапія -тимоген, тималін, тактивін, продігіозан, які мають виражену імуностимулюючу дію. Вітамінотерапія- віт.А, С, групи В.
13 ПРОФІЛАКТИКА
Первинна спрямована на ???? Включає в себе раціональне харчування, загартовування дитини, санацію навколишнього середовища, запобігання ГРВІ.
Вторинна спрямована на ??. Передбачає диспансерне спостереження за дітьми з рецидивуючим бронхітом в дільничого педіатра 1 раз на 2-3 місяці, в стоматолога і ЛОРа 2 рази на рік. Після загострення - продовжити лікування в місцевому санаторії. Дитина знімається з обліку якщо рецидиви відсутні протягом 2 років
14 ЕПІКРИЗ
Мельник Василь Михайлович, 1994 р. н. перебував на стаціонарному лікуванні в ТОДКЛ з 14.02.01 по 02.01 з діагнозом Хронічний бронхіт в стадії загострення. Поступив зі скаргами на періодичні напади кашлю, які виникали незалежно від часу доби, супроводжувалися болем за грудиною, зниження апетиту, загальну слабість, поганий сон.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.
1. Майданик В.Г. Педіатрія. Київ "А.С.К.", 1999.
2. Отт В.Д., Фесенко М.Е. и др. Диагностика и лечение обструктивного бронхита у детей раннего возраста. Киев-1991.
3. Рачинский С.В., Таточенко В.К. Болезни органов дихания у детей. М.: Медицина, 1987.
4. Рачинский С.В., Таточенко В.К. Бронхиты у детей. Ленинград: Медицина, 1978.
5. Сміян І.С. Педіатрія (курс лекцій). Тернопіль: Укрмедкнига, 1999.
Loading...

 
 

Цікаве