WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Історія хвороби: ІХС. Стенокардія напруги ІІІ ФК. Гіпертонічна хвороба ІІ ст. - Реферат

Історія хвороби: ІХС. Стенокардія напруги ІІІ ФК. Гіпертонічна хвороба ІІ ст. - Реферат

у стандартних відведеннях, порушення атріовентрикулярної провідності, внутрішньошлуночкові блокади, шлуночкові екстрасистолії, формується негативний зубець Т, який утримується місяці, зміщення сегменту ST, зазубреність комплексу QRS. Рентгенологічно виявляється збільшення всіх відділів серця (особливо вправо), зглаженність дуг, ознаки застою в малому колі кровообігу. Лабораторно - лейкоцитоз із нейтрофільним зсувом вліво, іноді еозинофілія, підвищення ШОЕ; підвищення активності АСТ і АЛТ, диспротеїнемія. ((використано "Диагностика кардиологических заболеваний": справочное пособие/ В.В.Горбачёв и др./ Минск.: Вышейшая школа, 1990. - 301с., а також "Спутник кардиолога"/ под ред.К.Ю.Юлдашева/ Ташкент: Медицина,1979 - 343с.))
2. Гострий ексудативний перикардит
часто перегігає з певною компресією серця. Швидке накопичення випоту супроводжується задишкою, тахікардією, розширенням яремних вен, які не спадаються на вдосі, ціанозом, інколи тимчасовими втратами свідомості. Площа серцевої тупості збільшена. Верхівковий поштовх не визначається, тони приглушені, шум тертя перикарду відсутній. На ЕКГ при значному випоті виявляють зниження вольтажу, підйом сегменту ST, часто з супутньою інверсією зубця T, а іноді із так званою електричною альтернацією (кожний 2-й, 3-й, 4-й комплекс QRS дещо відрізняється по формі від решти комплексів). Рентгенологічно в гострій фазі перикардиту при швидкому накопиченні рідини, не зважаючи на виражені клінічні симптоми, серце може бути мало збільшене. Однак частіше тінь серця різко збільшується, його лівий контур може ніби випрямитись. Іноді серце набуває трикутної форми. Надійним методом діагностики є ЕхоКГ. ((використано "Клиническая кардиология"/ Сумароков А.В., Моисеев В.С./ М.:"Универсум Паблишинг", 1996 - 238с.))
3. Констриктивний перикардит
виникає в зв'язку з різними причинами: інфекційні фактори (туберкульоз, бактерійні і вірусні інфекції), уремія, системні захворювання (системний черпвоний вовчак), ревматоїдний артрит. Може розвинутися після операції на серці, променевої терапії різних захворювань, в результаті проникаючої травми грудної клітки. Основний клінічний симптом - застій у великому колі кровообігу. Практично у всіх хворих є розширення шийних вен, збільшення печінки з асцитом і периферичними набряками. Хворі скаржаться на задишку, втомлюваність, слабість. Ортопное зустрічається рідко. Дослідження серця не виявляє патологічних пульсацій. Рентгенологічно - розміри серця нормальні або навіть зменшені. Важливою ознакою є кальцифікація перикарда. ЕКГ змінена в усіх хворих - миготлива аритмія, ознаки перенавантаження лівого передсердя, вольтаж знижений, глибокий і широкий зубець Q. ЕхоКГ - два самостійних ехосигнали, що відповідають вісцеральному і парієтальному листкам перикарду4, обмеження рухомості задньої стінки лівого шлуночка, швидкий ранній діастолічний рух задньої стінки лівого шлуночка. Важливими ознаками також є гепатомегалія, асцит із підвищенням венозного тиску (більше 250 мм вод ст). ((використано "Клиническая кардиология"/ Сумароков А.В., Моисеев В.С./ М.:"Универсум Паблишинг", 1996 - 238с.))
4. Недостатність двостулкового (мітрального) клапана
Незначна мітральна недостатність не порушує працездатності хворих, одиничним симптомом є систолічний шум на верхівці. Однак при значних фізичних навантаженнях з'являються задишка, серцебиття, відчуття тиснення у ділянці серця. Ревматичні атаки, інфекційні захворювання можуть порушити компенсацію вади. З'являються скарги на задишку, тахікардію, відчуття важкості у правому підребер'ї, кашель, набряки на ногах. У хворих з'являються акроціаноз, набухання яремних вен, верхівковий поштовх зміщений вліво, підсилений, припіднімаючий, резистентний.
При перкусії серця - зміщення його границь вверх і вліво за рахунок збільшення лівого передсердя і лівого шлуночка. При гіпертрофії правого шлуночка границі зміщаються і вправо. Аускультативно - І тон на верхівці ослаблений, при підвищенні тиску в малому колі кровообігу з'являється акцент ІІ тону над аортою. Найхарактерніша ознака - систолічний шум на верхівці, який викликається зворотним током крові. Рентгенологічно - збільшення лівого передсердя; лівий контур серця зглажений за рахунок випинання вушка лівого передсердя. ((використано "Спутник кардиолога"/ под ред.К.Ю.Юлдашева/ Ташкент: Медицина,1979 - 343с.))
5. Інфаркт міокарда
Хронічна застійна недостатність як правило розвивається у пізніх і віддалених періодах обширних і повторних інфарктів міокарда. Досить часто вона виникає, якщо інфаркт міокарда ускладнюється аневризмою серця або стійкими аритміями, особливо миготливою з тахісистолією. Розшаровуюча аневризма аорти характеризується різкими, раптовими болями в грудній клітці, лейкоцитозом, підвищенням ШОЕ, підвищений вміст 2-глобулінів, підвищення температури. Біль поширюється в спину, особливо поширюється нижче на поперек, черевнупорожнину, пахову ділянку, нижні кінцівки. Частіше зустрічається у осіб, які тривало страждали гіпертензією. При передній аневризмі може виявитися патологічна пульсація передньої грудної стінки, особливо часто в третьому-четвертому міжребер'ї зліва від грудини. Аускультативно виявляють глухість тонів серця, часто систолічний шум, зумовлений розвитком відносної недостатності мітрального клапану внаслідок миогенної дилятації, мітралізації, а також ураження сосочкових м'язів. Характерна так звана застигла ЕКГ - тривало куполоподібно зміщений сегмент ST у поєднанні з негативним зубцем Т. Рентгенологічно виявляється розширення аорти у будь-якому її відділі, а також потрапляння контрасної речовини при ангіографії із просвіту аорти в товщину її стінки з утворенням ніби іншого русла (''симптом двостоволки''). ((використано "Диагностика кардиологических заболеваний": справочное пособие/ В.В.Горбачёв и др./ Минск.: Вышейшая школа, 1990. - 301с., а також "Спутник кардиолога"/ под ред.К.Ю.Юлдашева/ Ташкент: Медицина,1979 - 343с.))
6. Гострий гломерулонефрит
Клінічні прояви гострого гломерулонефриту досить різноманітні - від незначних (випадкові обстеження, виявлення змін сечі) до надзвичайно яскравих, з бурхливою клінікою, симптомів - набряки, гіпертонія і гематурія. Цим симптомам може передувати слабкість, спрага, олігурія. При розвиненій картині захворювання хворого непокоять задишка, серцебиття, головний біль, нудота, блювота, болі у попереку, набряки різної вираженості (переважно на обличчі у поєднанні з блідістю шкірних покривів і набряканням шийних вен). Набряк обличчя найбільше виражений зранку, за день він спадає, а до вечора - змінюється сильним набряком гомілок. Швидко каростаюча гіповолемія приводить до розширення порожнин серця; розміри його нормалізуються після спадання набряків і відновлення діурезу. При аускультації - ослаблення І тону, акцент ІІ тону над аортою, у важких випадках - ритм "галопу". На ЕКГ - низький вольтаж, подовження інтервалу P-Q, двофазність або сплощення зубця Т, іноді зміщення інтервалу S-T. Протеїнурія при нефротичному синдромі більше 3г/л (може бути 30-50г/л) - переважно альбуміни. Олігурія і анурія можливі в перші 2-3 дні захворювання. ((використано "Нефрология: Руководство для врачей: в 2-х томах. Т.2/ Под ред. И.Е.Тареевой/РАМН. - М.: Медицина, 1995. - 416с.)).
Х. Клінічний діагноз
На основі:
" Скарг хворого на задишку, кашель під час або після нападу задишки, біль у ділянці серця, відчуття серцебиття, підвищення артеріального тиску, яке
Loading...

 
 

Цікаве