WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Історія хвороби: хронічний ларингіт, гіперпластична форма. - Реферат

Історія хвороби: хронічний ларингіт, гіперпластична форма. - Реферат

циститів, що супроводжуються вираженою полакіурією, дизурією, гематурією. Ця форма гематуричного циститу (з гематурією) буває у дітей і дорослих. Крім того, цистит виникає як ускладнення порушення сечовипускання, вульвіту, уретриту, пієлонефриту. В той же час він може спричинятися інфравезикальною обструкцією, міхурово-сечовідним рефлюксом, гідроуретером, недостатністю нирок.Хронічний цистит рідко розвивається як самостійне захворювання. У більшості випадків він є ускладненням аномалії сечового міхура чи сечівника (дивертикул, пухлина, конкремент, склероз, аденома, рак передміхурової залози, стриктура сечівника та ін.). Часто цистит спостерігається у осіб з опущенням і випадінням стінок піхви, матки, із запальними процесами в матці та її придатках, а також у хворих на цукровий діабет, хронічний коліт, гастроентерит, субацидний гастрит, різні ураження спинногомозку з трофічними розладами. Основна недуга, що зумовлює й підтримує запальний процес у сечовому міхурі, впливає на клініку захворювання. Цим пояснюється різноманітність клінічних і морфологічних проявів хронічного циститу. Іноді хронічний цистит супроводжується стійким больовим синдромом (больовий цистит). У деяких хворих основним симптомом є полакіурія. Піурія різного ступеня вираженості відзначається завжди. Інтерстиціальний цистит має такі ж прояви, як і звичайний хронічний. Відрізняється він лише тривалою гематурією. У більшості хворих внаслідок рубцево-склеротичних змін у стінці сечового міхура знижується його місткість, а згодом формується малий сечовий міхур. При нераціональній терапії, зниженій реактивності організму гострий і хронічний цистит може ускладнитися висхідною інфекцією, внаслідок чого запальний процес поширюється на ниркову миску і паренхіму нирки, спричинюючи запалення в її стінці і прилеглій паренхімі. При такому ускладненні підвищується температура тіла (субфебрильна чи фебрильна), виникають явища інтоксикації, тупий біль у поперековій ділянці.
Лікування
У лікуванні хворих на хронічний цистит лікарські засоби не відіграють певної ролі. Вони ефективні лише після ліквідації причин реінфекції, відновлення уродинаміки. Для поліпшення регенерації стінки сечового міхура в комплекс включають піримідинові основи, метилурацил. З метою посилення кровообігу ураженої стінки і місцевого підведення хіміопрепаратів широко використовують фізіотерапевтичні процедури (УВЧ, СВІ, індуктотермія, іонофорез нітрофуранів, антисептиків, грязьові аплікації на ділянку сечового міхура).
Для лікування дорослих і дітей старшого віку широко використовують інстиляції в сечовий міхур розчину срібла нітрату у наростаючих концентраціях (1 : 20 000, 1 : 10000, 1 : 5000, 1 : 1000) протягом 10-15 діб, олії шипшини, обліпихи, діоциду, рокалу. При стійкій лужній реакції сечі ефективне санаторне-курортне лікування. При больовій формі циститу ефективні пресакральна і надлобкова новокаїнові блокади (ін'єкції 80-100 мл 0,5 % розчину новокаїну) .
Комплексна терапія з санацією екстраміхурових гнійних осередків, нормалізацією спорожнення сечового міхура при неускладненому хронічному циститі дає задовільні результати. При ускладненні хронічного циститу міхурово-сечовідним рефлюксом, склерозом шийки сечового міхура, звуженням дистальної частини сечівника після консервативної терапії слід вирішувати питання про доцільність хірургічного втручання.
Профілактика циститу полягає в усуненні патогенетичних чинників розвитку циститу. Це нормалізація діяльності органів травлення, гігієна зовнішніх статевих органів, своєчасне спорожнення сечового міхура.
Лікування даного хворого
1. Режим ліжковий.
2. Дієта №5.
3. Sol. Nacl 0.9% -400.0
Sol. Glucosi 5%-400.0
Метроніл 100.0*2р/д в/в.
Цефтріаксон 1.0*2р в/м.
4.Уроантисептики
5.Фіз. процедури
Щоденник
26.11.2001
Стан хворї задовільний.Хвора прдовжує скаржитись на почащений сечопуск. Сон нормальний (завдяки снодійним). Апетит нормальний. Температура 36,6о, пульс 80/хв, АТ 110/75 мм рт. ст.
Границі серця незбільшені. При аускультації діяльність серця ритмічна, тони ясні. Розчеплення або роздвоєння тонів немає; додаткові тони і шуми не вислуховуються.
Дихання ритмічне, середньої глибини. Голосове тремтіння симетричне. При перкусії легень відмічається ясний легеневий звук. При порівняльній аускультації - дихання везикулярне.
Живіт симетричний, округлої форми,. Передня черевна стінка приймає участь в акті дихання, при цьому не виникає болючості. При поверхневій пальпації живота стан тонусу м'язів не порушений, резистентність відсутня, чутливий над лоном. Симптом подразнення очеревини (Щоткіна-Блюмберга) негативний. Край печінки виступає за межі правої реберної дуги на 1см., м'якої консистенції, округлої форми, не болючий. Режим ліжковий. Дієта №5.
Sol. Nacl 0.9% -400.0
Sol. Glucosi 5%-400.0
Метроніл 100.0*2р/д в/в.
Цефтріаксон 1.0*2р в/м.
Уроантисептики
Фіз. процедури
Епікриз
Авдєєва Олена Василівна , 59р. Поступила 20.11.01. із скаргами на почащений сечопуск, біль в ділянці промежини. Вважає себе хворою протягом 2-ох років . Захворювання розпочалося гостро із симптомів гострого циститу, які поступово зникали і залишилась тільки полакурія.Лікувалась самостійно (фіз. Процедури) та в неврологічному відділі. Результатів від проведеного лікування не було.Хвора стривожина, переживає за своє здоров*я .Сон неспокійний, щоб заснути приймає седуксен по призначеню невропатолога. Вдається попальпувати нижній край правої нирки. Живіт при пальпації болючий над сечовим міхуром.
22.11.01.Ренограма лівої нирки правільного типу ТМ-3 ,Т1/2-10*.Ренограма правої нирки ізостенуричного типу.
Коротка характеристика виявлених лабораторних змін:в загальному аналізі сечі за 21.11.01(лейкоцити займають усе поле зору, еритроцитів 5-10 в п/з).
При ренгенологічному досліджені виявлено дистопічне розміщення правої нирки.
Клінічний діагноз: Дистопія правої нирки.Хронічний цистопієлонефрит.
Хворій проводилось лікування метронілом і цефтріаксоном.
Рекомендується: продовжувати курс антибактеріальної терапії.
Прогноз: сприятливий.
Список використаної літератури.
1. Урологія: Підручник / Під ред. Н.А. Лопаткина. -в- М.: Медицина, 1982.
3. СD. Урологія.
4. М. Д. Машковский "Лекарственные средства".- М.: Медицина 1998.
5. С. Н. Вадзюк "Основи функціональної діагностки".- Тернопіль 1988.
Підпис куратора:__

 
 

Цікаве

Загрузка...