WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Вітамінні препарати - Реферат

Вітамінні препарати - Реферат

ВІТАМІННІ ПРЕПАРАТИ
Вітаміни (лат. Vita - життя) - група органічних речовин різного хімічного походження, що проявляють біологічну активність у дуже малих кількостях та абсолютно необхідні для забезпечення життєвих функцій. Вітаміни надходять в організм з рослинними або тваринними продуктами, Деякі вітаміни синтезуються мікрофлорою кишечника.
При недостатньому надходженні в організм вітамінів з продуктами харчування розвивається захворювання -авітаміноз. Симптоматика його є специфічною і залежить від того, в яких видах обміну бере участь даний вітамін. Причинами розвитку авітамінозу та гіповітамінозу може бути повна відсутність або недостатнє надходження вітаміну з їжею. Такий гіпо-, авітаміноз називається первинним. В основі розвитку вторинного гіпо- та авітамінозу лежать ендогенні фактори. Наприклад, при недостатньому надходженні в кишечник жовчі порушується всмоктування жиророзчинних вітамінів. При захворюваннях кишечника, інтенсивній антибактеріальній терапії порушується утворення вітамінів кишечною мікрофлорою. Причиною ендогенного гіповітамінозу може бути підвищена потреба організму у вітамінах - у період росту, вагітності, лактації, при інфекційних захворюваннях, тиреотоксикозі та ін.
Усі вітаміни поділяються на водорозчинні та жиророзчинні. До перших належать вітаміни групи В, аскорбінова кислота, рутин та ін.
До вітамінів групи В належать тіамін (В1, рибофлавін (В2), піридоксин (В6), кислота нікотинова (В3 або РР), ціанокобаламін (В12), кислота фолієва (Вс).
Тіамін (Thiamini chloridum, Thiamini bromidum)- вітамін В1 або антиневритний вітамін. Природні джерела вітаміну В1 - це дріжджі, висівки, бобові, зародки та оболонки злакових, неполірований рис, жовток, нирки та ін.
Депонується у внутрішніх органах - нирках, мозку, серці, печінці.
Вітамін В1 бере участь у регуляції вуглеводного обміну, утилізації глюкози, прискоренні метаболізму піровиноградної, молочної кислот, кетоновихтіл. Сприяє ліквідації метаболічного ацидозу, є синергістом інсуліну. Він необхідний для синтезу ацетилхоліну, нуклеїнових кислот, білків, жирних кислот, утворення нікотинамідних коферментів. У мозковій тканині вітамін В, контролює активність медіаторів ЦНС.
При недостатності тіаміну порушується функція ЦНС, здатність до концентраціїуваги, пам'ять. Виникають стомлюваність, парестезії кінцівок, адинамія. У тяжких випадках розвивається хвороба бері-бері, при якій спостерігаються неврити, анорексія, блювання, судоми, серцева недостатність.
Коферментною формою вітаміну В1 є кокарбоксилаза (Carboxylasum), яка випускається в ампулах по 0,05 г. Вводиться внутрішньом'язово або внутрішньовенно.
Застосовуються препарати вітаміну В1 та кокарбоксилаза при ацидозі, при поліневритах і серцевих аритміях, пов'язаних із гіповітамінозом В1, для підвищення секреції соляної кислоти в шлунку і активності ферментів кишечника, при атонії шлунково-кишкового тракту, неврозах, токсикозі вагітних, при хворобі бері-бері.
Вітамін В1 проявляє алергізуючі властивості, описані випадки розвитку анафілактичного шоку. Високі дози тіаміну мають гангліоблокуючу і міорелаксантну дію. Швидке внутрішньовенне введення вітаміну В( може призвести до падіння артеріального тиску, порушення скорочення посмугованих м'язів, у тому числі дихальних, пригнічення ЦНС. Для усунення цих явищ застосовують препарати кальцію і прозерин.
Вітамін В1 не можна вводити в одному шприці з пеніциліном, стрептоміцином, тому що активність останніх знижується внаслідок утворення комплексів. Введення його в комбінації з вітаміном РР призводить до руйнування тіаміну, з вітаміном В6- порушення перетворення його на активні форми. При комбінуванні з ціаноко-баламіном зростають алергізуючі властивості вітаміну В1
Рибофлавін (Riboflamin) - вітамін В2. Природними його джерелами є дріжджі, печінка, нирки, м'ясо, молоко, яйця, сир, зелені овочі. Добова потреба в ньому становить 2 мг (дорослих), 0,6-2 мг (дітей).
Рибофлавін є складовою двох коферментів - ФМН (флавінмо-нонуклеотиду) та ФАД(флавінаденіндинуклеотиду), необхідних для нормального перебігу оксидаційних процесів у тканинах, білкового, вуглеводного та жирового обмінів.
При недостатності вітаміну В2 спостерігаються анорексія, головний біль, біль в очах, тріщини в ділянці кутків рота, дерматит, себорейна екзема та фолікулярний гіперкератоз, світлобоязнь, зменшення гостроти зору, червоний язик.
Вітамін В2 застосовується у всіх випадках, коли може порушуватись його всмоктування. Призначають його при гострій і хронічній гіпоксії, опіках, обмороженнях, недостатності білкового і надлишку вуглеводного харчування, при лікуванні антибіотиками. Рибофлавін також показаний у комплексному лікуванні гіпорофій, анемій, гепатитів, при гострих інфекційних захворюваннях, особливо при дифтерії (підвищує стійкість організму до дифтерійного токсину). При призначенні хворим аміназину, імізину, амітриптиліну може розвиватися гіповітаміноз В2, тому що ці препарати є антивітамінами В, (порушують його включення до складу ФМН і ФАД). У цьому випадку, разом із вказаними засобами, обов'язково призначають рибофлавін.
Піридоксин (Pyrodoxini hidrochloridum) - вітамін В6. У великій кількості міститься у молоці, м'ясі, рибі, печінці, нирках, дріжджах, зернах злаків, бобових. Добова потреба у вітаміні становить 1-2 мг.
У печінці вітамін В6 перетворюється на активну форму - піридоксальфосфат, який бере участь у метаболізмі амінокислот, їх транспорті через клітинні мембрани та ін.
Явища гіповітамінозу В6 можуть спостерігатися при призначенні протитуберкульозних засобів - похідних гідразиду ізонікотинової кислоти (ізоніазид та ін.), які є антивітамінами В6.
Піридоксин застосовують при ранніх токсикозах вагітності, при призначенні антибіотиків, препараті в - похідних ГІНК. Він показаний при колагенозах, при гіпохромних анеміях, гепатитах, холециститах, для підсилення скоротливої діяльності міокарда, при рахіті. Його призначають також при патології центральної і периферичної нервової системи, дерматитах, цукровому діабеті.
З обережністю піридоксин необхідно застосовувати у хворих на виразку шлунка та дванадцятипалої кишки (підвищує кислотність шлункового соку), при тяжких ураженнях печінки, ішемічній хворобі серця.
Кислота нікотинова (Acidum nicotitum) -
Loading...

 
 

Цікаве