WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Історія хвороби: цукровий діабет І типу, середнього ступеня важкості. - Реферат

Історія хвороби: цукровий діабет І типу, середнього ступеня важкості. - Реферат

існує єдиної думки стосовно лікування остеоартропатії Шарко. Найефективнішим є консервативне лікування, яке включає довготривалу імобілізацію ,терапію нестероїдними протизапальними препаратами(індометацин).Хірургічне лікування не єфективне,а, можливо,і не показане. Лікування нейропатичної виразки і лікувальна тактика залежить від інфікування виразки та поширеності гнійно-некротичного процесу Увипадках поверхневої виразки безклінічних проявів інфікування показана обробка мозоля, накладання спеціальних пов'язок, іммобілізація стопи, використання спеціального ортопедичного взуття. При інфікованій виразці (ІІ-ІІІ ст поширеності гнійно - некротичного процесу) - хірургічне лікування:
-радикальна хірургічна обробка гнійно- некротичного вогнища з урахуванням анатомічних особливостей будови ступні, локалізації і поширеності процесу, ампутація пальця чи пальців.
-тарзометатарзальна ампутація з раннім закриттям (2 -ий - 5-ийдень після радикальної хірургічної обробки гнійно- некротичного вогнища) рани місцевими тканинами чи аутодермальними клаптями по Тіршу.
У випадках поширеного гнійно- некротичного вогнища і декомпенсованої фази цукрового діабету, хірургічне лікування доцільно проводити в декілька етапів:
-розкриття гнійного вогнища,
- радикальна хірургічна обробка,
- рання аутодермопластика.
Глибокі гнійно- некротиі ураження з поширенням на кістки (ІІІ - V cт) є загрозливим симптомом стосовно можливої ампутації.
При ішемічній діабетичній стопі IV - V ст. важливим моментом у виборі хірургічної тактики є дослідження переферичного кровопостачання. Судинна реконструктивна операція, яка показана при IV ст. ураження, дозволяє знизити частоту високих ампутацій.
Після відновлення кровопостачання обов'язковим є :
-видалення гангренозно змінених тканин та кісток,
- раннє закриття рани аутодермальними клаптями.
У випадках змішаної форми синдрому стопи діабетика III - IV ст., з переважанням нейропатії , хірургічна тактика такаж як і при нейропатичній інфікованій виразці.
У випадках змішаної форми синдрому стопи діабетика III - IV ст., з переважанням судинної ішемії хірургічна тактика, на жаль, не " на користь" пацієнта. "Обмежені " та "малі" ампутації на стопі малоефективні.В таких випадках необхідно ставити питання про ампутацію кінцівки на рівні адекватного кровопостачання.
Лікування діабетичної інфікованої виразки, обмеженої та поширеної гангрени стопи, без сумніву, повинно включати судинні препарати, дезінтоксикаційну терапію, в тому числі із застосуванням ентеросорбції, антибактеріальні препарати, імуномодулятори.
З антибактеріальних препаратів препаратами вибору є цефалоспорини ІІ - ІІІ покоління, фторхінолони, напівсинтетичні пеніциліни в поєднанні з препаратами групи імідазолів.Шляхи введення антибактеріальних препаратів різні:
-ентеральний, -в/в, -в/м,-місцевий, в тому числі і внутрішньоартеріальний у стегнову артерію.
Важливм є також місцеве лікування з використанням антисептиків, у тому числі і мазей на водорозчинній основі, сорбентів, ферментів таспеціальних перев'язочних матеріалів.
Етіопатогенез даного захворювання
ЦД є гетерогенним захворюванням, в патогенезі якого беруть участь слідуючі фактори:
-функціональна здатність інсулярного апарату підшлункової залози,
-секреція інщих гормонів
-чутливість тканин до інсуліну з можливим розвитком "відносної інсулінової недостатності".
Діабетичні ангіопатії є найчастішим ускладненням діабету і за своїм походженням є атеросклеротичними.
Синдром стопи діабетика не є обов'язковим ускладненням цукрового діабету. Лікар і хворий разом можуть попередити це ускладнення і ампутацію кінцівки вчасною і адекватною інсулінотерапією.
Синдромом стопи діабетика називають комплекс морфологічних та функціональних змін стопи у хворих на цукровий діабет.
У розвитку діабетичних стоп мають місце вплив трьох негативних факторів:
- переферичної нейропатії,
- атеросклеротичного ураження магістральних судин
- мікроангіопатії,
Інфекція є супутнім фактором по відношенню до нейропатичних розладів та змін крокообігу.
Нейропатія є причиною розвитку трьох основних її форм:
- нейропатичної виразки,
- остеоартропатії з наступним розвитком суглоба Шарко)
- нейропатичного набряку
Деструктивні зміни можуть прогресувати, викликаючи виражену дкформацію стопи та неболючі, в зв'язку з недостатньою пропріорецепцією , зумовленою нейропатією, спонтанні переломи кісток, з наступним розвитком суглоба Шарко.
До факторів ризику в розвитку діабетичної виразки відносять:
-недостатньо компенсований ЦД ( неадекватна інсулінотерапія),
- переферична нейропатія
- зміни переферичного крокообігу,
- діабетична виразкаи в анамнезі,
- артропатія Шарко,
- наявність мозолів,
- зниження гостроти зору
- похилий вік
ПРОФІЛАКТИКА ЗАХВОРЮВАННЯ
Первинна профілактика включає в себе розробку і впровадження заходів, направлених на виявлення людей з достовірними класами, сприяючи розвитку захворювання і по можливості їх усунення. Дотримання населення здорового спосубу життя, а саме: усуненя незбалансованого харчування, малорухомого способу життя, стресових ситуацій, нормолізація маси тіла.
З профілактичної точки зору необхідно пам ятати про цілий ряд "діабетогених лікарських препаратів" (глюкокортикоїди, контрацептиви, катехоламіни, В- адреноблокатори, діуретики), деякі гіпотензивні ( клофелін, гемітон, бринальдикс), психоактивні речовини (амінази, галоперідол, амітриптилін), анальгетики, антипіретики.Недопустимий безконтрольний прийом цих препаратів, апри презначенні періодично контролювати рівень глікемії, рекомендувати обмежити прийом рафінованих вуглеводів, а особливо хворим з фактором ризику діабету.
Вторинна профілактика зводиться до можливого більш ранього виявлення захворювання (на стадій порушення толерантності до глюкози), стійкому підтриманні мініфестного діабету, а також попередження розвитку, ранньої діагностики і лікуванню діабетичних ангіопатій.
Третинна профілактика, цепопередження або затримка розвитку гострих і хронічних ускладнень, які призводять до інвалідності і смерті хворих.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
Д.М.Н., ПРОФ., В,О, ШІДЛОВСЬКИЙ Д.М.Н., ПРОФ. М. О. ЛЯПІС
К.М.Н. П.О. ГЕРАСИМЧУК
К.М.Н. І.І. ЧОНКА
К.М.Н. А.І. ПРОКОПЧУК
К.М.Н. Н.Я. ГУЛЬКА
К.М.Н. Ю.Ю. МАЦЮК
СИНДРОМ СТОПИ ДІАБЕТИКА . КЛІНІКА. ДІАГНОСТИКА. ЛІКУВАННЯ. ПРОФІЛАКТИКА.(МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ)
М.М.ФРАНЧУК;
ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ ;
( ЛЕКЦІЯ)
ТЕРНОПІЛЬ "МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ".1997.
А.С.ЕФИМОВ; ДИАБЕТИЧЕСКИЕ АНГИОПАТИИ /МОСКВА "МЕДИЦИНА" 1989.
А .С.ЕФИМОВ, Н.А.СКРОБОНСКАЯ;
КЛИНИЧЕСКАЯ ДИАБЕТОЛОГИЯ
/ КИЕВ "ЗДОРОВ Я ", 1998.
А.Г.МАЗОВВЕЦКИЙ, В.К. ВЕЛИКОВ
/ САХАРНЫЙ ДИАБЕТ,
МОСКВА "МЕДЕЦИНА" 1987.
ТЕМЕРАТУРНИЙ ЛИСТОК.
ДАТА 12.02.01 13.02.01 14.02.01 15.02.01
П АТ Р В Р В Р В Р В
120 175 40
100 150 39
90 125 38
80 100 37
70 75 36
60 50 35
Loading...

 
 

Цікаве