WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Профілактика акушерських та гінекологічних хвороб тварин - Реферат

Профілактика акушерських та гінекологічних хвороб тварин - Реферат

запліднення.
Годівля та утримання післяотельних корів повинні також сприяти зміцненню захисних сил організму, підвищенню тонусу та скоротливої здатності матки, швидшому звільненню її від лохій, запального ексудату, пригніченню життєдіяльність в ній мікроорганізмів і стимулювати регенеративні процеси в ендометрії.
Складовою диспансеризації є контроль за штучним осіменінням. Корів, у яких післяродова ациклія та анафродизія затягнулася довше 30-45 днів, піддають гінекологічній диспансеризації - проводять комплексне дослідження з детальною оцінкою стану геніталій і призначенням лікування. При відсутності патологічних змін в геніталіях і задовільній годівлі тварин можна застосувати стимулюючу терапію, починаючи від загальнотонізуючих та уретонічних препаратів аж до використання препаратів специфічної дії. Найкращими стимуляторами відтворної здатності корів є правильна підготовка їх до отелення, повноцінна годівля, добрі умови утримання, своєчасний запуск.
Для підвищення фізіологічного тонусу геніталій можна робити 5-хвилинний масаж матки та яєчників через пряму кишку, теплі ректальні ванни; змазувати розетку шийці матки 1%-ним розчином йоду чи зрошувати її 10%-ним розчином цукру, 1%-ним розчином бікарбонату чи хлористого натрію; вводити в матку 0,2-0,3%-ний розчин Люголя; згодовувати тваринам протягом 8-15 днів по 20-30 мл екстрактів елеутерококу чи маралячого кореня; вводити підшкірно, з інтервалом 5-7 днів, по 20-30 мл тканинного препарату, виготовленого за методом В.П.Філатова, 20-50 мл біостимульгіну. В зимово-стійловий період можна вводити сухостійним та післяотельним коровам внутрішньом'язово вітамінні препарати - масляний розчин вітаміну А (250-500 тис. МО), тривітамін(15 мл), тетравіт (5-6 мл) з інтервалом 5-7 днів, застосовувати 3-разову ін'єкцію 10%-ної суспензії АСД-Ф2 на тетравіті, 7%-ного розчину іхтіолу по 10 мл, з інтервалом 48 год. Добрі наслідки дає підшкірне введення 30 мл свіжоздоєного молозива від корів, які нормально розтелилися декілька годин тому.
Проводячи заходи профілактики неплідності, необхідно пам'ятати про тісний функціональний зв'язок між маткою і яєчником. До тих пір, поки в матці будуть хоч незначні патологічні зміни, до тих пір в яєчнику буде зберігатися жовте тіло і навпаки, тобто невід'ємним компонентом стимуляції статевої функції є викликання розсмоктування жовтого тіла. Перспективним в цьому плані є використання простагландинів Ф2-альфа, тому що вони викликають розсмоктування жовтого тіла, стимулюють скорочення матки, охоту та овуляцію, приймають участь в процесі родів, викликають загострення прихованих хронічних процесів, сприяючи цим одужанню тварин. Оскільки на простагландини реагують лише тварини з функціонуючим жовтим тілом, то при фронтальних обробках їх вводять двічі, з інтервалом 11-12 днів. При першій обробці активне жовте тіло буває у 60% тварин, а при другій - практично у всіх. Із синтетичних аналогів простагландинів найчастіше використовують естрофан (внутрішньом'язево, 2 мл чи 500 мкг активної речовини) та ензапрост (1,5 мл чи 6 мл активної речовини), ремофан (Спофа), аніпрост (УФА), еструмат (Великобританія), простин (США). На 4-5-й день після введення цих препаратів у більшості тварин виникає охота і їх осіменяють. Тим тваринам, що не прийшли в охоту, через 10-12 днів вводять препарати повторно і осіменяють через 72 і 96 годин. Ефективним є комбіноване застосування простагландинів з фолікуліном чи прозерином (одночасно), а також введення 30 мл молозива і через 48 годин якогось з простагландинів (естрофан, ензапрост). Тваринам з функціональними розладами відтворення, при частих перегулах можна вводити через 14-20 годин після останнього осіменіння неоміцин-сульфат (0,5 г) чи левоміцетин-сукцинат натрію (0,5-1,0 г), поліміксин-М сульфат (0,5-1,0 г) у 5-10 мл фізіологічного розчину. Можна також вводити таким коровам по 5 мл вітаміну А і тривітаміну в день осіменіння і повторно на 4-6-й день. Всіх корів, що не запліднилися протягом 60 днів після отелення, необхідно виділити в окрему групу, старанно дослідити і вжити відповідних заходів щодо поновлення відтворної здатності.
Слід підкреслити, що будь-яка стимуляція статевої функції допустима лише після акушерського і гінекологічного дослідження кожної тварини і визнання її здоровою. При наявності патологічних процесів у статевих органах, чи при незадовільній вгодованості тварин стимуляція протипоказана. Безсистемні масові обробки, без врахування фізіологічного стану тварин, можуть викликати у них аборти, неповноцінні статеві цикли, вихід біологічно неповноцінніх статевих клітин, що не запліднюються чи швидко переривають свій розвиток. Тобто, керувати статевою функцією слід кваліфіковано.
Потрібно також пам'ятати, що навіть при добрій організації відтворення біля третини, а то й половина тварин не запліднюються від першого осіменіння і приходять в охоту повторно; з них знову частина прийде в охоту втретє і т.д. Кожне з цих осіменінь є імунізацією, що приводить до підвищення титру сперміоантитіл. Тому необхідно домогтись такої ситуації, щоб тварина запліднювалася від першого-другого осіменіння, бо наступні осіменіння будуть малоефективними. Корови, що не заплідняться протягом 80 днів післяотельного періоду, не дадуть протягом року приплоду. Тому, щоб не допустити в господарстві яловості і забезпечити повноцінне функціонування статевої системи самки, отримання від неї приплоду в оптимальний з фізіологічної та господарської точки зору час, слід добиватися поновлення у всіх корів відтворної здатності протягом 30-45 днів післяотельного періоду і запліднення їх не пізніше 60-80 днів після родів. Від 30 по 90-й день після отелення - це період роздою та осіменіння. У недостатньо підготованих до цього в сухостійний період корів під впливом потоку імпульсів з молочної залози наступають зрушення гормональної рівноваги та обміну речовин на користь лактогенезу з розвитком дисфункції яєчників. При цьому сповільнюється дозрівання фолікулів, погіршується якість овоцитів. При організації відтворення м'ясних тварин виходять з потреби народження нащадків у оптимальний час - у лютому-квітні з тим, щоб потім можна було випасати молодняк разом з матерями. Тому основні осіменіння тут проводять в травні-липні. Для синхронізації у них охоти можна застосовувати аніпрост (через 48 годин після ін'єкції препарату у 75% тварин наступає охота) або введення під шкіру вуха на 9 днів імплантату інтервент. Паралельно з профілактикою неплідності слід здійснювати заходи по збереженню новонародженого молодняку.
Література:
1. Наукове забезпечення сталого розвитку сільського господарства. Лісостеп. Київ - 2004 р. 2 томи.
2. Національний аграрний університет. books.nauu.kiev.ua
Loading...

 
 

Цікаве