WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Профілактика акушерських та гінекологічних хвороб тварин - Реферат

Профілактика акушерських та гінекологічних хвороб тварин - Реферат

іхтіолу, 2-3%-ного ваготилу, розчину етакридину лактату (1:1000 - 1: 2000). Можна також ввести в матку 2-3 свічки трициліну чи 1-2 болюси екзутеру, метромаксу, фуразолідонових паличок. Роблять внутрішньом'язові ін'єкції антибіотиків - по 3-5 тис. на 1 кг маси тварини, попередньо перевіривши чутливість до них мікрофлори; вводять внутрішньовенно 100-150 мл 10%-ного розчину етазолу.
При некротичному та гангренозному метритах особливу увагу звертають на підвищення захисних функцій організму, для чого внутрішньовенно вводять 40%-ний розчин глюкози (200-300 мл), 10%-ний розчину кальцію хлориду чи кальцію глюконату (100-200 мл).
Із засобів патогенетичної терапії можна застосовувати надплевральну новокаїнову блокаду, за В.В. Мусіним, та внутрішньовенні ін'єкції 0,25%-ного розчину новокаїну на ізотонічному розчині натрію хлориду, вводячи його щоденно або через день з розрахунку 1 мл на 1 кг маси тварини.
Хороші наслідки можна отриматипри внутрішньоаортальному введенні антибіотиків.
Слід сказати що без нормального відтворення високопродуктивних тварин не може бути й мови про розвиток тваринництва. Нормою плодючості тварин є отримання протягом року від корови одного теляти, від кобили - одного лошати, від вівці, залежно від породи, - 1-3 і більше, від свиноматки - 10-12 поросят за один опорос. Корова, що не народила протягом року теляти, вважається яловою. Після родів у корови через місяць завершуються відновні процеси у статевій сфері і вона знову може виконувати відтворну функцію.
Згідно із А.П. Студєнцовим, корова, що не запліднилася протягом 30 днів після отелення, є неплідною. Це приводить до подовження лактації на її нисхідному рівні і, отже, до недоотримання як телят, так і молока. Тому важливо, щоб фахівці брали це до уваги і, створюючи розтеленим коровам відповідні умови, сприяли швидкому поновленню у них відтворної здатності. Проте від першого осіменіння запліднюються від 70 до 90% тварин, а вагітність зберігається, залежно від стану тварини та умов їх утримання, у 60-70% з них. Решта приходять в охоту вдруге, а то й утретє. І якщо все-таки вони завагітніють до 80-го дня після отелення, то від них отримають протягом року телят і міжотельний період у них становитиме до 365 днів. Корови, які не завагітніли, залишаються неплідними, що негативно позначається на економічних показниках господарства.
Що ж таке неплідність? Це тимчасова чи постійна нездатність тварини репродуктивного віку давати нащадків. Неплідність завдає значних збитків тваринництву як через недоотримання приплоду та молока (і зниження за рахунок цього виробництва тваринних продуктів), так і в зв'язку з непродуктивними затратами на утримання та лікування неплідних тварин. Проте неплідність - це не хвороба, а скоріше наслідок незадовільної організації відтворення тварин.
Головними причинами, що призводять до неплідності худоби в нинішніх умовах, є:
" недостатня організація роботи в господарствах з відтворення стада;
" незадовільне вирощування теличок;
" осіменіння недорозвинених телиць чи, навпаки, запізніле їх осіменіння;
" неповноцінна годівля тварин, особливо у стійловий період;
" недотримання зоогігієнічних вимог до утримання приміщень для тварин;
" незадовільна підготовка корів і особливо нетелей до отелення;
" недотримання правил проведення родів, некваліфікована родова допомога;
" відсутність акушерської і гінекологічної диспансеризації.
Неплідність тварин, залежно від її причини, проявляється по-різному. За класифікацією А.П. Студєнцова, вона поділяється на: уроджену, старечу, експлуатаційну, кліматичну, аліментарну, симптоматичну та штучно набуту. Найпоширенішою з них є аліментарна, спричинена гострою нестачею в раціоні білка, вуглеводів, вітамінів, мінеральних речовин; неправильною структурою раціонів; згодовуванням недоброякісних кормів, що в першу чергу призводить до порушення обміну речовин, тривалої анафродизії, ановуляторних та асинхронних статевих циклів, атонії та гіпотонії матки, розладів ово- та сперміогенезу, зниження життєздатності статевих клітин, зростання випадків ембріональної смертності. Вагітність та роди при незадовільній годівлі тварин ускладнюються, частим буває затримання посліду, затягуються терміни поновлення відтворної здатності після родів, осіменіння бувають безрезультатними. Телята від таких корів народжуються недорозвиненими, часто хворіють на диспепсію та бронхопневмонію, відстають у рості та розвитку, нерідко гинуть. У теличок розвивається так званий кормовий інфантилізм - значне запізнення в досягненні ними племінної зрілості, що негативно позначається на імунобіологічній реактивності, резистентності та відтворній здатності тварин.
Щоб виростити високопродуктивну корову середньодобові прирости телиці за весь період вирощування повинні складати 600-650 г, в тому числі до 6 місяців 750-800 г, від 6 до 12-ти місяців - 700-750 г і від 12 до 18-ти місяців 600-650 г. Зниженню відтворної здатності корів сприяє також видовжена попередня лактація (особливо при незбалансованій годівлі), вкорочений чи подовжений сухостійний період, інтенсивне роздоювання їх в перший місяць після отелення, порушення режимів машинного доїння та догляду за вим'ям і виникнення на цьому ґрунті захворювань молочної залози.
Останні два місяці вагітності відбувається інтенсивний ріст плода в утробі матері, тому годівля сухостійних корів повинна бути повноцінною і різноманітною. Крім того, тварина в цей час повинна нагромадити в організмі запас поживних речовин для наступної лактації. Істотну роль у зниженні відтворної здатності тварин відіграє також незадовільне їх утримання, недотримання зоогігієнічних вимог до утримання приміщень, недостатнє їх освітлення, насичення повітря аміаком та вуглекислим газом, особливо за відсутності регулярного активного моціону та сонячного опромінення у стійловий період.
Під час стійлового утримання тварин їх організм гостро реагує на недостатність сонячного світла, особливо ультрафіолетового опромінення. Так, при щоденних дво-тригодинних моціонах за стійловий період корови отримують близько 12%, а в грудні - січні лише 2 - 4,5% необхідної дози ультрафіолетового опромінення.
Внаслідок зимового безвигульного утримання тварин у багатьох господарствах несвоєчасно виявляють тварин в охоті. Цьому сприяє також значно слабший прояв ознак статевого потягу у зимово-стійловий період, коротша тривалість охоти у частини корів, поява її вночі. Таких тварин звичайно не помічають і не осіменяють.
Часто тварин доставляють на пункт осіменіння і фіксують їх під час із застосуванням грубих прийомів, що викликає у них стрес. Тому зрозуміло чому коли осіменіння проводять на невеликих фермах у спеціально відведеному стійлі, якщо крім того
Loading...

 
 

Цікаве