WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Паразитарні (інвазійні) хвороби тварин - Реферат

Паразитарні (інвазійні) хвороби тварин - Реферат

діафрагми. Виготовляють зрізи і досліджують їх під мікроскопом. Більш оперативно личинку трихінел виявляють після штучного перетравлення групових проб м'яса в штучному шлунковому соку.
Способи лікування тварин не розроблені.
Профілактика. Важливим заходом профілактики є ветеринарно-санітарна експертиза туш свиней, а також диких свиней та ведмедів. Особлива увага має приділятися обеззараженню боєнських відходів, утилізації трупів тварин, дератизації приміщень.
Трихуроз (трихоцефальоз) - хвороба свиней, що спричиняється збудником Trichuris (Trichocephalus) suis. Це - волосоголовці до 5 см завдовжки. Тонким головним кінцем вони прошивають стінку товстого кишечнику. Розмножуються прямим шляхом, без міграції личинок які перебувають у стінці кишечнику, де розвиваються до статевозрілої стадії і паразитують протягом 2,5-4 міс. Свині заражаються при заковтуванні з кормом або водою інвазійних яєць, які добре зберігаються у навколишньому середовищі.
Клінічні ознаки. Хворіють частіше відлучені поросята. Вони відстають у рості та розвитку, мають поганий апетит, порушений процес травлення, з калом виділяється кров.
Діагноз встановлюють за наявністю яєць гельмінтів (бувають дрібні, сірі, діжкоподібні, незрілі) які виявляють методами флотації. Посмертно - за наявністю волосоголовців, виявлених у товстому кишечнику.
Лікування. Для дегельмінтації згодовують з кормом фенбентазол в дозі 0,033 г/кг за ДР два рази на день. Універм, івомек (аверсектин, нововерм), фебантел (ринтал) застосовують так само, як і при аскарозі свиней.
Профілактика. Така ж, як і при аскарозі свиней.
Езафагостомоз - хвороба свиней, збудником якої є Oesophagostomum dentatum. Це - нематода 1-2 см завдовжки, що паразитує в товстому кишечнику. Статевозрілі гельмінти локалізуються в просвіті кишечнику, а личинки в товщі його стінки, утворюючи вузлики. Хвороба широко розповсюджена по всій території країні. Іновізність захворювання збільшується з віком тварини. Зараження відбувається при заковтуванні інвазійних личинок, які виходять із яєць і формуються до інвазійної стадії у калі тварини. Вони добре зберігаються при високій вологості у зовнішньому середовищі.
Клінічні ознаки. У хворих тварин відмічається пронос, схуднення, зниження приросту маси тіла.
Діагноз встановлюється за результатами дослідження калу методами флотації. Яйця збудників хвороби стронгілідного типу. Посмертно в товстому кишечнику знаходять дорослих гельмінітів. Личинок можна виявити у вузликах в стінці кишечнику ("вузликова" хвороба або "макові" кишки).
Способи лікування такі ж самі, що й при аскарозі свиней.
Профілактика. Основним профілактичним заходом є табірне утримання тварин у теплий період року із зміною пасовищних ділянок. Обладнують гігієнічні водопої, ретельно прибирають гній і знезаражують його в буртах. Свиноматок за місяць перед опоросом дегельмінтизують, ремонтний молодняк і тварин відгодівельної групи обробляють антгельмінтиками у віці 5-6 міс.
Аскаридіоз - хвороба курей, що спричиняється круглими гельмінтами Аscaridia galli. Це - нематоди до 10 см завдовжки, які паразитують у тонкому кишечнику. Захворювання має широке розповсюдження. Тяжко переносять цю хворобу курчата віком до 6 міс. Поширенню аскаридіозу сприяє утримання курчат разом із дорослою птицею. Інтенсивно перезаражається птиця в осінньо-зимовий період. Яйця паразита здатні перезимовувати, а інвазійна личинка може зберігатись у дощових черв'яках (резервуарні живителі) до трьох років.
Клінічні ознаки. У хворої птиці відмічається пригнічення, зниження апетиту, росту і розвитку, розлади процесів травлення, курчата стоять настовбурчивши скуйовджене пір'я. У дорослих курей знижується несучість.
Діагноз за життя встановлюється шляхом дослідження посліду на наявність яєць аскаридій методами флотації. За своєю морфологією вони схожі на яйця збудників гетеракозу, які локалізуються у сліпих кишках птахів. Остаточний діагноз встановлюють посмертно за наявністю аскаридій у тонкому кишечнику.
Лікування. Для дегельмінтизації птиці при аскаридіозі та гетеракозі застосовують ряд лікарських засобів. Два дні птиць згодовують сумішшю солей піперазину і фенотиазину (відповідно 0,5 і 0,3 г на тварину віком до 4 міс. та 0,5 і 0,7 г - птиці старше 4 міс.). Препарати фенбендазолу і фебантелу згодовують у дозі 5 мг на 1кг маси тіла також два дні підряд (при змішаній інвазії - 10 мг/кг). Нілверм дають з комбікормом по 0,04 г на 1кг маси тіла, при змішаній інвазії - по 0,08 г/кг. Ефективним є універм який згодовують два дні підряд у дозі 0,2 мг/ ДР на 1 кг маси тіла.
Профілактика. Курчат утримують окремо від дорослої птиці. Здійснюють поголовну дегельмінтизацію птиці в осінній період. Утримують у належній чистоті приміщення та вигульні дворики, землю на території, яку навесні слід переорати. Хіміопрофілактику аскаридіозу та гетеракозу проводять шляхом згодування в суміші з кормами солей піперазину в дозі 0,2 г на 1кг маси тіла та 0,4 г/кг фенотиазину один раз на тиждень протягом 2-3 місяців. Для кращого поїдання суміші корм рекомендується здобрити м'ясним відваром, сироваткою молока чи перегоном.
Токсокароз спричиняється нематодами виду Toxocara canis. Це великі за розмірами (завдовжки 5-10 см) гельмінти, які паразитують у тонкому кишечнику молодняку собак, лисиць, песців, котів. Основну роль у поширенні токсокарозу відіграє утробний шлях зараження. Молодняк може заразитись також при заковтуванні інвазійних яєць, які зберігаються у зовнішньому середовищі до року і більше, а також поїдаючи мишей і щурів, що є резервуарами живителів личинок збудника хвороби.
При недодержанні людиною правил особистої гігієни інвазійні яйця токсокар можуть потрапляти у кишковий канал разом із кормом та водою. Із яєць виходять личинки, які активно заглиблюються вкишечник і мігрують великими і малими колами кровообігу. Згодом вони потрапляють у паренхіматозні органи і викликають запальні процеси (гепатити, бронхіти, бронхопневмонії). Статевозрілої стадії у кишечнику людей токсокари не досягають.
Клінічні ознаки проявляються в розладу травлення (пронос, запор), спотворенні апетиту, затримці росту і розвитку м'ясоїдних тварин.
Діагноз за життя тварин встановлюють шляхом овоскопії фекалій методами флотації. При посмертному розтині у їх кишечнику виявляють статевозрілі токсокари.
Лікування. Згодовують з кормом одноразово пірантел татрат в дозі 0,008г/кг або мебенвет гранулят 10% в дозі 0,6г/кг; нілверм - цуценятам по 0,01 г/кг дворазово з інтервалом 24 години у вигляді 1%-ного водного розчину (1 мл/кг), котам - 0,01-0,015 г/кг одноразово. Тетрамізол гранулят 20%-ний собакам і котам призначають в дозі 0,05 г/кг одноразово. Препарати солей піперазину згодовують у разовій дозі по 0,2 г/кг три дні підряд.
Профілактика. Дегельмінтизують лисиць і песців за місяць до гону і після відлучення цуценят. Сукам згодовують лікарські засоби за 30 днів до родів і через місяць після них. Цуценят дегельмінтизують у віці 22-25 і 70-80днів.
Література:
1. Наукове забезпечення сталого розвитку сільського господарства. Лісостеп. Київ - 2004 р. 2 томи.
2. Національний аграрний університет. books.nauu.kiev.ua
Loading...

 
 

Цікаве