WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Паразитарні (інвазійні) хвороби тварин - Реферат

Паразитарні (інвазійні) хвороби тварин - Реферат

кон?юнктивіти телязіозної етіології нерідко ускладнюються коковою мікрофлорою та рикетсіями, то одночасно, один раз на день, слід застосовувати біоміцинову та тетрациклінову мазь.
Параскароз (параскаридоз) - хвороба, збудником якої є Parascaris eguorum - нематода до 37 см завдовжки, що паразитує у тонкому кишечнику коней, мулів, ослів. Часто хворіють лошата віком до одного року. Дорослі тварини є носіями інвазії. Хвороба поширена в Україні.
У виділених з калом яйцях паразитів формуються інвазійні личинки. Вони зберігаються у зовнішньому середовищі до року і більше. Зараження коней відбувається при поїданні інвазійних яєць з кормом і водою. В кишечнику личинки виходять з оболонок і мігрують по крові через печінку до легень. Згодом відкашлюються і заковтуються з мокротою. Через 1-1,5 міс. гельмінти досягають зрілого віку і паразитують в організмі тварини до 10 міс.
Клінічні ознаки. У період міграції личинок тварини починають кашляти. На короткий час може підвищитись температура тіла. При паразитуванні статевозрілих форм у кишечнику з'являються розлади функції органів травлення, що часто проявляються синдромом кольок. У молодняку затримується ріст і розвиток, тварини вчасно не линяють.
Діагноз встановлюється за наявністю яєць гельмінтів у калі, що виявляються методом флотації. Посмертно діагноз підтверджується, якщо параскариси знаходять у тонкому кишечнику.
Лікування. Кращим антгельмінтиком є івомек у формі пасти (еквалан, еквісект, немасектин). Паста в дозі 0,1 мг/кг вводиться у корінь язика (одне ділення шприца-дозатора на 100 кг маси тіла). Згодовують з кормом коням віком від 6 міс. до 4 років одноразово фенбендазол (панакур, фенокур, бровадазол) в дозі 0,068 г на 1кг маси тіла, старше 4 років - 0,045 г/кг; мебенвет гранулят 10%-ний - 0,02 г/кг; тетрамізол гранулят - 20%-ний - 0,02 г/кг. Сіль піперазину в дозі 0,05 г/кг (від 8 до 25 г на голову) дають два дні підряд.
Профілактика. У господарствах, неблагополучних щодо захворювання на параскароз, проводять поголовне обстеження коней восени і весною. Лошата поточного року народження підлягають дегельмінтизації у серпні, повторно - після відлучення. Коней старше року дегельмінтизують у березні - квітні і в жовтні - листопаді. Необхідно здійснювати, крім того, знезараження гною, дезінвазію стаєнь і предметів догляду за кіньми.
Стронгілідози - хвороби коней, що спричиняються збудниками із родини Strongylidae, які паразитують у товстому кишечнику. Стронгілідози поширені в усіх зонах України, хворіють коні, мули, віслюки всіх вікових груп. Самки паразитів виділяють яйця, котрі з калом виходять на зовні. Згодом в них формуються личинки, які залишають яйцеві оболонки і протягом 1-2 тижнів переходять в інвазійну стадію. Ці личинки у вологому середовищі можуть зберігатися декілька тижнів. Коні заражаються при потраплянні личинок в організм з кормом та водою.
У коней виявляють численні види малих стронгілід підродини Cyatostominаe (Trichonematinаe). Статевозрілі гельмінти (0,3-0,8 см) паразитують у товстому кишечнику, а їх личинки - у товщі стінки, утворюючи вузлики ("макові" кишки або "вузликова" хвороба).
Клінічні ознаки. При інтенсивному розвитку гельмінтів у травних шляхах коней починають виразно проявлятися її синдроми: з'являються кольки, проноси, схуднення, затримуються линька, розвиток та ріст молодняку.
Діагноз. Всі стронгіліди виділяють схожі за морфологією яйця (стронгілідного типу), які знаходять методом флотації. Ректально можна виявити аневризми брижових артерій, які є наслідком паразитарної дії личинок. З цієї ж причини у тварини часто настає перитоніт. При розтині трупів у товстому кишечнику можна виявити паразитичних червів, у стінці кишечнику - вузлики, викликані личинками гельмінтів.
Лікування та профілактика - як при параскарозі коней.
Аскароз (аскаридоз) - хвороба свиней, збудником якої є Ascaris suis - круглі нематоди до 35 см завдовжки, локалізуються в тонкому кишечнику. Інвазія поширена скрізь. Яйця аскарид виділяються з калом у зовнішнє середовище. За 3-4 тижні в них формуються інвазійні личинки. Яйця можуть зберігати життєздатність до одного року. Заражаються свині при потраплянні івазійних яєць в організм тварин з кормом та водою. Личинки мігрують з кров'ю через печінку в легені, відкашлюються і заковтуються з мокротою. Через 1-1,5 міс. з них виростає статевозріла нематода, яка паразитує в організмі до 10 місяців.
Клінічні ознаки. У тяжкій формі перебігає хвороба у молодняку в період міграції личинок. Спостерігається пригнічення, кашель, прискорене дихання, виснаження. Часто симптоми хвороби схожі на симптоми бешихи. При паразитуванні дорослих гельмінтів відмічають поганий апетит, відставання в рості і розвитку, розлади травлення. Можлива закупорка гельмінтами і розрив кишечнику. У дорослих свиней аскароз нерідко має безсимптомний перебіг.
Діагноз встановлюється за наявністю яєць гельмінтів у калі, які виявляють прижиттєво методами флотації, та за наявністю дорослих нематод у тонкому кишечнику при посмертному дослідженні.
Лікування. В суміші з кормом індивідуально чи групам свиней (10-30 голів) згодовують: універм по 0,0001 г на 1кг маси тіла два дні підряд; фенбендазол (панакур, фенокур, бровадазол) по 0,01 г/кг два рази на добу; фебантел (ринтал) по 0,005 г/кг два дні підряд; солі піперазину: поросятам у віці до 4 міс. дозою 0,3 г/кг, понад 50 кг - 15 г на тварину, дворазово (вранці та ввечері); івомек (аверсект, сайдектин, дектомакс) вводять підшкірно дозою 1мг на 50 кг маси тіла, одноразово.
Профілактика. Свиноматок обстежують на наявність у них гельмінтів і за необхідності дегельмінтизують. Поросята з грудня по квітень підлягають профілактичній обробці: перший раз у 50-55-денному віці, другий раз у 90-денному. В період з квітня по грудень першу дегельмінтизацію проводять у віці 35-40 днів, другу - в 50-55, третю - в 90. Особлива увага має бути звернена на санітарну чистоту станків, обеззараження гною. Рекомендується згодовувати свиням гарбузи.
Трихінельоз - інвазійна хвороба, щоспричиняється збудником Trichinella spiralis. Це - дрібні (1,5-4 мм) нематоди. Вони паразитують у тонкому кишечнику свиней, м'ясоїдних тварин, людей, в якому відкладають личинки. Останні з кров'ю розносяться по організму, проникають у поперечно-смугасту мускулатуру, де через три тижні навколо них формується капсула. В організмі тварин гельмінти залишаються життєздатними роками. Зараження тварин і людини відбувається при поїданні м'яса з личинками трихінел. Уже через 2-3 доби самки починають відкладати личинки. За життя (2 міс.) самка відкладає до 1500 личинок. Джерелом інвазії свиней є боєнські відходи, трупи гризунів і диких тварин. У нашій країні реєструються ензоотичні спалахи хвороби.
Клінічні ознаки. У тварин на початку захворювання спостерігаються розлади травлення, блювання, підвищується температура тіла, болісність м'язів, еозинофілія, набряки тканин ("одутловатка" у людей).
Діагноз. Розроблені методи імунологічної діагностики: алергічна, реакція зв'язування комплементу та інші. Найбільш достовірною є імуноферментна реакція, яка вже впроваджується в практику. Діагноз підтверджується шляхом посмертного дослідження шматочків м'язів із ніжок
Loading...

 
 

Цікаве