WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Паразитарні (інвазійні) хвороби тварин - Реферат

Паразитарні (інвазійні) хвороби тварин - Реферат

шкіру. Кліщі паразитують переважно під лусочками кінцівок, де живляться лімфою, запальним ексудатом та епітелієм шкіри. У зовнішньому середовищі вони живуть 5-10 днів, а у сухому й теплому приміщенні гинуть через кілька годин. Хворіють дорослі кури, індики, цесарки, перепілки. Поширенню інвазії сприяють скупчене утримання птиці у темних, забруднених приміщеннях та неповноцінна годівля. Пік інвазії спостерігається у весняно-літній період. Заражаються птахи при контакті з хворими, а також через предмети догляду, клітки, сідала, кубла, гнізда.
Клінічні ознаки. У курей лапи вкриваються лусками і нашаруваннями сірого кольору ("луската нога" або "вапняна нога"). Вони розкльовують їх до крові. Спостерігається кульгавість, викривлення лап і кігтів. З часом пальці відпадають. При ураженні тіла птахи інтенсивно вищипують пір'я і пух ("вищипуючий свербіж"), яйценосність знижується, вони худнуть і гинуть.
Діагностика. Враховують епізоотологічні дані, характерні клінічні ознаки і результати лабораторного дослідження. З уражених лап відбирають скальпелем чи лезом бритви глибокий зскрібок, який досліджують у лабораторії ветеринарної медицини.
Лікування. Для лікування курей можна підшкірно вводити макроциклічні лактони дозою 0,1 мл на 1 кг маси тіла, двічі, з інтервалом 7 днів. Ефективним є березовий дьоготь, який підігрівають до 40°С, наливають у ванночку і занурюють лапи курки на 1-2 хв. Також застосовують кубатол, 6%-ну емульсію мила К. Лапи птахів обробляють двічі з інтервалом 7-10 днів.
Профілактика. Якщо виявлено, що у господарстві понад 10% хворих птахів, їх поголів'я доцільно замінити здоровим. У теплу пору року неблагополучні пташники, вольєри на один-два місяці звільняють від птахів. Молодняк необхідно вирощувати окремо.
Хвороби тварин, що викликаються комахами (ентомози).
Гіподермоз великої рогатої худоби - хронічне захворювання, яке спричиняється підшкірними личинками оводів. Статевозрілі комахи живуть лише за рахунок поживних речовин, накопичених в личинковій фазі. Оводи живуть оводи 3-10 днів, при зниженій температурі - до 28 днів. Після спарювання самки відразу летять на пошуки тварин, щоб відкласти яйця. Вони можуть летіти на відстань до 8 км. Перед тим як напасти на тварин, самки літають видаючи специфічні звуки. Почувши ці звуки, тварини стараються втекти. Комахи же встигають відкласти яйця на ділянки шкіри з густим підшерстком (голодна ямка, м'яка стінка черева, пах, передня частина стегон). Через 3-7 днів з яєць вилуплюються личинки першої стадії, проникають через шкіру в тіло тварини і мігрують у хребетний канал, де перебувають 5-6 міс. Потім пересуваються в ділянку спини й попереку, де формують сполучнотканинні капсули з отворами (норицеві ходи) у центрі. Личинки третьої стадії виходять через норицеві ходи, падають на ґрунт і заляльковуються. Хвороба набуває широкого розповсюдження в Україні.
Клінічні ознаки. Влітку, в місцях проникнення через шкіру личинок спостерігаються свербіж і набряки, які з часом проходять. У зимовий період при локалізації личинок у хребетному каналі порушується координація рухів тварини, їм важко підніматися. Характерні клінічні ознаки з'являються ранньої весни, в період, коли личинки підходять до шкіри в ділянці спини. На шкірі можна помітити горбики (жовна), в центрі яких через кілька днів в центрі з'являється отвір (свищ). Жовна збільшуються у розмірі. З їх отвору виділяється ексудат. Шкіра в місцях розташування горбиків стає грубою, нееластичною. Волосся скуйовджене, склеєне, температура в цих місцях стає підвищена. При пальпації має місце болісність. При високій інтенсивності інвазії горбики можна помітити вздовж хребта, а також на грудях, боках. Тварини худнуть, у корів на 15% знижуються надої.
Діагностика. Враховують епізоотологічні дані і характерні клінічні прояви захворювання, а влітку при обстеженні шкіри великої рогатої худоби на її волоссі знаходять яйця гіподерм.
Лікування. Проводять ранню хіміотерапію (вересень-листопад), з метою знищення личинок першої стадії у початковий період їх міграції в організмі худоби, а також і пізню (березень-квітень), щоб знищити личинок другої і третьої стадій. Застосовують препарати, діючою речовиною яких є клозантел (роленол, фасковерм, сантел, бронтел) дозі 50 мг на 10 кг маси тіла, макроциклічні лактони у дозі 1 мл/50 кг, які вводять підшкірно чи внутрішньом'язово.
Профілактика. Тварин, заражених личинками підшкірних оводів та необроблених інсектицидами, не виганяють з приміщення і не випасають. Якщо ступінь інвазії худоби становить 5% і більше, тоді лікарськими препаратами обробляють все поголів'я населеного пункту восени, а весною - тільки уражених. З початком льоту оводів тварин обприскують емульсіями бутоксу, ектоміну, неостомазану, сумінаку та іншими піретроїдами. Велику рогату худобу обробляють через кожні три тижні. Дієвість таких профілактичних заходів може бути досягнута за умови, якщо обробляються всі тварини неблагополучного населеного пункту.
Естроз овець спричинюється личинками овечого овода. Дорослі комахи живуть 12-13 днів, не живляться. Самки живородні і вприскують у ніздрі тварин личинок 1-ї стадії. Личинки 2-ї та 3-ї стадій локалізуються в лобній пазусі і в порожнинах основи ріг. Ця хвороба на яку хворіють і кози, поширена в південних районах України.
Клінічні ознаки. Перші ознаки хвороби з'являються влітку. Із носових отворів овець виділяється серозний ексудат з прожилками крові. Слизова оболонка носа набрякла, гіперемійована. Вівці трясуть головою, чхають, труть носом об навколишні предмети. Ранньої весни, коли личинки інтенсивно живляться і ростуть, захворювання загострюється. Спостерігається значне виділення з ніздрів ексудату, який підсихає навколо носа і погіршує дихання. Вівці знову чхають, кашляють, труть носом об землю, трясуть головою. При цьому личинки 3-ї стадії падають на землю. При запаленні оболонок головного мозку порушується координація рухів, спостерігаються судоми, манежний рух ("несправжня вертячка"). Тварини худнуть, відмовляються від корму і на 3-5-ту добу гинуть.
Діагностика. Враховують епізоотологічні дані, клінічні ознаки та виявляють личинок, що випадають із ніздрів тварин.
Лікування. Ефективним є застосування 1%-них розчинів макроциклічних лактонів у дозі 1 мл на 50 кг маси тіла.
Профілактика. Не дозволяється ввозити овець і кіз у благополучні щодо захворювань населені пункти без попередньої лікувально-профілактичної обробки їх проти естрозу. У неблагополучних зонах обробляють овець і кіз усіх вікових груп, які випасались на пасовищах.
Хвороби тварин, що викликаються найпростішими організмами (протозоози).
Бабезіози тварин спричинюються внаслідок паразитування в еритроцитах одноклітинних організмів. Хворіють великарогата худоба, вівці, кози, коні, собаки. Біологічними переносниками збудників є кровосисні членистоногі - іксодові кліщі. Кожному виду бабезій притаманні свої специфічні біологічні переносники. Тому ареал цих хвороб прямо залежить від поширення окремих видів кліщів. Під час ссання крові іксодовий кліщ разом із слиною інокулює збудника хвороби в кров тварини, і в такий спосіб її заражає. В організм кліщів бабезії потрапляють разом з кров'ю хворої тварини, де вони також
Loading...

 
 

Цікаве