WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Діагностика, лікування та профілактика незаразних хвороб тварин - Реферат

Діагностика, лікування та профілактика незаразних хвороб тварин - Реферат

причинами диспепсії є порушення обміну речовин у дорослих тварин-матерів, а також погіршення гігієнічних умов годівлі та утримання маточного поголів'я і новонароджених тварин.
16.3. Основні показники крові, молока, сечі у здорової великої рогатої худоби
При простій диспепсії спостерігається розлад процесів травлення без значних змін загального стану тварин. Згодом у тварин спостерігаються зниження апетиту, пронос та ознаки зневоднення організму - сухість шерсті і шкіри, носового дзеркальця, видимих слизових оболонок, виснаження, западання очей. Перистальтика кишок посилена, дефекація стає частою. Калові маси рідкі, водянисті, жовті з домішками газу і кислим запахом.
При токсичній диспепсії спостерігаються пригнічений стан, відсутність апетиту, профузний пронос, різко виражені симптоми зневоднення організму та інтоксикації, порушуються основні функції серцево-судинної і нервової систем. Пульс частий, ниткоподібний, тони серця глухі. Слизові оболонки синюшні. Дихання частішає, утруднюється. Розвивається агональний стан (кінцівки й вуха холодні, тварина лежить нерухомо з відкинутою головою, дихання переривчасте, мимовільно виділяються водянисті калові маси). Температура тіла при простій і токсичній диспепсії частіше в межах норми.
Терапія. При виявленні диспепсії у молодняку сільськогосподарських тварин треба нормалізувати годівлю маточного поголів'я, особливо в період вагітності. У таких господарствах лікувальні заходи невід'ємні від профілактичних.
Лікування хворих тварин має бути комплексним. При легкій (простій) формі диспепсії протягом першоїдоби новонароджених тварин утримують на напівголодній дієті, для чого один-два рази на добу чергове випоювання молозива замінюють однаковим за об'ємом ізотонічним або дають 1 %-й розчин натрію хлориду. Тваринам у перші тижні поять настоєм ромашки, кінського щавлю, міцним чаєм, відваром дубової кори. Для випоювання застосовують соскові напувалки. Телятам лікувальні розчини дають по 100-150 мл, а ягнятам і поросятам - по 20-30 мл. Дають також ацидофільне молоко, штучний і натуральний шлунковий сік, АБК, ПАБК. Добре зарекомендували себе лікувальний засіб 0,1 %-й розчин таніну (1 г на 1 л) і його похідні. Усередину призначають танальбін, теальбін, тесальбен, який складається з 0,5 г теальбіну, 0,1 г фенілсаліцитату та 0,1 г бензонафтолу; сульфахлорамфен (одну-дві таблетки).
При тяжкій формі диспепсії (токсичній) проводять індивідуальне комплексне лікування. По-перше, необхідно звільнити травний канал від неперетравлених продуктів розпаду молозива за допомогою нососичужного зонда (можна використовувати зонди Даценка або Анохіна і Костини) і теплого 1 %-го розчину натрію хлориду, а також очищувальних клізм. По-друге, слід нормалізувати секреторні й мікробіологічні процеси в травному каналі шляхом випоювання тваринам дієтичних і лікарських речовин - натурального або штучного шлункового соку, АБК, ПАБК, настоїв лікарських трав. По-третє, вживати заходи, спрямовані на пригнічення розвитку патогенної мікрофлори в травному каналі за допомогою протимікробних засобів - антибіотиків, сульфаніламідів. Застосовувати ці засоби слід з урахуванням бактеріальної чутливості до них мікроорганізмів кишкового або шлункового (сичужного) вмісту, взятого від хворих тварин.
Антибіотики дають три-чотири рази на добу протягом трьох-чотирьох днів. Ефективними є антибіотики широкого спектра протимікробної дії. Із сульфаніламідів більш ефективними є фталазол, фтазин, сульгін. Дають їх хворим тваринам тричі на добу з розрахунку 0,02-0,03 г на 1 кг маси тіла протягом трьох-чотирьох днів підряд. Позитивний ефект при цьому справляє введений усередину фенілсаліцилат з розрахунку 0,02-0,03 г на 1 кг маси тіла, по два-три рази на добу протягом трьох-чотирьох днів. Добре зарекомендували себе ентеросептол, інтестопан, сульфахлорамфен.
По-четверте, ведуть боротьбу із зневодненням та інтоксикацією організму шляхом введення всередину, підшкірно, внутрішньовенно, внутрішньочеревно електролітних та ізотонічних розчинів. Ефективно діє ізотонічний розчин натрію хлориду разом з 5 %-м розчином глюкози в рівних співвідношеннях, підшкірно по 10-20 мл, або внутрішньовенно по 5-10 мл на 1 кг маси тіла тварини (за В.О. Алікаєвим і В.М. Підкопаєвим). У таких самих дозах можна вводити розчин Рингера-Локка, який складається з 9 г натрію хлориду, 0,2 г калію хлориду, 0,2 г кальцію хлориду, 0,2 г натрію гідрокарбонату, 1 г глюкози і 1000 мл дистильованої води. Ефективно діють також введенні внутрішньочеревно ізотонічні лікарські суміші, запропоновані І.Г. Шарабріним, В.А. Черкасовим, М.X. Шайхамановим та О.І. Коковіним. Такі суміші вводять телятам по 700-1000 мл, поросятам - по 100-300 мл один раз на добу протягом кількох днів (див. рецептуру).
При легкій формі диспепсії застосовують суміші № 1 і № 2, при тяжкій формі - № 3 і № 4. Одночасно з цими сумішами можна вводити телятам внутрішньочеревно по 200-400 мл цитратної материнської крові. При гіповітамінозах до сумішей додають концентрати вітамінів А (50-100 тис. МО), D (100-200 тис. МО), В1 (10-20 мг) і С (100-200 мг) (табл. 16.4).
16.4. Рецептура лікарських сумішей (за І. Г. Шарабріним із співавторами)
Для усунення інтоксикації телятам і лошатам потрібно вводити внутрішньовенно глюкозу (20-40 мл 20 %-го розчину один-два рази на добу) з додаванням 100 мг аскорбінової кислоти. При ураженні міокарда внаслідок інтоксикації міокарда терапевтичний ефект дає тіамін - вітамін В1 (за М.М. Грозманом і Д.М. Голбаном). Препарати вітаміну В1 - тіаміну бромід чи тіаміну хлорид вводять підшкірно або внутрішньом'язово у таких дозах: телятам по 50-100 мг, поросятам по 10-20 мг. В.В. Мітюшин запропонував для лікування диспепсії телят препарат регідральтан, до складу якого входять (у грамах): натрію хлориду - 3, натрію фосфату двозаміщеного безводного - 1,8, калію фосфату однозаміщеного - 8, кальцію глюконату в порошку - 10, магнію сульфату - 2, таніну - 2, сульфацилу-натрію - 2, глюкози в порошку - 100, води кип'яченої - 2000.
По-п'яте, слід активізувати захисні сили організму хворих тварин шляхом введення гамма- і поліглобуліну, застосування гемотерапії, білкових гідролізатів, новокаїнової блокади. Телятам-гіпотрофікам вводять один-два рази на добу протягом двох-чотирьох діб гамма-глобулін крові великої рогатої худоби, неспецифічні глобуліни в концентрації 5-10 % внутрішньом'язово по 1-2 мл на 1 кг маси тіла. Вводять цитратну кров матерів (внутрішньом'язово по 1-1,5 мл на 1 кг маси тіла).
М.М. Грозман, Д.М. Голбан, І.Н. Терице рекомендують внутрішньовенно вводити телятам свіжу сироватку
Loading...

 
 

Цікаве