WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Діагностика, лікування та профілактика незаразних хвороб тварин - Реферат

Діагностика, лікування та профілактика незаразних хвороб тварин - Реферат

краще зелену траву. Волосяний покрив грубий, волосся втрачає блиск, спостерігається затримка линьки, шкіра суха, малоеластична, лущиться. Підшкірна клітковина слабо виражена. Волосся легко випадає, м'язи тверді. Відмічається зменшення маси та зниження продуктивності корів. Температура - в межах фізіологічних коливань (37,5-39,5°С). Видимі ділянки слизових оболонок блідого кольору, у деяких тварин з жовтуватим відтінком, що свідчить про наявність вираженої анемії. У крові відмічається зменшення вмісту гемоглобіну до 40-90 г/л та кількості еритроцитів до 4-5 Т/л, розвивається гіпохромна анемія. Лейкограма характеризується еозинофілією. Жуйка у корів квола, жувальні рухи повільні, тварини скрегочуть зубами, різці хитаються. Скорочення рубця рідкі, слабкі. Перистальтика кишечнику сповільнена, перистальтичні шуми послаблені. Акт дефекації порушений. Перший тон серця глухий, подовжений, розщеплений, другий тон - послаблений, у деяких тварин прослуховуються ендокардіальні шуми. Артеріальний пульс слабкий. Реакція на зовнішні подразники слабка.
Мідна недостатність (гіпокупроз) у тварин характеризується анемічністю видимих слизових оболонок внаслідок гіпохромної анемії, частковоюдепігментацією волосяного покриву з появою так званої тигроїдної масті. Кількість еритроцитів становить 5-6 Т/л, вміст гемоглобіну - 40-45 г/л. У сироватці крові і молоці вміст міді дорівнює відповідно 10-60 мкг/100мл і 40-60 мкг/л. У тяжких випадках уражається центральна нервова система, особливо мозок. Відбувається демінералізація мозкової тканини, що спричиняє енцефаломаляцію і гідроцефалію, а це призводить до атаксії, парезів і паралічів.
Цинкова недостатність проявляється у порушенні обміну речовин, що характеризується затримкою росту, зниженням продуктивності та відтворювальної здатності, порушенням функцій серцево-судинної, травної, статевої систем тварин. Спостерігається ураження шкіри у вигляді гіперкератозу (надмірного ороговіння епідермісу шкіри) та паракератозу (порушення рогоутворення при метаплязії епідермісу). Вміст цинку в крові та молоці становить сліди і не більше 170 мкг/л, відповідно.
Марганцева недостатність проявляється, перш за все, у затримці росту і формуванні кістяка, оскільки порушений процес окостеніння. У дорослих тварин знижується продуктивність, стійкість проти інфекційних і паразитарних хвороб та здатність до відтворення.
Найчіткіше марганцева недостатність проявляється у птиці (пероз). У них при цьому викривляються трубчасті кістки, зміщуються сухожилки і потовщуються в суглобах, індиченята і курчата погано рухаються, худнуть і швидко гинуть. У дорослої птиці знижується несучість, погіршується запліднюваність, відмічається висока смертність ембріонів.
При надлишку марганцю може посилюватись йодна недостатність.
При недостачі заліза в раціоні порушується кровотворення і виникає анемія у всіх видів тварин, причому найчутливіші до нестачі заліза молодняк і старі тварини. Найтиповіший перебіг захворювання спостерігається у поросят (аліментарна анемія). Перші ознаки аліментарної анемії у них відмічаються у віці 10-15 діб. Поросята погано смокчуть молоко у свиноматки.
Видимі слизові оболонки бліді, шкіра суха, щетина матова, легко ламається; блідість особливо помітна у поросят на вухах. У молодняку старшого віку нерідко порушується апетит, вони п'ють сечу, ковтають підстилку тощо. Внаслідок цього виникають розлади діяльності шлунково-кишкового тракту, з'являється пронос, що призводить до виснаження.
У хворих на анемію поросят виявляють низький вміст гемоглобіну (2,5-6 г%), зменшення кількості еритроцитів (до 1,2-1,8 млн. в 1 мм3), знижену активність ферментів - каталази, пероксидази, вугільної ангідрази, знижений рівень аскорбінової кислоти і значне збільшення вмісту відновленого глютатіону. Виявлення вказаних симптомів мікроелементозів дає можливість проводити їх ранню діагностику і розробляти профілактичні та лікувальні заходи в господарствах певної біогеохімічної провінції.
Лікування та профілактику мікроелементозів здійснюють з урахуванням вмісту мікроелементів в кормах, воді, раціоні й потребу великої рогатої худоби в цих елементах, а також адаптації організму тварин до конкретного мікроелементного фону навколишнього середовища (біогеохімічної зони чи провінції).
При вираженому дефіциті мікроелементів у кормах розрахункові дози підгодівлі доцільно зменшувати в 1,5-2 рази, бо при таких дозах мікроелементи будуть краще засвоюватись, депонуватися. У цьому випадку тварин можна підгодовувати довго, без перерви. При підгодівлі із засосуванням середніх і максимальних профілактичних дозах необхідно через кожні 1,5-2 місяці робити 15 добову перерву. Терапевтичні дози мають бути вдвічі більшими за профілактичні.
Добова потреба тварин у мікроелементах залежить від складу і якості раціону. Так, за наявності в раціоні більшої кількості кислих кормів або надлишку в ньому солей фосфорної чи сірчаної кислоти, що буває при висококонцентратному типі годівлі, потреба корів у мікроелементах збільшується. Потреба в мікроелементах зумовлюється також віком, продуктивністю і фізіологічним станом тварин (табл. 16.1, 16.2).
16.1. Орієнтовні норми потреби в мікроелементах (на тварину за добу), мг
Найдоцільніше дозувати і добавляти до кормів солі мікроелементів на комбікормових заводах або в кормоцехах. Наприклад, якщо за розрахункову добову дозу комбікорму вважати в середньому 300 г на 1 кг молока, от корови поліських районів із середнім добовим надоєм 10 кг (3000 кг за лактацію) мають одержувати 3 кг комбікорму, в складі якого повинна бути середня добова профілактична доза солей мікроелементів: 5 мг калію йодиду, 28 мг кобальту хлориду, 2000 мг цинку сульфату, 220 мг міді сульфату, 40 мг натрію молібдату.
Порушення обміну речовин у вагітних тварин зумовлює зниження резистентності і виникнення у новонароджених гострих розладів процесів травлення (диспепсія), гіпоглікемії та хвороб імунної системи. Основні показники обміну речовин у великої рогатої худоби наведені в таблиці 16.3.
Диспепсія новонароджених тварин характеризується порушенням секреторної і моторної функцій шлунка (сичуга), зневодненням, порушенням обміну речовин та інтоксикацією організму. Часто хворіють телята, рідше - ягнята, лошата. Розрізняють ендогенну (внутрішньоутробну), екзогенну (аліментарну), просту і так звану токсичну диспепсію.
16.2. Орієнтовні комплекси і дози сумішей мікроелементів для сільськогосподарських тварин (на тварину за добу), мг
Диспепсія - це поліетіологічна хвороба. Більшість ветеринарних клініцистів вважають, що головними
Loading...

 
 

Цікаве