WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Діагностика, лікування та профілактика незаразних хвороб тварин - Реферат

Діагностика, лікування та профілактика незаразних хвороб тварин - Реферат

легкоперетравні вітамінні корми. Проводять підгодівлю мінеральними речовинами, для чого дають кісткове борошно в кількості 20-30 г на добу, трикальційфосфат - 0,3-0,4 г на кг маси тварин на добу, кальцій гліцерофосфат - 2-5 г на добу, а також організовують активний моціон та ультрафіолетове опромінювання. Призначають солі мікроелементів. Застосовують також парентерально комплексні вітамінні препарати.
Мікроелементози. Дефіцит або надлишок тих чи інших мікроелементів в організмі призводить не тільки до зниження продуктивності тварин, а й до їх захворювань, що виникають здебільшого у певних біогеохімічних зонах і провінціях - у тих місцевостях, ґрунти і водні джерела яких значно різняться за складом мікроелементнів і зумовлюють біологічну реакцію місцевої флори і фауни. Такі хворобисільськогосподарських тварин одержали назву мікроелементозів
Визначення наявності рухомих форм мікроелементів у ґрунтах України, проведене Інститутом фізіології рослин НАН (акад. П. А. Власюк і співр.), дало можливість розподілити всю територію країни на чотири геохімічні зони: західну, північно-східну, центральну і південну. Ґрунти західної геохімічної зони, до якої входять Рівненська, Волинська, Львівська, Закарпатська, Тернопільська, Івано-Франківська і Чернівецька області, характеризуються дефіцитом йоду, кобальту, цинку, марганцю і в окремих місцях (Рівненська і Волинська області) - міді. Водні джерела цієї зони бідні на йод, особливо в Закарпатській області. У ґрунтах північно-східної геохімічної зони, до якої вохдять північні райони Сумської, Чернігівської, Київської і Вінницької областей, а також Житомирська і Хмельницька області, виявлено дефіцит рухомих форм цинку і кобальту, а в окремих місцях - марганцю і міді. У ґрунтах і водних джерелах Житомирської, Чернігівської, північних районах Київської і Сумської областей - встановлено дефіцит йоду. До центральної геохімічної зони належать південні райони Вінницької, Київської, Чернігівської і Сумської областей, Черкаська і Полтавська області, а також північні райони Одеської, Кіровоградської і Харківської областей. Південна геохімічна зона охоплює Миколаївську, Херсонську, Дніпропетровську, Запорізьку, Донецьку, Ворошиловградську області і Крим, південні райони Харківської області, а також південні і центральні райони Одеської та Кіровоградської областей.
Ґрунти центральної і південної зон порівняно краще забезпечені мікроелементами, однак тут виявлено дефіцит рухомих форм цинку і в окремих місцях - кобальту, надлишок марганцю і бору. Надмірну кількість бору містять солончакові ґрунти, особливо в Криму.
Більшість тварин біогеохімічної провінції так чи інакше пристосовується до недостачі або надлишку мікроелементів у біосфері. У частини таких тварин спостерігається лише зниження продуктивності. У інших тварин, крім зниження продуктивності, відмічаються своєрідні ознаки мікроелементозів, за наявністю яких можна діагностувати ці захворювання і виявляти відповідні біогеохімічні провінції.
Ознаки мікроелементозів у сільськогосподарських тварин розвиваються поступово, тому діагностувати їх непросто, особливо зважаючи на те, що нерідко це захворювання супроводжується порушенням обміну речовин. У таких випадках треба вміти відрізняти той чи інший мікроелементоз від супутніх захворювань, викликаних недостатністю вітамінів, гормонів або порушенням фосфорно-кальцієвого обміну в організмі тварин.
Труднощі полягають в тому, що часто доводиться спостерігати не моногіпомікроелементоз, а полігіпомікроелементози. Це пов'язано з тим, що ґрунти, а внаслідок цього і кормові рослини в тій чи іншій біогеохімічній провінції містять недостатню чи надмірну кількість не одного мікроелемента, а кількох. Тому, щоб правильно поставити діагноз, треба врахувати особливості геохімічної зони, провести комплекс спеціальних клінічних і лабораторних досліджень для з'ясування наявності та вмісту мікроелементів у ґрунтах, воді й організмі тварин.
Ранню діагностику мікроелементозів, зокрема гіпомікроелементозів, проводять, дотримуючись специфічної схеми клініко-лабораторних досліджень: визначають зміни розвитку тварин, звертають увагу на зріст, масу і пропорційність частин тіла, відмічають випадки народження виродків, мертвих, з рідким волосяним покривом і без волосяного покриву; аналізують раціони за вмістом і співвідношенням основних поживних речовин, провітамінів і вітамінів, макро- і мікроелементів; виявляють порушення стану волосяного покриву (затримка линьки, "грива", "чубок", своєрідна кучерявість і часткова депігментація волосяного покриву); відмічають сухість, підвищену складчастість, гіперкератоз і паракератоз шкіри, мікседему, енофтальм, екзофтальм, помутніння рогівки, анемічність видимих слизових оболонок, карієс, флюороз, деформацію зубів, визначають частоту пульсу, дихання і температуру тіла.
Крім того, у крові або сироватці крові 10% клінічно обстежених тварин досліджують кількість еритроцитів і лейкоцитів, гемоглобіну, білка і його фракцій, вітамінів, лужний резерв крові, рН, вміст хлоридів, глюкози, кетонових тіл, білірубіну, кальцію, фосфору, магнію, калію, натрію, марганцю, міді, кобальту, цинку, йоду, заліза, молібдену. В сечі і молоці визначають вміст кетонових тіл, кальцію, фосфору і найважливіших мікроелементів.
Йодна недостатність характеризується зниженням функції щитоподібної залози (гіпотиреоз), низькорослістю дорослих тварин, недорозвиненням молодняку, порушенням росту волосяного покриву (довгий і грубий волосяний покрив в одних місцях і алопеції в інших), своєрідною кучерявістю волосяного покриву, народженням рідковолосих і навіть безволосих телят, сухістю, підвищеною складчастістю і гіперкератозом шкіри, енофтальмом, мікседемою у вигляді набряку міжщелепового простору, брадикардією. При загибелі і вимушеному забої тварини встановлюють зміни величини щитовидної залози і її кольору (блідо-рожевий колір з сірим і жовтим відтінком змінюється на червоно-фіолетовий), а також вмісту гормонів тетрайодтироніну (Т4) і трийодтироніну (Тз) і гістоструктури залози (фолікули збільшені, колоїд густий, епітелій фолікулів сплющений).
Для ранньої діагностики йодної недостатності застосовують об'єктивний точний радіоімунологічний аналіз гормонів щитовидної залози (тироксину і трийодтироніну), а також гормону передньої долі гіпофіза-тиреотропіна. Велике значення для ранньої діагностики йодної недостатності має вміст йоду в сироватці крові, молоці.
Кобальтова недостатність. Симптоми гіпокобальтозу розвиваються поступово, - проявляються у зниженні або відсутності апетиту, спотворенні смаку. Тварини поїдають
Loading...

 
 

Цікаве