WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Діагностика, лікування та профілактика незаразних хвороб тварин - Реферат

Діагностика, лікування та профілактика незаразних хвороб тварин - Реферат

і В вводять внутрішньовенно, а суміш С.І. Смірнова, яка складається з 50 г 96°-ного етилового спирту, 100 г дріжджів і 200 г цукру на 1 води вводять всередину.
Склад сумішей А В
Натрію хлорид, г 9,0 9,0
Натрію гідрокарбонат, г 13,0 13,0
Кальцію хлорид, г 0,4 0,5
Калію хлорид, г 0,4 0,5
Глюкоза, г 100,0 140,0
Новокаїн, г - 2,0
Кофеїн бензоат натрію, г 0,50,5
Стрептоміцин, тис. ОД 500,0 500,0
До складу кетосту входять антикетогенні, лужні, жовчогінні засоби, солі дефіцитних мікроелементів, вітаміни А, D3, Е. Кетост добавляють до корму за 30 діб до і протягом 30 діб після отелення корів (за І.П. Кондрахіним). Кетосан містить (за М.Е. Павловим) натрію цитрат, кобальту хлорид, цинку сульфат, марганцю сульфат, міді сульфат і лимонну кислоту. Для зняття ацидотичних проявів вводять всередину (в суміші з кормами) натрію гідрокарбонат по 50-150 г коровам, або внутрішньовенно 2%-й водний розчин натрію гідрокарбонату по 500 мл.
Для запобігання кетозу необхідно слідкувати, щоб цукрово-протеїнове співвідношення в раціоні було в межах 0,8:1-1,2:1, рН силосу - 3,9-4,2, контролювати вміст і співвідношення органічних кислот у ньому. Слід запобігати також гіпокінезії й дії на організм стрес-факторів. Для профілактики кетозу великої рогатої худоби при масовій відгодівлі доцільно застосовувати карбоксилін.
Остеодистрофія - захворювання, яке характеризується порушенням фосфорно-кальцієвого обміну в організмі і ураженням переважно кісткової тканини. Первинна (аліментарна) остеодистрофія настає внаслідок нестачі або неправильного співвідношення в раціоні солей кальцію і фосфору. Виникненню і розвитку хвороби сприяють гіповітаміноз D, дефіцит білків і життєво необхідних мікроелементів, гіпокінезія, недостатнє ультрафіолетове опромінювання тварин, ацидотичний стан їх організму, хронічні захворювання травної системи, ендокринні розлади. Вторинна остеодистрофія виникає при ускладненні захворювання на кетоз або мікроелементоз, при хворобах травної системи, нітратно-нітритній інтоксикації та інших захворюваннях, які супроводжуються ацидотичним станом або ендокринними розладами.
Ранню діагностику остеодистрофії у корів починають з їх клінічного обстеження і роблять відповідні висновки з урахуванням характерних симптомів, вмісту і величини співвідношення в сироватці крові кальцію та фосфору, активності лужної фосфатази і результатів експрес-методу визначення щільності вторинного опорного кістяка, яке проводять за допомогою ультразвукового приладу - ехоостеометра.
Початок розвитку остеодистрофії характеризується такими симптомами: демінералізацією хвостових хребців, надмірним відростанням і деформацією рога копитець, хиткістю різцевих зубів, неправильною постановою кінцівок, кульгавістю при русі. Вміст кальцію та неорганічного фосфору в сироватці крові становить близько 1,8-0,6 ммоль/л при співвідношенні 3:1.
Лікування та профілактика. При остеодистрофії з раціону корів слід вилучити кислі корми і збалансувати його за співвідношенням лужних і кислотних таким чином, щоб лужні еквіваленти переважали над кислотними. Організовують активний моціон, ультрафіолетове опромінювання і вводять в раціон багаті на мінерали речовини: кісткове борошно, фосфорин, трикальційфосфат. При вираженому дефіциті фосфору вводять в раціон кормові добавки - моноамонійфосфат, діамонійфосфат, дінатрійфосфат безводний, монокальційфосфат. За недостатності в кормі кальцію застосовують кормову крейду. В раціон вводять кормову сіль, мікроелементи, призначають тривіт або тетравіт, фосфасан, натрію гідрокарбонат. Мінеральні добавки дають, як правило, в дозах від 40 до 80 г на добу.
Профілактика остеодистрофії полягає в організації повноцінної годівлі корів з урахуванням оптимального цукрово-протеїнового співвідношення (0,8:1-1,2:1), лужних і кислих еквівалентів (1,3:1). У раціон вводять мінеральні добавки, солі мікроелементів, організовують систематичний моціон та ультрафіолетове опромінювання тварин.
Гіповітамінози - захворювання, які виникають внаслідок нестачі провітамінів та вітамінів у кормах і раціоні (екзогенні), поганого засвоєння їх в організмі тварин (ендогенні), а також внаслідок тимчасової підвищеної потреби організму у вітамінах (відносні гіповітамінози).
Екзогенний А-гіповітаміноз настає за нестачі в кормах і раціоні каротину - провітаміну А. Він розвивається при захворюваннях органів травного каналу, печінки, йодній недостатності, деяких ендокринних порушеннях. Відносний А-гіповітаміноз спостерігається у молодняку, що росте, у вагітних і лактуючих тварин та у тварин, які зазнають значних фізичних навантажень.
А-гіповітаміноз у телят супроводжується зниженням апетиту, втратою блиску та еластичності волосяного покриву, сухістю, а у деяких тварин і гіперкератозом шкіри. Телята народжуються слабкі у них виникають ознаки диспепсії, бронхопневмонії, порушення функцій нервової системи. Характерною ознакою А-гіповітамінозу є почервоніння десни у вигляді обідка навколо шийок зубів.
D-гіповітаміноз, який характеризується порушенням фосфорно-кальцієвого обміну, виникає при дефіциті вітаміну D, нестачі в раціоні солей кальцію і фосфору, неправильному співвідношенні цих солей. Причинами D-гіповітамінозу в телят можуть бути також недостатнє їх ультрафіолетове опромінювання, недостатня або надмірна годівля білковим кормом, А-гіповітаміноз, дефіцит в організмі марганцю, кобальту, йоду, міді, надлишок стронцію, берилію, барію, ацидотичний стан організму тварини. У телят при D -гіповітамінозі (рахіті) спостерігаються зниження апетиту, спотворений смак, затримка заміни зубів. З розвитком хвороби відбувається деформація суглобів та викривлення кінцівок. У крові знижується вміст кальцію, фосфору, гемоглобіну, лужного резерву і зменшується кількість еритроцитів.
Для ранньої діагностики А- і D-гіповітамінозів у телят велике значення мають такі показники, як вміст у крові вітамінів А і D, активність лужної фосфатази сироватки крові, а також результати рентгенологічних і ультразвукових досліджень кістяка.
Лікування та профілактика А-гіповітамінозу. В раціон телят вводять вітамінні корми (траву або трав'яне борошно, високоякісне сіно, моркву). При нестачі вітамінних кормів хворим телятам вводять парентерально олійні концентрати вітаміну А по 50-100 тис. МО один раз на три доби. Застосовують також комплексні вітамінні препарати: декавіт, тетравіт, тривіт. Слід пам'ятати, що потреба в каротині тільних корів і телят збільшується в 1,5 раза. Організовують активний моціон тварин.
Лікування та профілактика D-гіповітамінозу. В раціон вводять
Loading...

 
 

Цікаве