WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Гострі шлунково-кишкові захворювання молодняку раннього віку та їх профілактика. - Реферат

Гострі шлунково-кишкові захворювання молодняку раннього віку та їх профілактика. - Реферат

суглобів.
У разі гострого перебігу стрептококоз необхідно диференціювати від колібактеріозу, анаеробної дизентерії, пастерельозу та сальмонельозу. Важливою патологоанатомічною ознакою для стрептококозу є збільшення у 2-3 рази розміру селезінки в наслідок гіпопластичних змін і ущільнення її паренхіми до "каучукової" консистенції. Проте в усіх випадках підставою для остаточного діагнозу є результати бактеріологічного дослідження з виділенням та ідентифікацією чистої культури збудника відповідної хвороби.Ветеринару особливу увагу слід приділятисальмонельозній інфекції поширеної у багатьох країнах, до токсину якої досить чутлива людина, особливо діти.
Сальмонельоз (Salmonellosis, паратиф) - це одна з найнебезпечніших інфекційних хвороб молодняку сільськогосподарських, домашніх і диких видів тварин та птиці, що характеризується септицемією, токсемією, ураженням шлунково-кишкового тракту та органів дихання, а у кобил, корів і овець - абортами.
Хвороба має соціальне значення. Летальність молодняку - від 20 до 80%. На сьогодні відомо близько 2500 сероваріантів збудника, що належать до роду Salmonella. При цьому окремі види сальмонел адаптувались до різних видів тварин і здатні викликати захворювання. Так, сальмонельоз у телят найчастіше викликають S.dublin та S.enteritidis у поросят - S.choleraesuis і S.typhisuis, у ягнят - S.abortusovis, у лошат - S.abortusequi, у курей - S.pullorum-gallinarum, спільним для всіх видів тварин є так званий блукаючий тип сальмонели - S.typhimurium.
Патогенні сальмонели, на відміну від ешеріхій і стрето-диплококів, у зовнішньому середовищі можуть зберігатися до 1 року і більше. Так само довго вони зберігаються у кишечнику тварин - бактеріоносіїв час від часу виділяючись із калом і сечею. Відбувається контамінування збудником тваринницьких приміщень та молока і молочних продуктів. На початку спалаху інфекції хворіють ослаблені тварини та молодняк, а після підвищення вірулентності збудника заражаються і гинуть здорові тварини.
Стаціонарність хвороби та неблагополучних пунктів пояснюється тривалим сальмонелоносійством материнського організму, порушенням зоогігієнічних ветеринарно-санітарних правил догляду, утримання та годівлі тварин. Після проникнення в кишечник патогенні сальмонели швидко розмножуються, накопичується токсин, що призводить до крупозно-дифтеритичного запалення клубкового та товстого відділу кишок, а з проникненням у кров розвиваються септицемія, токсемія, уражається серцево-судинна система, спостерігається крововиливи, токсико - дистрофічні процеси в паренхіматозних органах.
У телят, поросят, ягнят до 30-денного віку перебіг хвороби здебільшого гострий і починається у віці 5-10 днів. Інкубаційний період - від 5 до 8 діб. За гострого перебігу різко підвищується температура тіла - до 41-42°С і тримається до загибелі, тобто 5-7 діб. У хворих тварин спостерігаються пригнічений стан, втрата апетиту, профузний пронос з неприємним запахом. Для поросят характерним є те, що на 2-4 добу захворювання з'являється синьо-червоне забарвлення шкіри в ділянці підгруддя, черева та вух.
У телят і поросят старше місячного віку перебіг сальмонельозу набуває підгострого і хронічного характеру, гарячка стає переміжною, а проноси чергуються із запорами. Тривалість хвороби - 1-2 місяці, відмічаються ентерити і пневмонії. Хворі тварини відстають у рості і розвитку, погано набирають масу, більшість із них гине або їх вибраковують. Отже, при сальмонельозі виражений лікувальний ефект можна отримати на початку гострого чи підгострого перебігу хвороби при комплексному застосуванні антимікробних препаратів і з врахуванням чутливості до них виділених патогенних мікроорганізмів.
Традиційні методи лікування хворих тварин із застосуванням антибіотиків, сульфаніламідних та хіміотерапевтичних препаратів призводить до зменшення в кишечнику кількостіне лише патогенних ентеробактерій, а й представників нормофлори, особливо молочнокислих та біфідобактерій.
Враховуючи викладене і виходячи з етіопатогенетичної спрямованості терапії при інфекційних захворюваннях, нами разом з науковими співробітниками ІМВ НАН України (Резник С.Р., Сорокулова І.Б., В'юницька В.О., Смирнов В.В.,1992) розроблено і впроваджено у виробництво новий профілактичний лікувальний препарат споролакт (ТУУ 46.15.057.94), до складу якого ввійшли в однакових об'ємах нормальні спороутворюючі бактерії Вас.Subtilis, Bac.Lichenifarmis i лактобактерії - Lactobacillus fermentum (Роспатент за №2035186).
Споролакт є високоефективним засобом для профілактики і лікування гострих кишкових інфекцій, а також дисбактеріозів різної етіології. Найбільший клінічний ефект проявляється в ранні строки лікування (3-7 днів). Характерно, що за протимікробною активністю до музейних і польових штамів тест культур споролакт перевершив бактерин-СЛ, біоспорин і лактобактерин. Відмічено також позитивний вплив пробіотика при терапії телят з експериментальним дисбактеріозом.
Досліди, проведені на телятах у неблагополучних господарствах, підтвердили, що профілактичне випоювання споролакту новонародженим за 15-20 хв. до першої порції молозива і в наступні 2-3 дні запобігає прояву діареї в 100% випадків. Випоювання пробіотика хворим телятам у дозі 200-300 млрд. мікробних клітин протягом 3-4 днів приводить до їх клінічного видужання в 97,8%.
В останні роки проведені нами разом з доцентом Ужгородського державного університету Бойко Н.В. наукові пошуки завершились створенням нового пробіотика з широким спектром дії - моноспорину - ПК (ТУ У 46.15.275.97). Його основою є культура Bac. Subtilis ВКПМ NB-5225, що характеризується специфічною протиклебсієльозною активністю, а також бактеріостатичним, бактерицидним і фунгіцидним впливом на ряд патогенних та умовно - патогенних мікроорганізмів. Він стимулює фагоцитарну активність моноцитів та нейтрофілів, індукує продукцію ендогенного інтерферону, виявляє антитоксичну дію.
Державним Департаментом ветмедицини України затверджена тимчасова настанова з його застосування у виробництві для профілактики і терапії гострих шлунково-кишкових захворювань молодняку сільськогосподарських тварин і птиці. Нами визначені профілактичні дози моноспорину - ПК: телятам і лошатам перший раз випоюють 1 або 2 дози (10-20 млрд. мікр. кл.), поросятам, ягнятам, хутровим звірям - 0,5-1 дози (5-10 млрд. мікр. кл); птиці 0,1-0,3 дози (1,0-3,3 млрд. мікр. кл). Повторно препарат випоюють через 24-48 годин.
При
Loading...

 
 

Цікаве