WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Застосування мінеральних вод при виразковій хворобі та хронічному гастриті - Курсова робота

Застосування мінеральних вод при виразковій хворобі та хронічному гастриті - Курсова робота

загинути.
Збудники черевного тифу і дизентерії у величезних кількостях виходять з організму хворих з рештками неперетравленої їжі. Ці мікроби можуть потрапити разом із стічними водами в колодязі, у водойми, звідки ми беремо воду. Мухи, які живляться різними покидьками, часто переносять збудників кишкових захворювань на нашу їжу. Хвороботворні мікроби можуть бути і на різних предметах, якими користувався хворий, і навіть на них, які він тільки торкався. Такі є основні джерела зараження шлунково-кишковими хворобами.
Зараження глистами відбувається тоді, коли людина з'їсть якусь їжу, на яку потрапили яйця глистів.
ІV. ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ
4.1. Особливості механізму дії мінеральних вод при виразковій хворобі та хронічному гастриті
Лікування мінеральними водами викликає в організмі ряд умовних і безумовних реакцій. Мінеральна вода при введенні в середину дає збуджуючу дію на всі органи і тканини, а найбільш суттєво впливає вона на різні елементи нервової системи, які здійснюють регуляцію внутрішніх органів і систем організму.
В експерименті доказано, що навіть короткочасна дія умовного подразника викликає відповідну реакцію організму, яка продовжується протягом багатьох годин і навіть днів. Сформований умовний рефлекс довго не погасає. При прийомі всередину лікувальних мінеральних вод виникає збудження інтеррецепторів, які знаходятьcя в слизовій оболонці травного каналу. Імпульси, які виникають у інтерфецепторах, доходять до вищих відділів центральної нервової системи, і в той час виникає відповідна реакція. Мінеральна вода, поступивши в травний канал, завдяки збуджуючій дії складових частин може давати рефлекторний вплив на органи травлення із всіх відділів травної системи.
Сучасні уявлення про механізм гальмуючого впливу мінеральних вод на секрецію шлунка заперечливі. Про правила застосування мінеральних вод немає на одного рішення. І.В.Селіванова (1963), У.П. Джерелі (1965) і інші автори рахують, що з ціллю стимулюючого ефекта на секрецію шлунка воду потрібно приймати за 10-30 хв. до їди. О.Н.Ганич, В.І. Булеца (1965) і інші в експериментах і клінічних дослідженнях показали, що мінеральна вода, прийнята безпосередньо перед їдою або під час їди, дає виражену стимулюючу дію на секрецію шлунка, а прийнята до їди, навіть за короткий час, може евакуватися в дванадцятипалу кишку і звідти видати гальмуючий вплив на секрецію шлунка.
Г.Черняєв (1969) відмітив виражене зниження секреції соляної кислоти при застосуванні мінеральної води за 1,5 год. До їди хворим з підвищеною кислотністю шлункового соку і за 20-30 хв. - з пониженою секрецією. Емпіричний режим пиття не забезпечував нормалізації секреції шлунка.
Т.Малинов із співавторами (1977) провели лікування хворих виразковою хворобою. Пляшковою мінеральною водою дрібними дозами - 100 мл через кожну годину. Вони прийшли до висновку, що такий прийом немає особливостей перед прости методом.
Прийом гідрокарбонатних вод натще рефлекторно гальмує секрецію, кальцій і магній подавляють запалуні реакцію і моторику.
В.Т. Коробіцин із співавторами (1970) виявив, що прийом мінеральної води Моршинська через годину після прийому їжі викликає гальмування кислотності і секреції шлунка у хворих виразковою хворобою.
При гастриті, із пониженою секрецією шлункового соку, мінеральну воду рекомендується пити за 15-30 хв. до їди. При цьому вода не вспіває ввійти в кишки до моменту поступлення їди в шлунок. Затримуючись в шлунку, вона змішується із їжею.
В.М. Дерябіна із співавторам (1965) виявили, що Пятигорська мінеральна вода джерела № 17, введена хворим хронічним гастритом із пониженою секреторною функцією за 30 хв. до прийому їди, видає більш сильну стимулюючу дію на секрецію шлунка, чим прийнята одночасно з їжею. В той час сальні води, які потрапляють в шлунок безпосередньо перед їжею, стимулюють його секреторну функцію.
Мінеральна вода джерела №1 курорту Трускавець, введена за 30 хв. до прийому їжі хворим із пониженою кислотністю, стимулює кислотоутворення і секрецію шлунка. Аналогічні результати отримані З.К. Яхонтовой (1965) при вивченні мінеральної води Ерининського джерела. Автором виявлено, що мінерально вода, прийнята за 15-20 хв. до харчового подразника, приводить до значного збільшення секреції шлунка.
Ряд авторів відмічають. Що мінеральні води дають сокогінну дію при дачі їх за 0,5 год. До їди і одночасно з їжею.
Ряд дослідників придають значенню температурі застосованої мінеральної води: при виразковій хворобі із підвищеною секторною функцією шлунка рекомендується приймати теплу мінеральну воду (35-40оС), при пониженій секреторній функції - кімнатної температури.
Холодна вода підсилює рухову функцію травного каналу, сприяє спазму жовчних шляхів та кишок. Гальмування секреції шлунка при прийомі холодної мінеральної води за деякий час до їди в значній мірі викликається рефлекторним впливом кишок. Тепла мінеральна вода знижує перистальтику, повільно евакуюється із шлунка в кишки. Тому її сокогінна дія може бути пояснена більш довшою затримкою в шлунку і стимулюючою дією на секреторну функцію шлункових залоз.
Гаряча мінерально вода Єсентуки № 17 стимулює функцію травного каналу. При цьому спостерігаються зміни збудливості, чутливості нервово-м'язевого апарату шлунка.
Найкращі результати при лікуванні хворих хронічним гастритом із секреторною недостатністю слід чекати при застосуванні субтармальних мінеральних вод.
На підсилення травної активності шлункового соку під впливом мінеральних вод указують Н.П. Лешенко, М.Д. Торохтін та ін. Н.П. Ляшенко іМ.Лендєл встановили, що дія мінеральної води на пептичну активність шлункового соку підсилюється при прийомі її за 15-20 хв. до їди, а при прийомі до 1-1,5 год. - знижується.
І.А. Гордієвич, Т.М. Нікіфорова, Н.Н. Середюк, В.Г. Денисюк при лікуванні хворих виразковою хворобою мінеральними водами відмічають зниження пепсину шлункового соку. Л.А. Макарова, З.С. Касимова та інші відмітили нормалізацію пептичної активності шлункового соку при лікуванні хворих виразковою хворобою різними мінеральними водами. Більшість дослідників рахують, що ферментативна функція шлунка підсилюється під впливом прийому мінеральної води за 15-20 хв. до їди або безпосередньо перед їдою і гальмується при прийомі мінеральної води за 1-1,5 год. до їди.
Г.К. Бутвин вивчав дію мінеральної води Моршинська на моторно-евакуаторну функцію шлунка у хворих виразковою хворобою і приймав до висновку, що дія її проявляється різко в залежності від режиму прийому, а також від кінцевого стану евакуаторної діяльності шлунка. У хворих з пониженою і нормальної евакуаторною функцією шлунка мінерально вона викликає значне підсилення її. Прийом мінеральної води за 15 хв. до їди хворими з прискореною евакуаторною функцією уповільнює її. Мінеральна вода джерела №1 нормалізує евакуаторну функцію шлунка.
О.Н. Ганич, В.І. Булеца вивчали дію вуглекисло-гідрокарбонатно-натрієвої мінеральної води на евакуаторну функцію шлунка в експерименті і прийшли до висновку, що важливими факторами являється кінцевий функціональний стан рухового апарату шлунка, температура мінеральної води і її кількості. Мінеральна вода, введена в шлунок в період роботи, евакуює значно швидше, ніж введення в період спокою. При надходженні її в шлунок в період абсолютного
Loading...

 
 

Цікаве