WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Застосування мінеральних вод при виразковій хворобі та хронічному гастриті - Курсова робота

Застосування мінеральних вод при виразковій хворобі та хронічному гастриті - Курсова робота

викликають слиновиділення. Поки собаці не дають їжі, слина крізь фістулу не виділяється. Але досить їжі попасти в ротову порожнину тварини, як з фістули починає капати слина. І.П. Павлов вияснив, що слина виділяється рефлекторно.
Дія їжі подразнює рецептори, розміщені на язиці і в слизовій оболонці, що вистилає порожнину рота. В них виникає збудження, яке проводиться по відростках доцентрових нейронів в центр слиновиділення, який знаходиться в довгастому мозку. Тут збудження передається на відцентрові нейрони, проводиться по їх відростках до слинних залоз, і вони починають виділяти слину. Така є дуга найпростішого слиновидільного рефлексу.
Спостереження над фістульними собаками показали, що слина може виділятися в них не тільки під час їди, а й тоді, коли їм тільки показують або дають понюхати їжу. Такі рефлекси відкрив І.П. Павлов. Він назва їх умовними рефлексами. Умовні слиновидільні рефлекси є і в людини. Коли ми бачимо смачну їжу, відчуваємо її запах або чуємо із сусідньої кімнати побрязкування посуду, у нас виділяється багато слини. Умовні рефлекси у тварин і людей не природжені, а набуваються протягом життя. Цим умовні рефлекси відрізняються від безумовних, які передаються потомкам від батьків. До безумовних рефлексів належить, наприклад, слиновиділення, коли їжа попадає в ротову порожнину, чхання. Кашель. Слина, що виділяється в ротову порожнину, змочує подрібнену зубами їжу.
Під дією слини у порожнині рота розщеплюється вуглевод крохмаль. З його складних молекул утворюються молекули глюкози, які мають простішу будову. Чим же пояснюється така дія слини?
У слині є два ферменти, що виробляються в епітеліальних клітинах слинних залоз. Під дією першого з них крохмаль розщеплюється на речовини, що мають не такі складні молекули. В присутності другого ферменту ці речовини перетворюються в глюкозу. Будова молекули в неї ще простіша.
Отже, в ротовій порожнині, поряд з механічним подрібненням їжі, починається розщеплення крохмалю.
Розщеплення поживних речовин їжі відбувається завдяки ферментам, які містять в травних соках. Одні ферменти діють на вуглеводи, другі - на жири, треті - на білки. Кожний з травних ферментів може діяти на речовини їжі тільки в певних умовах. Розглянемо, які умови необхідні для того, щоб діяли ферменти слини.
При низькій температурі або, коли додати до слини кислоти, її ферменти не діють на крохмаль. Процес розщеплення крохмалю проходить найкраще в слаболужному середовищі при температурі 37-38о. Саме такі є умови в ротовій порожнині.
У курців травлення в ротовій порожнині порушується. У них виділяється дуже багато слини, але діє вона на крохмаль недостатньо, бо деякі речовини, що містяться у тютюновому димі, зменшують активність ферментів слини.
Коли грудочка пережованої і просоченої слиною їжі попадає на корінь язика, рецептори, які там є, подразнюються. У відповідь на це подразнення рефлекторно скорочується багато м'язів, що беруть участь у ковтанні. Надгортанний хрящ опускається і перегороджує їжі шлях у гортань, а м'яке піднебіння, що обмежовує ротову порожнину ззаду, піднімається і закриває вхід у носоглотку, і грудочка їжі проштовхується у глотку. Якщо у порожнині рота немає їжі або рідини, що подразнює рецептори, які є в її глибині, то ковтання не може здійснитися. З глотки грудочка їжі попадає в стравохід, по стінках якого пробігають хвилеподібні скорочення, що проштовхують їжу в шлунок.
Травлення в шлунку
Щоб вивчити травлення в шлунку, дослідники накладали фістулу на шлунок собаки. Вперше таку операцію зробив у 1842 р. російський хірург В.О. Басов. Як же робиться ця операція? На шкірі і черевних м'язах тварини роблять розріз. Крізь нього проникають у черевну порожнину собаки. Добравшись до шлунка, прорізують невеликий отвір у його стінці, куди вставляють спеціальну металеву трубку. Її виводять на поверхню живота, закривають пробкою і зашивають розріз. Через такі фістулу в будь-який час можна взяти для дослідження вміст шлунка.
Але такі дослідження не давали можливості встановити причини, що викликають шлункове соковиділення. Щоб вияснити їх, І.П. Павло розробив операцію, при якій накладання фістули на шлунок тварини поєднувалось з перерізуванням стравоходу. Кінці обох відрізків стравоходу - переднього, зв'язаного з порожниною рота, і задньою, що веде в шлунок, Павло вшивав у проріз на шиї, і вони відкривалися назовні.
В оперованого собаки їжа підчас їди не попадала в шлунок, а випадала назовні. Але незважаючи на це, при такому удаваному годуванні з фістули шлунка починав витікати чистий шлунковий сік. Цей дослід показав, що шлунковий сік, як слина, виділяється рефлекторно. Соковидільний рефлекс викликається подразненням їжею рецепторів, якій є на язиці і в слизовій оболонці рота. Збудження від цих рецепторів проводиться довгастий мозок. Звідти збудження проводиться по відцентрових нервах до залоз шлунка, і, хоч у ньому немає їжі, виділяється багато шлункового соку.
Фістульні собаки з перерізаним стравоходом роками живуть у фізіологічних лабораторіях. Тваринам вводять в шлунок їжу і питво через відрізок стравоходу або безпосередньо у фістулу.
Дослід з удаваним годуванням показали, що рефлекторне виділення шлункового соку триває після їди приблизно дві години. Кількість його поступово зменшується. Виявилося також, що у піддослідних собак шлунковий сік виділяється не тільки тоді, коли їжа попадає в порожнину рота, а й тоді, коли вони бачать їжу або відчувають її запах.
Таким чином, поряд з природженими, безумовними рефлексами виділення шлункового соку, є і умовні, що утворюються протягом життя тварин.
Завдяки таким рефлексам сік починає виділятися за деякий час до приймання їжі. Це має важливе значення для травлення: їжа попадає в шлунок, коли в ньому вже є сік, який відразу починає розщепляти поживні речовини. І.П. Павлов назвав сік, що виділяється в шлунку на вигляд і запах їжі, апетитним.
Розщеплення білків у травному тракті - це складний процес, що складається з кількох ступенів. Він починається в шлунку під впливом одного з ферментів, які містить у собі шлунковий сік. У шлунку дуже складні білкові молекули розщеплюються на молекули трохи простішої будови. Фермент шлункового соку, що розщеплює білки, може діяти тількив певних умовах - при температурі нашого тіла і в кислому середовищі. Таке середовище в шлунку створює соляна кислота, невелику кількість якої містить у собі шлунковий сік.
При деяких захворюваннях шлунковий сік людини містить в собі недостатню кількість соляної кислоти. Тому лікарі приписують їй приймати перед їдою дуже слабкий розчин соляної кислоти, виготовленої в аптеці.
Нескладний досвід дає змогу простежити, як діє шлунковий сік на білки. В пробірку наливають трохи натурального шлункового соку і додають до нього тонких пластівців білка напівзвареного курячого яйця. Потім пробірку видержують приблизно протягом півгодини при температурі 38-39о. Пластівці білка поступово "тануть" і нарешті розчиняються цілком.
Їжа в шлунку просочується шлунковим соком поступово. Тому розщеплення білків починається з поверхні грудочки їжі, а в глибині її, де ще збереглася слабко лужна реакція, протягом 2-30 хвилин триває розщеплення крохмалю ферментами слини. Тільки, коли мине це час, кислий шлунковий сік просочує грудочку цілком. Тоді дія ферментів
Loading...

 
 

Цікаве