WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Гіпертонічна хвороба - Реферат

Гіпертонічна хвороба - Реферат


Реферат на тему:
Гіпертонічна хвороба
Гіпертонічна хвороба - це стійке підвищення АТ, систолічного біль-ше 140 мм.рр.ст., діастолічного більше 90 мм.рт.ст., есенціального пер-винного характеру, тому ще носить назву есенціальної гіпертонії.
Схема патогенезу гіпертонічної хвороби по Кушаковському (1983):
Етіологічні фактори: основні фактори - психоемоційна і віко-ва нейроендокринна перебудова; гіпоксія мозку ?, переван-таження харчовим Nа Cl ?.
Сприяючі фактори (спадкові) першого порядку: центральні - гіперактивність нервових центрів регуляції АТ; та перифе-ричні - порушення функції симпатичних норадреналових де-по, надлишок катехоламінів.
Граничний зворотний тип артеріальної гіпертензії, або адре-налова гіпертензія.
Сприяючі (спадкові або набуті фактори) другого порядку: послаблення противогіпертензивної функції нирок, активація пресорної системи ренін-ангіотензін-ІІ-альдостерон, зміна проникливості клітинних мембран.
Гіпертонічна хвороба
Стадії гіпертонічної хвороби за Мясниковим (1952р.):
В І стадії, підфаза А - латентна, характеризується короткочасними підскоками АТ. підфаза Б - АТ підвищується на певний час, при певних умовах, але без об'єктивних змін в органах. Можливі гіпертонічні адреналові кризи.
ІІ стадія - АТ підвищений постійно.
підфаза А - АТ підвищений, але неврівноважений на певному стабільному рівні. Появляється гіпертрофія лівого шлуночка, часті гіпер-тонічні кризи.
підфаза Б - стійка гіпертонія, часто спостерігається стенокардія і скарги зі сторони серця, а також об'єктивно - зміни в серці і на очному дні.
ІІІ стадія - склеротична - високий АТ і суттеві склеротичні зміни в органах.
підфаза А - компенсована.
підфаза Б -фаза декомпенсації, з розвитком кардіосклерозу, серцевої де-компенсації, обезголовленої гіпертрофії, гіпертонічної рети-нопатії, склерозом судин мозку, нефросклерозом.
Класифікація ВООЗ (1978):
І стадія: діастолічний тиск в спокої від 95 до 104 мм.рт.ст., сис-толічний тиск 160-179 мм.рт.ст. Тиск лабільний, міняється протягом доби, хоча при відпочинку, відпустці можлива поступова повільна нормалізація АТ. Іноді можливі гіпертонічні кризи, об'єктивні зміни мінімальні. Перехід в ІІ стадію дуже повільний, деколи десятки років.
ІІ стадія: середньої важкості протікання, хворі амбулаторні, або ста-ціонарні, зі скаргами на головні болі, стенокардію, головокру-жіння, задуху при фізнагрузках, обмежену працездатність. Діастолічний тиск 105-114 мм.рт.ст., систолічний 180-200 мм.рт.ст. Гіпертензія стабільна без лікування, є гіпертензивні кризи, при відпочинку і лікуванні АТ знижується. Виражені об'єк-тивні дані з боку серця - збільшення його границь, послаблення І тону на верхівці, акцент ІІ тону над аортою, поява ІV і ІІІ тону,де-коли маятникоподібний ритм. Реєструються зміни на рентге-нограммі - аортальна конфігурація серця, аорта подовжена, ущіль-нена і розширена. На ЕКГ - лівограмне зміщення сегменту S-T, зглажений від'ємний, або двофазний зубець Т в І-ІІ стандартних відведеннях, а також V5-V6 . Зі сторони ЦНС- мозкові зміни пере-ходячого характеру, зміни на очному дні І-ІІІ типу. Аналіз мочі без суттевих змін, лише визначення ниркових кліренсів виявляє порушення кровообігу і швидкості клубочкової фільтрації.
ІІІ стадія: стійкий високий АТ, діастолічний в межах 115-129 мм.рт.ст., систолічний 200-230 мм.рт.ст. зі стійкими склеро-тичними змінами в органах.
Крім того слід розрізняти, як і вказувалося Тареєвим, первинно злоя-кісну форму гіпертензії і вторинну злоякісну форму гіпертензивного синдрому при іншіх захворюваннях, таких як пієлонефріт, полікістоз ни-рок, склеродермія, пізній токсикоз вагітних.
Хворіють частіше нею чоловіки молодого і середнього віку, 80% до 45 років, з гострим початком хвороби, тиском 250-300 на 140-160 мм.рт.ст., діастолічний тиск завжди вище 130 мм.рт.ст.
Очний синдром при ГХ
Стан очного дна при ГХ обов'язкова складова частина обстеження хворого есен-ціальною гіпертонією. По класіфікації Кейса, Вегенера і Баркере (1939), прийнятій у всьому світі, виділяють 4 стадії ангіоретинопатії:
І стадія: мінімальне звуження артерій і артеріол;
ІІ стадія: більш суттєве звуження артерій і артеріол з потовщенням їх стінок. В ре-зультаті здавлювання вен, спостерігається їх розширення і звивистість, або так зва-ний феномен перекресту - синдром Салюса-Гуна.
ІІІ стадія: наростання слерозу і звуження артеріол, крововиливи і ватні плями, внас-лідок ексудації, тобто істинні інфаркти сітківки.
ІV стадія: симптоми мідяної проволки, щодо артеріол. Крім того одночасно, набряк сосків зорових нервів, набряк сітківки, її відшарування.
Всі ці зміни відзеркалюють зміни судин головного мозку, що доказано дослід-женнями многих вчених, крім злоякісної гіпертензії, коли такі зміни ідуть в судинах нирок.
При епідемічних дослідженнях було звернуто увагу на існування взаємозв'язку між захворюваністю атеросклерозом та ішемічною хворобою серця і деякими зовніш-німи і внутрішніми факторами, так званими факторами ризику:
До них слід віднести:
1. Постійне нервово-психічне напруження.
2. Порушення ліпідного обміну.
3. Підвищення АТ.
4. Куріння тютюну.
5. Підвищену масу тіла.
6. Переїдання, особливо вживання їжі,що містить багато жирів тва-
ринного походження і вуглеводів.
7. Недостатню фізичну активність.
8. Спадкову схильність, наприклад при цукровому діабеті.
9. Порушення вуглеводного обміну.
10. Порушення білкового обміну.
Loading...

 
 

Цікаве