WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Гіперімуноглобулінемія Е - Реферат

Гіперімуноглобулінемія Е - Реферат

Гіперімуноглобулінемія Е
У 1966 р. японський вчений Ishizaka з колегами відкрив IgE та вивчив його біологічні властивості. З часу відкриття цей імуноглобулін відомий під назвою "атопічний реагін", "анафілаксин".
Основна функція IgE - тригер-реакція гіперчутливості першого (негайного) типу, що лежить в основі алергічних захворювань, таких як атопічний дерматит, бронхіальна астма, алергічний риніт, кропивниця, харчова алергія. Гіперчутливість негайного типу реалізується через взаємодію IgE з базофілами та тучними клітинами, локалізованими в легенях, шкірі, периферичній крові, мигдаликах, шлунково-кишковому тракті. IgE з'єднується з високоафінними FcеRI-рецепторами цих клітин у присутності специфічних антигенів - алергенів, ініціює активацію клітин, що приводить до звільнення біологічно активних медіаторів, таких як гістамін та лейкотрієни. Медіатори викликають розвиток запалення, характерного для алергічних реакцій. Період напівжиття вільних ІgЕ в сироватці становить всього декілька днів, але тучні клітини залишаються сенсибілізованими протягом декількох місяців завдяки високій афінності зв'язку IgЕ з рецепторами FceRI, акі захищають його від руйнування сироватковими протеазами. IgЕ синтезується плазматичними клітинами в центральних лімфоїдних органах: лімфатичних вузлах, селезінці, кістковому мозку, а також у мигдаликах, ендокринних залозах. Найбільша кількість плазматичних клітин з IgE знаходиться в лімфоїдній тканині, асоційованій з респіраторним та шлунково-кишковим трактами.
Відомо, що синтез IgE регулюється Т-лімфоцитами. Відповідають за регуляцію синтезу ІgЕ Т-хелпери 1-го та 2-го типів, які виділяють специфічні цитокіни. Головним стимулом є ІЛ-4, який продукується Т-хелперами 2-го типу, а також ІЛ-13, що синтезують обидва типи Т-хелперів. Ці інтерлейкіни сприяють переключенню В-клітин на синтез імуноглобуліну Е. Інші цитокіни, що виділяють
Т-хелпери 2-го типу - ІЛ-5, ІЛ-6, також підсилюють продукцію IgE.
Т-хелпери 1-го типу виявляють супресивний ефект на синтез цього імуноглобуліну, зумовлений продукцією g-інтерферону (ІФН-g). Таким чином, рівень ІgЕ в сироватці крові залежить від співвідношення цитокінів, які виділяються Т-хелперами 1-го і 2-го типу. Т-хелперам 2-го типу належить основна стимулююча роль у продукції ІgЕ.
Біологічна роль IgE, що склалася у процесі еволюції, полягає в захисті організму від паразитарних інвазій. Відомо, що при гельмінтозах спостерігається значне підвищення продукції ІgЕ у відповідь на виділення гельмінтами алергенів. Ці антигени реагують із сенсибілізованими IgE тучними клітинами й еозинофілами, виділяються медіатори, активується ряд захисних механізмів імунної системи, що приводить до пошкодження гельмінтів і елімінації їх з організму. Можливо, алергія в такому випадку є небажаним побічним ефектом еволюції.
Одразу після відкриття ІgЕ було показано, що рівень цього імуноглобуліну в сироватці крові значно підвищений при алергічних захворюваннях, таких як атопічний дерматит, алергічний риніт, бронхіальна астма, кропивниця, набряк Квінке та анафілаксія. Вважають, що в основі розвитку цієї патології лежать як генетичні механізми, так і вплив ряду чинників зовнішнього середовища.
Високий рівень ІgЕ було визначено також у хворих із первинними імунодефіцитами, що супроводжуються частковим порушенням клітинного імунітету при збережених деяких функціях Т-клітин. Високий рівень продукції IgЕ спостерігався у дітей з синдромом Віскотта-Олдрича, Омена, з гіпоплазією тимусу, синдромом ДіДжорджа, у деяких хворих на загальний варіабельний імунодефіцит та селективний дефіцит ІgА (табл.1). Синдром Віскотта-Олдрича характеризується тромбоцитопенією, екземоподібним дерматитом, надзвичайною чутливістю до інфекцій. В сироватці крові підвищений рівень ІgЕ, ІgА, знижена продукція ІgМ. Синдром Омена (комбінований імунодефіцит з еозинофілією) характеризується Т-клітинною інфільтрацією шкіри, слизових оболонок, паренхіматозних органів, що супроводжується розвитком ексфоліативного дерматиту, лімфаденопатії, гепаспленомегалії, діареї. У хворих спостерігається лейкоцитоз із вираженою еозинофілією, високий рівень ІgЕ при зниженому рівні ІgG, ІgА, ІgМ. Значно підвищена концентрація ІgЕ визначалась у частини хворих із синдромом ДіДжорджа. Цей імунодефіцит характеризується гіпоплазією тимусу, вродженими вадами серця або аорти, гіпокальціємічними судомами внаслідок гіпоплазії або аплазії паращитовидних залоз. Підвищення рівня ІgЕ залежить від ступеня гіпоплазії тимусу, при деяких формах цього дефіциту зберігається нормальна кількість Т-хелперів 2-го типу або їх цитокінів при недостатності Т-хелперів 1-го типу або їх цитокінів. При селективному дефіциті ІgА також досить часто спостерігається підвищена продукція ІgЕ, що супроводжується високою частотою алергічних захворювань.
Надзвичайно високий рівень продукції ІgЕ виявлено у хворих на імунодефіцит, що був описаний ще до відкриття цього імуноглобуліну під назвою Job's syndrome, який надалі отримав назву гіпер-ІgЕ синдром.
Гіпер-IgE синдром - рідкісний первинний імунодефіцит, що характеризується рецидивуючими стафілококовими абсцесами шкіри, пневмоніями з формуванням легеневих кист і значним підвищенням рівня IgE .
Генетична основа синдрому на даний час не вивчена. Передбачається одна або декілька мутацій одного або різних генів. Більшість випадків захворювання спорадичні, хоча дослідження сімейного анамнезу багатьох хворих вказують на спадковий, генетично запрограмований характер синдрому. Тип спадкування - аутосомно-домінантний з варіабельною експресивністю клінічних та імунологічних аномалій. Гіпер-IgE синдром зустрічається з однаковою частотою серед людей різної статі, різних етнічних груп.
Захворювання описав уперше 1966 року David у двох рудоволосих дівчат із тяжкими екземоподібними ураженнями шкіри, численними абсцесами шкіри, легеневими інфекціями. Вчений назвав синдром по імені багатостраждального Йова (Job's syndrom), тіло якого було вкрите численними гнійниками.
В 1972 році Bucкely описала двох пацієнтів з аналогічними клінічними проявами хронічного дерматиту та рецидивуючих інфекцій і виявила у них надзвичайно високий рівень IgE. Пізніше були виявлені інші імунологічні аномалії хворих із синдромом Йова, більше відомим останнім часом під назвою гіпер-IgE синдром.
Класичними клінічними проявами синдрому є рецидивуючі стафілококові інфекції шкіри та легень, хронічний екземоподібний дерматит, у більшості хворих описані аномалії розвитку зубів та кісткової системи, характерні риси обличчя.
Інфекційні ураження шкіри та легень (табл.2) у багатьох хворих на гіпер-IgE синдром спостерігались уже з перших днів життя. Рецидивуючі фурункули, глибокі абсцеси шкіри описані у всіх хворих, але можуть мати свої особливості - у частини спостерігаються так звані "холодні" абсцеси з великою кількістю гною без виражених ознак запального процесу, інтоксикації. Іноді вони нагадують пухлину або кисти внаслідок тривалої персистенції, індурації.Основним збудником, що виділяється з уражень шкіри, є St. aureus.
Рецидивуюча пневмонія часто супроводжується розвитком легеневих кист, емпієми, абсцесів легень. У частини пацієнтів виникає необхідність тотальної резекції легені або лобектомії. Гостра пневмонія найчастіше викликається Staphylococcus aureus та Haemophilus influenzae, при рецидивуючих пневмоніях, тривалій персистенції легеневих кист приєднується Pseudomonas aeruginoza, Aspergillus fumigatus, Candida albicans .
У багатьох хворих спостерігаються хронічні отити, іноді ускладнені мастоїдитами, хронічні синусити, бактеріальні артрити, стафілококові остеомієліти.
Частим клінічним проявом є хронічний кандидоз слизових оболонок, оніхомікоз. Зустрічаються також інвазивні грибкові інфекції: легеневий аспергілльоз, криптококовий езофагіт, вісцеральний кандидоз. Одним із характерних проявів є хронічний екземоподібний дерматит, що починається в багатьох у ранньому дитячому віці. Висип, як правило, локалізується на обличчі, за вухами, на згинальних і розгинальних поверхнях кінцівок. Тяжкість клінічних проявів не залежить від сезону, дії алергенів, що відрізняє дерматит при гіпер-IgE cиндромі від атопічного дерматиту. Слід відмітити також, що для гіпер-ІgЕ синдрому не характерні симптоми респіраторних
Loading...

 
 

Цікаве