WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Отити - Реферат

Отити - Реферат

хронічного отиту, оскільки при цій формі відбувається руйнування кісткових стінок порожнин середнього вуха, а це, у свою чергу, може призвести до важких ускладнень. При епітимпаніті уражується верхній поверх барабанної порожнини. Звідси походить назва цієї форми - епітимпаніт. Ураження може охоплювати всі три поверхи барабанної порожнини, але при цьому ураження верхнього поверху є обов"язковим.
Головною найбільш характерною рисою епітимпаніту є ураження не тільки слизової оболонки барабанної порожнини, але й кісткових утворень.
Діагноз ставиться на підставі отоскопічної картини. При епітимпаніті у зовнішньому слуховому проході міститься гній, кількість якого може бути невеликою, але він має неприємний запах. Наявність запаху пояснюється виділенням пуринів (індол, скатол) при карієсі (костоїді). Такий самий механізм утворення неприємного запаху з рота має місце при карієсі зубів.
Перфорація барабанної перетинки при епітимпаніті крайова, тобто доходить до кісткового барабанного кільця. Характерною є перфорація у відвислій (розслабленій) частині барабанної перетинки.
Але при епітимпаніті може також бути тотальний дефект барабанної перетинки. Можуть бути зруйновані слухові кісточки, з"являтися грануляції.
В хірургічному лікуванні хронічних гнійних середніх отитів розрізняють два види операцій.
1. Сануючі операції, які спрямовані на елімінацію гнійно-деструктивного вогнища у вусі. Ці операції мають на меті запобігти виникненню отогенних ускладнень.
2. Слухопокращуючі операції, які переслідують ціль покращити слух. Слухопокращуючі операції об"єднані одним терміном - тимпанопластика. ТИмпанопластика - це хірургічне відновлення зруйнованої патологічним процесом звукопровідної системи середнього вуха з метою поліпшення слухової функції.
Основною сануючою операцією на вусі при хронічному гнійному отиті є радикальна операція вуха. Інша назва цієї операції - загально-порожнинна. Таку назву ця операція отримала у зв"язку з тим, що внаслідок хірургічного втручання в одну загальну порожнину об"єднюються барабанна порожнина, зовнішній слуховий прохід та порожнина сосковидного відростка. Для цього видаляється задня стінка барабанної порожнини та зовнішнього слухового проходу. Після проведення операції з"являється можливість з зовнішнього слухового проходу проводити туалет не тільки барабанної порожнини, але й порожнини сосковидного відростка.
Отогенні внутрішньочерепні ускладнення відносяться до тяжких життєвонебезпечних захворювань, які виникають у результаті проникнення інфекції з вуха у порожнину черепа при гострих і хїронічних середніх отитах. В минулому у переважній більшості причиною цих захворювань був хронічний гнійний епітимпаніт. Але починаючи з 70 - 80 років все частіше почав зустрічатися менінгіт при гострому гнійному середньому отиті.
За частотою зустрічаємості отогенних внутрішньочерепних ускладнень зараз на першому місці стоїть менінгіт, потім йдуть абсцеси великих півкуль мозку і мозочка, найрідше зустрічається тромбоз сигмовидного синуса і отогенний сепсис.
Шляхи проникнення інфекції з середнього та внутрішнього вуха в порожнину черепа:
1. Гнійна інфекція попадає у порожнину черепа внаслідок руйнування кістки каріозним процесом. Цей шлях проникнення інфекції називається контактний чи за продовженням. Цей шлях характерний для хронічного гнійного середнього отиту. Інфекція при цьому проникає в мозкові тканини поверхнево, на глибину від 2 до 4 см від твердої мозкової оболонки.
2. Преформованими шляхами, тобто вже існуючими. Інфекція поширюється кістковими каналами, через які проходять венозні і лімфатичні судини, що сполучають між собою венозну і лімфатичну системи вуха і черепно-мозкових утворень.
3. З лабіринту (лабіринтогенний шлях) інфекція може розповсюджуватись впродовж внутрішнього слухового проходу, ендолімфатичними і перилімфатичними протоками. Всі ці утворення з"єднюють внутрішнє вухо з задньою черепною ямкою. У зв"язку з цим цей шлях інфекції може реалізуватися у вигляді абсцесу мозочка та тромбозу сигмовидного синусу.
4. Гематогенний (метастатичний) шлях - інфекція із вуха розповсюджується кровоносними судинами. Цей шлях грає основну роль при виникненні внутрішньочерепних ускладнень у хворих на гострий середній отит. Інфекція тут може розповсюджуватися у віддалені від вуха відділи мозку.
5. Лімфатичний шлях - інфекція від вуха розповсюджується лімфатичними судинами.
6. Розповсюдження інфекції крізь дегісценції, тобто крізь незарощені щілини в стінках барабанної порожнини.
7. Травматичний шлях проникнення інфекції. Це можливо у тому випадку, коли співпадає перелом основи черепа, що йде через верхню стінку барабанної порожнини, з наявністю у ній гострого чи хронічного гнійного запального процесу.
Етапи розповісюдження інфекції з вуха в порожнину черепа:
Першим етапом переходу інфекції в порожнину черепа є утворення екстрадурального або епідурального абсцесу, тобто накопичення гною між внутрішньою поверхнею скроневої кістки і твердою мозковою оболонкою. Якщо такий гнійник локалізується в ділянці венозної пазухи, тобто між її зовнішньою стінкою та кісткою, то він має назву перисинуозного абсцесу. У випадку переходу запального процесу на стінку венозної пазухи розвивається синусфлебіт та синусстромбоз.
Може бути і інтрадуральний абсцесс - нагноєння, який знаходиться на задній поверхні піраміди скроневої кістки. Накопичення гною в мозковому синусі також можна вважати інтрадуральним абсцесом.
Другий етап - проникнення інфекції в простір між твердою мозковою оболонкою і павутинною оболонкою головного мозку. В цьому випадку виникає субдуральний абсцесс.
Третій етап - проникнення інфекції в субарахноїдальний простір, що призводить до розвитку розлитого гнійного менінгіту.
Четвертий етап - залучення до гнійного процесу речовини мозку. Це призводить до утворення абсцесу великих півкуль мозку і мозочка.
Лікування хворих з отогенними внутрішньочерепними ускладненнями займаються оториноларингологи і нейрохірурги. Але в цьому повинні приймати активну участь невропатологи, терапевти, педіатри, інфекціоністи, окулісти.
Лікування хворих з отогенними внутрішньочерепними ускладненнями включає хірургічне втручання та інтенсивну медікаментозну терапію.
Хірургічне лікування спрямовано на елімінацію гнійного вогнища у середньому вусі і ліквідацію ускладнення, яке розвинулося. При гострому гнійному запаленні середнього вуха проводиться розширена антромастоїдотомія, при хронічному - розширена загальнопорожнинна радикальтна операція.
Loading...

 
 

Цікаве