WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Cучасні погляди на патогенез сепсису, особливості клініки, перебігу, діагностики і диференційної діагностики локальних та генералізованих форм гнійної - Реферат

Cучасні погляди на патогенез сепсису, особливості клініки, перебігу, діагностики і диференційної діагностики локальних та генералізованих форм гнійної - Реферат

мг/дл)
Гастродуоденальні кровотечі
У дітей із вторинною ПОН тривалість перебування у відділенні ІТ більша і вищий ризик смерті у 6-7 разів. Необхідно відзначити, що при ПОН у дітей можливе зниження здатності печінки до метаболізму лікарських препаратів на 90%. Терапія, зокрема антибактеріальна, повинна бути максимально цілеспрямованою і щадячою.
Блискавичний сепсис (септичний шок) розвивається частіше при грам-позитивних інфекціях, викликаних мікробами з суперантигенами (стафіло-, стрепто-, менінгококи) у септицемічну стадію сепсису з гарячкою, ознобом, синдромом підвищеної збудливості ЦНС. При грам-негативному сепсисі шок розвивається при септикопіємічній картині по типу бактеріально-токсичного шоку на фоні пригнічення ЦНС, гіпотермії ваготонії. В розвитку септичного шокувиділяємо дві фази.
Гострий сепсис: септицемія, септикопіємія.
Сетикопіємічна форма сепсису: фебрильна температура тіла, гектична гарячка, різко виражена інтоксикація з одночасною появою гнійних вогнищ (остеомієліт, бактеріальна деструкція легень, отити, флегмони, флебіти), геморагічний синдром, анемія, втрата маси тіла, різні висипання на шкірі.
Септицемія - клінічна форма сепсису, коли різко виражені ознаки наростаючого бактеріального токсикозу при відсутності локальних гнійних процесів. При цьому суперінфекція, потрапивши в кров, обминаючи природні бар'єри, інтенсивно розмножується, осідає в тканинах, викликаючи утворення дрібних гнійничків у тканинах. При цьому є характерна нейтропенія, агранулоцитоз. Появляються локальні гнійні вогнища.
Підгострий перебіг: домінують симптоми токсикозу при нерізко вираженій клініці ураження вхідних воріт. Підвищення температури тіла короткочасне, анемія, постійно наростає гіпотрофія, поява нових вогнищ гнійного процесу.
Сепсис у недоношених: частіше підгострий перебіг, і виявом є синдром дихальних розладів (СДР), задишка, яка чергується з бради- і апное, брадикардія, в'ялість, відсутність вроджених рефлексів, втрата маси тіла, м'язева гіпотонія, зригування, блювоти, порушення функції кишківника (здуття, нестійкий стілець), набряки, склерема, жовтяниця. Температура тіла нормальна або субфебрильна. При адекватному лікування стан дитини покращується і може стабілізуватись. Однак відміна лікування супроводжується різким погіршення стану, розвивається виразково-некротичний ентероколіт, пневмонія, наростає токсикоз, геморагічний синдром.
Стафілококовий сепсис: локальні гнійні вогнища, множинні (остеомієліт, гнійний омфаліт, бактеріальна деструкція легень, отит) з перевагою симптомів гнійної інтоксикації. Менінгіт характеризується різким збудженням, вибуханням великого тім'ячка, судомами, блювотою, монотонним криком, запрокиданням голови назад.
Грамнегативний сепсис:
- токсикоз з пригніченням ЦНС (в'ялість, адинамія, анорексія, м'язова гіпотонія);
- швидко розвиваються порушення мікроциркуляції (блідість, похолодання шкіри, тахікардія, нитковидний пульс, артеріальна гіпотензія, колапс, шок);
- нормо-, гіпотермія, рідше субфебрилітет;
- висока частота ураження легень (гнійний ендобронхіт, вогнищеві полісегментарні пневмонії з деструкцією), кишківника (ентерити, ентероколіт), нирок;
- схильність до геморагічних порушень, в т.ч. ДВЗ-синдрому;
- збільшення печінки, селезінки, гнійні процеси шкіри не характерні.
Грам-негативний гнійний менінгіт.
Перебіг із синдромом пригнічення ЦНС, стовбуровими розладами (приступи бради- і апное, брадикардія, втрата смоктального рефлексу, ністагм, плаваючі очні яблука). Температура тіла субфебрильна, нормальна. Коли розвивається клініка менінгіту, температура тіла підвищується 1-2 дні, а надалі гіпотермія. Дитина втрачає масу тіла, шкіра стає сіро-землистою, крик монотонний. М.б. судоми, жовтяниця, геморагічний синдром, гнійні процеси легень і кишківника. Менінгіт характеризується симптомами ураження очей, рідше вибухає велике тім'ячко, блювоти, типові менінгеальні симптоми. Не завжди є типові зміни у спинномозковій рідині. Часто є жовтяниця (гепатит), геморагічний синдром (гіпокоагулабельність, тромбоцитопенія).
Нашарування анаеробної флори викликає розвиток некротизуючого ентероколіту: частий водянистий стілець із зеленню, слизом, зригування, анорексія, падає маса тіла, здуття живота, надалі метеоризм є постійно, стілець менш водянистий, але зростає домішка слизу і крові. Різке збільшення живота після неспокою, яке супроводжується колапсом, гіпотонією м'язів і вказує на можливу перфорацію кишківника.
Синьогнійний сепсис. Розвивається на фоні недоношеності, аномалій розвитку, вірусних, бактеріальних інфекцій, пологової травми. Вхідні ворота: інтубація трахеї, катетеризація вен.
Характерна інтоксикація з пригніченням ЦНС, гіпотермія, склерема. Характерні септичні ураження шкіри - чорні плями (некрози). Можуть утворюватись пухирі. Швидко прогресує анемія, лейкопенія з токсичною зернистістю нейтрофілів, тромбоцитопенія. М.б. блискавичний перебіг із смертельним фіналом за 2-5 днів.
Клебсієльний сепсис. Перебіг по типу септикопіємії, м.б. блискавичний перебіг без вираженої гарячки, гіпотермія. Пригнічення ЦНС, гнійні процеси в легенях, кишківнику, черевній порожнині, а також в кістках, нирках, мозкових оболонках. Склерема, жовтяниця. Гепатолієнальний синдром зустрічається рідко. Пневмонія з дифузним ендобронхітом, множинними вогнищами деструкції при невеликих фізікальних змінах. Септичний шок розвивається одночасно з ДВЗ-синдромом, м.б. тромбоз ниркових вен.
Колі-сепсис: розвивається поступово. В розгар захворювання є характерними гарячка, жовтяниця, гепатолієнальний синдром з розвитком токсичного гепатиту, блювотами, діареєю, приступами апное, ціанозом. Менінгіт без чітких неврологічних симптомів.
Гемофільний сепсис: висока гарячка, менінгіт, пневмонія з гнійним плевритом, гнійний отит. Остеомієліт, панкардит, септичні тромбофлебіти.
При синьогнійному і протейному сепсисі від хворих йде своєрідний запах.
Клінічно виділяємо такі форми локальних гнійно-септичних захворювань у дітей:
- гнійні захворювання м'ягких тканин,
- остеомієліт,
- гнійні артрити,
- гнійні захворювання легень і плеври,
- перикардит,
- медіастініт,
- гостра гнійна інфекція органів черевної порожнини,
- гострі гнійні захворювання сечовидільної системи і парапроктити.
Серед гнійних захворювань м'ягких тканин виділяємо:
- гнійні захворювання м'ягких тканин голови,
- на склепінні черепа процес може розвиватись в лобній, тімяній, потиличній, висковій областях, а також в області соскоподібного відростка.
Незалежно від клінічної форми гнійно-септичних захворюваннь спільною для них є інтоксикація.
Інтоксикація - основний патологічний синдром, який вимагає інтенсивної терапії при гнійно-септичних захворюваннях у
Loading...

 
 

Цікаве