WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Cучасні погляди на патогенез сепсису, особливості клініки, перебігу, діагностики і диференційної діагностики локальних та генералізованих форм гнійної - Реферат

Cучасні погляди на патогенез сепсису, особливості клініки, перебігу, діагностики і диференційної діагностики локальних та генералізованих форм гнійної - Реферат

патогенезі сепсису і його ускладнень провідну роль відіграють: ендогенні медіатори, порушення периферійної мікроциркуляції, пригнічення функції міокарду, зменшення транспорту івикористання кисню тканинами. Доказано, що організм сам продукує речовини, які здатні викликати SIRS, септичний шок, синдром ПОН. Масивне ушкодження тканин, особливо у поєднанні з грам-негативноюінфекцією супроводжується поширеною і неконтрольованою активністю мононуклеарних фагоцитів (МФ).
"Цитокінова буря". При адекватному мікробному навантаженні початковий період імунної відповіді нейтрофіли і моноцити виділяють простагландини, лейкотрієни, оксид азоту, кисневі радикали, про- і протизапальні цитокіни. Цей процес супроводжується викидом великої кількості медіаторів запалення (цитокінів) усіма клітинами організму дитини, в т.ч. і імунокомпетентними, що поступають в системний кровоплин і викликають системну відповідь.
Серед них найважливіше значення мають фактор некрозу пухлин (TNF, FNF) інтерлейкіни (IL), які утворюються у відповідь на вплив мікробних токсинів і сприяють адгезії лейкоцитів до клітин ендотелію, звільненню протеаз, арахідонових метаболітів, активізації системи згортання крові IL-1, IL-8 відіграє особливо важливу роль у підтриманні запалення тканин. IL-6, IL-10 посилюють дію реактантів гострої фази і імуноглобулінів, нейтралізують функції Т-лімфоцитів і макрофагів. Метаболіти арахідонової кислоти (тромбоксан А2, простагландин Е) приймають участь в розвитку гарячки, тахікардії, тахіпное, вентиляційно-перфузійних порушень, лактатацидозу. В розвитку запалення немаловажну роль відіграють лейкотрієни [LTB-4, LTC-4, LTE-4, GM-CSF, IFN-f, ліпідозв'язаний протеїн (LAP)]. Останні стимулюють продукцію простагландинів, вільних радикалів, оксиду азоту, кожен з яких є сильним фактором впливу на клітинному рівні. Така направленість медіаторної відповіді на подразник трактується як ССЗВ з переважно протизапальною направленістю.
Встановлено, що надмірна запальна реакція з гіперпродукцією TNF, IL, простагландинів змінюється фазою імунопаралічу, яка характеризується зниженням активності моноцитів з підвищеним утворенням протизапальних цитокінів IL-10. Зменшення запальної реакції пояснюється компенсаторним викидом протизапальних медіаторів (IL-10, гістамін, трансформуючий ростовий фактор, серотонін, брадикінін, фактор Хагемана, фактор активації тромбоцитів, ендорфіни). Запуск компенсаторної протизапальної відповіді здійснює IL-10. Названі процеси характеризують ССЗВ з переважно протизапальною направленістю.
IFN-? активізує диференціацію Th-0 у Th-1 і пригнічують диференціацію Th-2. Th-1 належить провідна роль в регуляції функції клітинного імунітету. Вони синтезують IFN-?, який є сильним активатором фагоцитозу, IL-2, індуктором проліферації активованих презентованим антигеном Т-лімфоцитів.
Функцію Th-1 активізують IL-1, збільшуючи синтез простагландину Е2. Останній сприяє підвищеному синтезу протизапальних цитокінів Th-2.
Th-2 продукують IL-4, IL-5, IL-10, IL-13 і приймають участь у формуванні гуморальної імунної відповіді. IL-4 направляє диференціацію Th-0 у Th-2, а IL-10, IL-13 і IL-4 пригнічують функцію Th-1 і функції макрофагів.
Таблиця 1.
Медіатори сепсису (по Светухіну А.М.)
Прозапальні цитокіни Протизапальні цитокіни
Лейкотрієни (LТВ4, LTC4, LTE4), GM-CF, фактор некрозу пухлин-? (TNF-?), простагландини (РGE2, PG12, ТХА2),
інтерлейкіни: IL-1, ІL-6, ІL-8, IFN-?, кисневі метаболіти, тромбоксани, LAP Білки каскаду комплементу, IL-10, IL-IRA, гістамін, трансформуючий ростовий фактор-? (TGF-?), серотонін, фактор Хагемана (ХІІ), брадикінін, оксид азоту (NO), фактор активації тромбоцитів (РАF), ендорфіни.
Однією з найважчих і найменш керованих ситуацій є змішана антагоністична реакція - дисрегуляція ССВЗ, "медіаторний хаос", "цитокінова буря".
Регуляцію антитілоутворення, стимуляцію, звільнення в системну циркуляцію білків гострої фази (CRP, ?2-макроглобулін, фібриноген) з наступною активізацією комплементу класичним шляхом здійснює IL-6.
При системній відповіді на інфекційне запалення (при розвитку сепсису) розвивається депресія специфічного антитілоутворення. Надмір протизапальних цитокінів (IL-10, TGF-?1) зменшує продукцію антитіл плазматичними клітинами і порушує запуск класичного шляху системи комплементу від комплексу антиген-антитіло. При цьому в передсептичному періоді спостерігається підвищення вмісту Ig і зниження вмісту Ig А, Ig М, Ig G на фоні різкого підвищення вмісту Ig Е при сепсисі. Останнє має пряме відношення до розвитку алергічних реакцій при сепсисі. Підвищення рівня Ig Е у сироватці крові при сепсисі має транзиторний характер.
Надмірна стимуляція протизапальними цитокінами Т- і В-лімфоцитами може привести до їх апоптозу - запрограмованої клітинної смерті і некрозу, що і визначає ушкоджуючий вплив ССЗВ на організм.
Ліпополісахариди (ЛПС) грамнегативних бактерій здатні викликати апоптоз альвеолярних макрофагів, що клінічно маніфестує деструктивними процесами у легеневій тканині. ЛПС-індукований апоптоз значно зростає при дії IFN і зменшується під впливом протизапальних цитокінів. Синдром ССЗВ, як неспецифічна загальнобіологічна реакція організму людини, лежить в основі усіх тяжких як інфекційних, так і неінфекційних станів (травма, ішемія, аутоімунний процес).
Оксид азоту. Із стимуляцією імунної системи повязаний підвищений синтез ендогенного оксиду азоту. Існує кореляція між його продукцією і рівновагою про- і протизапальних медіаторів. Збільшення рівня протизапальних цитокінів індукує синтез оксиду азоту ендотелієм, гепатоцитами, фагоцитуючими клітинами. Зростання концентрації протизапальних цитокінів пригнічує його продукцію. При сепсисі зростає продукція оксиду азоту слизовою оболонкою кишківника, що веде до її ушкодження, підвищеної проникливості і сприяє транслокації бактерій.
Основним клінічним ефектом оксиду азоту є гемодинамічна нестабільність, яка розвивається за рахунок розслаблення гладких м'язів судин і приводить до гіпотензії, яка стає некорегованою навіть в умовах кардіотонічної підтримки.
В перебігу медіаторного каскаду необхідно виділити фазу впливу ендотоксину, фазу активації, медіаторну, імунопаралітичну і кінцеву фазу. Встановлено, що надмірна запальна реакція з гіперпродукцією ТNF, IL, простагландинів змінюється фазою імунопаралічу, яка характеризується зниженням активності моноцитів з підвищеним утворенням протизапальних цитокінів (IL-10, TGF-?, IL-1RA).
Зменшення запальної реакції пояснюється компенсаторним викидом протизапальних медіаторів (IL-10, гістамін, трансформуючий ростовий фактор (TGF-?, серотонін, брадикінін, фактор Хагемана, фактор активації тромбоцитів, ендорфіни). Запуск компенсаторної протизапальної відповіді здійснює IL-10. Сепсис в дитячому
Loading...

 
 

Цікаве