WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Травми ЛОР - Реферат

Травми ЛОР - Реферат

радіоізотопну діагностику. Необхідно зробити біохімічне дослідження носової рідини. Для ліквореї характерним є збільшення кількості цукру (норма 4-5 ммоль/л) і білка (норма 0,2-0,33 %). У носовому секреті цукор відсутній, а білка до 1 %.
У хворих із ранньою ліквореєю проводять консервативне лікування з дотриманням постільного режиму, призначають антибіотики і дегідратаційну терапію протягом 7-10 днів. У разі значної ліквореї застосовують спинномозкову пункцію для зменшення внутрішньочерепного тиску, що сприяє загоєнню травмованої ділянки мозкових оболонок.
У хворих із пізньою ліквореєю спочатку також проводять інтенсивну консервативну терапію протягом 10-15 днів. У разі її неефективності застосовують хірургічне втручання. Мета операції - ліквідація шляхів сполучення субарахноїдального простору з носовою порожниною.
Травми горла та шийної частини стравоходу
Травми горла у дітей можуть виникнути під час гри, внаслідок падіння або потраплення різних гострих предметів у горло. У цьому разі спостерігається надрив або розрив м'якого піднебіння, передніх або задніх дужок, слизової оболонки задньої стінки горла. Хворі скаржаться на біль у горлі, кровотечу різного ступеня, салівацію у зв'язку з подразненням нервових закінчень.
Під час фарингоскопії виявляють рану різної форми, крововиливи та фібринозний наліт. Інколи видно травмуючий агент.
Діагностика травм горла переважно проста. Іноді доводиться виконувати гіпофарингоскопію і за показаннями - фіброезофагоскопію.
Лікування травм полягає насамперед у зупинці кровотечі; за наявності великих розривів накладають шовкові шви. За незначних ран проводять їх туалет. Зовнішні рани залишають; ті які проникли в горло, залишають вставляючи дренажі. Загоєння ран горла відбувається швидко, оскільки там хороше кровопостачання, залишаються рубці, які нічим себе не проявляють. Проте якщо травми великі, можливе ускладнення у вигляді рубцевих звужень горла зпорушенням його функції.
Травматичні ушкодження стравоходу можуть бути зовнішні і внутрішні. Останні поділяються на проникаючі (перфорації) та непроникаючі.
Зовнішні ушкодження стравоходу виникають унаслідок вогнепальних або різаних поранень, а внутрішні в разі потраплення сторонніх тіл, ускладнень під час їх видалення, опіків, перфорації унаслідок бужування стравоходу.
Хворі скаржаться на дисфагію, кровотечу і виділення слини з рани, біль під час ковтання.
Під час об'єктивного обстеження визначають загальні та місцеві зміни організму. Загальний стан важкий: страдницький вираз обличчя, вимушене положення голови, блідість шкірних покривів і слизових оболонок, висока температура тіла, пульс прискорений відповідно до температури. Характерні зміни відбуваються в крові, які вказують на запальний процес.
Місцеві симптоми залежать від рівня ушкодження стравоходу. Так, травма шийної частини стравоходу нерідко супроводжується емфіземою в яремній і наключичній ділянках; емфізема виявляється під час пальпації (крепітація). Вона може швидко поширюватись на верхні ділянки шиї, обличчя, грудну клітку. Під час ларингоскопії видно реактивні явища в гортанній частині горла та грушоподібних закутках, крововиливи в слизові оболонки та накопичення слини внаслідок значної салівації.
Лікування травм стравоходу полягає в наступному.
Насамперед у стравохід уводять зонд, через який годують дитину, беручи до уваги кількість уведеної рідини і калорійність єжі. Парентерально призначають антибіотики, проводять дезінтоксикаційну та загальнозміцнювальну терапію. З появою гнійних процесів навколостравохідної клітковини проводять зовнішню шийну езофаготомію на боці травми.
Травми гортані та шийної частини трахеї
Ушкодження гортані трапляється рідко. Можуть бути ізолбовані ушкодження гортані внаслідок ударів, розрізів гострим предметом та падіння.
Залежно від травмуючого чинника розрізняють механічні, термічні і хімічні травми. Травматичні ушкодження гортані поділяють на відкриті і закриті; закриті травми - на зовнішні та внутрішні. Відкриті травми гортані зустрічаються, як правило, в ділянці щито-під'язикової мембрани або підскладковому просторі. Унаслідок розрізу щитопід'язикової ділянки рана, як правило зяє. Через неї видно гортань і частину горла. Голос відсутній, але якщо цю рану закрити, з'являється голос. За травми конічної зв'язки провідним симптомом є утруднене дихання аж до асфіксії, кровотеча, кровохаркання, підшкірна емфізема, розлади ковтання і зміна голосу.
Прогноз травм гортані відносно сприятливий за відсутності місцевих та загальних ускладнень, ушкоджень магістральних судин шиї.
Лікування травм гортані полягає насамперед у зупинці кровотечі, первинній обробці рани і забезпечення нормального дихання. В екстреній ситуації виконують конікотомію, а за відсутності нагальної потреби - нижню трахеотомію. У разі травми щитопід'язикової мембрани на ранову поверхню накладають шарові шви з обов'язковим підшиванням гортані до під'язикової кістки хромованим кетгутом або фасцією бічної поверхні стегна.
Зовнішні закриті травми гортані виникають унаслідок дії сили на зовнішні частини гортані - здавлення, відрив гортані від трахеї, перелом хрящів гортані.
У перші хвилини і години після травми клінічна картина характеризується шоковими явищами, різким болем у місці травми, підшкірною емфіземою, кровохарканням, утрудненням дихання різного ступеня.
Під час обстеження шиї видно сліди травми на шкірі, в разі пальпації шиї відзначається підшкірна емфізема, перелом хрящів гортані, відчувається крепітація відломків. Під час ларингоскопії видно гематому гортані у вигляді синьо-багрового набряку, обмеження рухів голосових складок або повну їх нерухомість унаслідок ушкодження нижнього гортанного нерва. У разі перелому під'язикової кістки спостерігають западіння кореня язика і обмежену рухливість надгортанника.
Діагностику проводять за клінічними ознаками. Крепітацію відломків хрящів гортані слід диференціювати з симптомом хрускоту в разі зміщення хрящів гортані, який є в нормі.
Прогноз серйозний, бо можуть раптово виникнути асфіксія, кровотеча.
Принципи лікування закритих травм гортані такі ж, як і звичайних травм гортані: боротьба з шоком, протизапальна терапія з обов'язковим призначенням антибіотиків широкого спектра дії парентерально.
Loading...

 
 

Цікаве