WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Травми ЛОР - Реферат

Травми ЛОР - Реферат

травм черепа та нижньої щелепи внаслідок падіння зі значної висоти, автомобільних аварій, оперативного втручання на барабанній порожнині та видалення сторонніх предметів із неї. Часто ушкоджується ковадло, тому що воно кріпиться не дуже міцно, потім відбувається підвивих стремена і дуже рідко - перелом молоточка.
Завжди спостерігається зниження слуху за типом ушкодження трансформаційного механізму.
Травма стінок барабанної порожнини трапляється, як правило, внаслідок перелому скроневої кістки, що визначається рентгенологічно. Клінічно спостерігається крововилив у барабанну порожнину, порушення трансформаційного механізму середньоговуха.
У разі переломів основи черепа спостерігається поперечний або поздовжній перелом піраміди скроневої кістки. Поперечний перелом піраміди скроневої кістки найчастіше проходить через внутрішнє вухо і тому спостерігаються порушення слухової та вестибулярної функції, парез лицевого нерва. Барабанна перетинка залишається не ушкодженою.
Частіше зустрічаються поздовжні переломи піраміди вискової кістки, за яких лінія перелому проходить через верхню стінку зовнішнього слухового ходу, барабанну перетинку і барабанну порожнину. При цьому відбуваються розрив барабанної перетинки, крововилив у барабанну порожнину, кровотеча з вуха, лікворея, парез лицевого нерва.
Парез (параліч) лицевого нерва може виникнути в перші години травми, а також через 10-14 днів після неї внаслідок набряку або гематоми в оболонці нерва. Найчастіше лицевий нерв ушкоджується між колінчастим вузлом і шилососкоподібним утвором. Слід зазначити, що травма лицевого нерва може відбутися під час проходження плода через пологові шляхи при народженні або внаслідок накладання щипців. Парез лицевого нерва виникає під час проведення операцій на середньому вусі. У цьому разі найчастіше ушкоджується канал лицевого нерва в місці його переходу в соскоподібну частину або в самій соскоподібній частині на всьому протязі. Якщо своєчасно не зробити декомпресію лицевого нерва і не провести інтенсивного консервативного лікування, то прогноз у більшості випадків несприятливий. Операція на лицевому нерві має проводитись не пізніше ніж через 6 місяців від часу травми, тому що після цього терміну розвиваються незворотні дегенеративні зміни в лицевому нерві і операція майже не дає ефекту.
Для діагностики ушкоджень середнього вуха, крім клінічних даних, широко застосовують рентгенологічне дослідження за Шюллером і Стенверсом, що дає змогу уточнити характер і місце перелому. Томографія та магнітноядерний резонанс завжди показані, оскільки їм притаманна широка інформативність.
Обсяг і характер оперативного втручання залежать від характеру ушкодження барабанної порожнини. Операцію проводять під операційним мікроскопом і її головною метою є відновлення функції звукопровідного апарату.
Ізольоване ушкодження соскоподібного відростка трапляється рідко. Розрізняють побутові і вогнепальні ушкодження.
До побутових ушкоджень належать головним чином ушкодження м'яких тканин. Унаслідок автомобільних аварій може бути роздроблення кістки відростка, заглиблення сторонніх предметів, травма лицевого нерва та сигмоподібного синуса. Якщо виникають вогнепальні поранення соскоподібного відростка, то вхідний отвір міститься в ділянці соскоподібного відростка, а вихідний - в орбіті, в ділянці вискової кістки, нижньої щелепи, на шиї. Вихідний отвір у ділянці соскоподібного відростка спостерігається рідко.
Діагностика травм соскоподібного відростка базується на анамнезі, зондуванні ранового каналу, даних рентгенографії.
Лікування травм соскоподібного відростка полягає в первинній обробці рани, зупинці кровотечі. За наявності кровотечі із сигмоподібного синуса проводять його тампонаду клаптем м'яза, марлевим тампоном із гемостатичними речовинами або без них. Якщо кровотеча із синуса не зупиняється, то його оголюють і уводять тампон між кісткою і стінкою синуса вище та нижче його травми. Тампон залишають на декілька днів. У післяопераційний період призначають антибіотики.
До розряду таких травм належить вушна лікворея. Вона спостерігається за умови травм середнього вуха з ушкодженням мозкових оболонок, коли із субарахноїдального простору спинномозкова рідина витікає через дефект покрівельної стінки порожнини середнього вуха в зовнішній слуховий хід. Такий же механізм ліквореї в разі оперативних втручань на середньому вусі. За антропункції, внаслідок травми мозкових оболонок середньої черепної ямки, спинномозкова рідина витікає через отвір, зроблений голкою на сосковидній ділянці. У разі його закриття спинномозкова рідина витікає через слухову трубу в носогорло.
Це первинна лікворея, котра з'являється безпосередньо після травми.
Вторинна лікворея виникає через 10-12 днів від початку травми внаслідок розвитку запальних процесів на місці травми, які призводять до дефекту мозкових оболонок і порушення цілості кістки середнього вуха. У подальшому створюються умови для поширення інфекції в субарахноїдальний простір.
Розпізнати вушну лікворею не важко. До цього необхідно залучити невропатолога, щоб виявити загальні неврологічні та отоневрологічні симптоми, які часто виникають за черепно-мозкової травми. Слід мати на увазі, що переломи кісток черепа спостерігаються не тільки за травм голови, але й у разі падіння на ноги або тазом. У дітей переломи основи черепа часто поєднуються з переломами його склепіння. Рентгенологічно їх виявляють рідко, тому так важливо простежити динаміку клінічних симптомів.
Консервативне лікування вушної ліквореї здійснюють протягом 10-12 днів і в більшості хворих воно дає позитивний ефект. Застосовують протизапальні, дегідратаційні методи, включаючи люмбальні пункції для зниження внутрішньомозкового тиску, внаслідок чого створюються умови для загоєння. Стерильні турунди в зовнішній слуховий хід не уводять. Звичайно рекомендується суворий постільний режим.
У разі неефективності консервативного лікування застосовують оперативні втручання на соскоподібному відростку. Дефект твердої мозкової оболонки закривають фасцією або м'язом із наступною тампонадою на декілька днів. У післяопераційний період призначають протизапальну терапію і, безумовно, дегідратаційну для ліпшого загоювання дефекту мозкових оболонок.
Травми носа та приносових пазух
Причини травм зовнішнього носа
Loading...

 
 

Цікаве