WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Травми ЛОР - Реферат

Травми ЛОР - Реферат


Реферат на тему:
Травми ЛОР
?
Травми вуха
Травми зовнішнього вуха трапляються частіше, ніж середнього та внутрішнього. Розрізняють механічні, термічні, хімічні та променеві ушкодження зовнішнього вуха. Механічні ушкодження виникають унаслідок ударів, укусів та поранень. Виділяють ушкодження вуха легкі і тяжкі, поверхневі і глибокі, свіжі і застарілі. Розмір ушкоджнення та особливості рани залежать насамперед від характеру травми та виду інфекції. Інфіковані рани вушної раковини можуть спричинити перихондрит або хондрит, що призводить до деформації вуха. Може бути частковий або повний відрив вушної раковини.
Зовнішній слуховий хід можна ушкодити під час його чищення гострим предметом, промиванням або внаслідок падіння на тверді предмети, падіння на нижню щелепу або удар по підборіддю. Спостерігаються переломи передньо-нижньої стінки кісткової частини зовнішнього слухового ходу. При цьому з'являється біль під час рухів нижньої щелепи, порушення прикусу, кровотеча з вуха, порушення мовлення. Травма задньої стінки слухового ходу нерідко поєднується з травмою соскоподібного відростка, нижньої щелепи, вмісту барабанної порожнини тощо. Тому необхідно провести отоскопію, рентгенологічне дослідження, дослідження слухової та вестибулярної функції.
Поверхневі рани треба обробляти спиртовими розчинами антисептиків, за винятком брильянтового зеленого, накласти не дуже тугу пов'язку. У разі глибоких ушкоджень вуха необхідно зупинити кровотечу, здійснити класичну первинну обробку рани і накласти шви, якщо є розриви або відриви частин вушної раковини. Якщо раковина відірвана повністю, її слід пришити через 8-10 годин після травми за умови правильної догоспітальної тактики. Треба відірвану вушну раковину загорнути в чисту вологу тканину, помістити в банку і обкласти льодом, краще використати термостат з температурою 4-5 0С. Якщо минуло більше ніж 8-10 годин від моменту травми або за інших негативних обставин, доцільно зняти з вушної раковини шкіру, вушний хрящ промити антисептиком і імплантувати його під шкіру черевної стінки для подальших пластичних операцій. Шви накладають тільки на шкіру і часті, проколювати охрястя, а тим більше хрящ, недоцільно. Головну увагу слід приділити профілактиці перихондриту, для чого рекомендують застосувати антибіотикотерапію. Доцільно накласти асептичну м'яку пов'язку, щоденно змочувати її антисептиком, показані місцева гіпотермія, сеанси оксигенації в барокамері і звичайно постільний режим.
Слід мати на увазі, що в разі розтрощення окремих частин вушної раковини не рекомендується їх поспішне видалення. Треба з'єднати їх швами, якщо це неможливо, то зблизити липким пластирем і з метою профілактики призначити антибіотики. У разі ушкодження слухового ходу після оброблення рани слід здійснити його тампонаду із застосуванням антисептичних мазей або вставити трубки для запобігання його звуженню та атрезії.
Унаслідок тупої, дотичної травми вушної раковини нерідко виникає отгематома, яка характеризується скупченням крові між охрестям і хрящем. Вона локалізується на передній поверхні вушної раковини, частіше в її верхній частині, але може поширюватись на всю раковину, крім вушної часточки.
Отогема діаметром до 1 см може розсмоктуватися протягом 2 тижнів, але чекати цього не слід. Вона може нагноюватися і спричинити розвиток перихондриту або деформацію вушної раковини. Консервативна терапія полягає у відсмоктуванні вмісту гематоми за допомогою шприца, уведення в її порожнину концентрованих розчинів неототоксичних антибіотиків із наступним відсмоктуванням і накладанням тугої пов'язки на 2-3 дні. Потім проводять контрольну пере'язку і за відсутності отгематоми накладають тугу пов'язку терміном на 5-7 днів. Упродовж цього часу настає зрощення охрястя з хрящем. Якщо консервативна терапія неефективна або отгематома надто великих розмірів, то показане хірургічне втручання.
Після травми вушної раковини нерідко виникає перихондрит - запалення охрястя внаслідок інфікування гноєтворними збудниками, частіше стафілококами і синьогнійною паличкою, під час порушення цілості шкірних покривів.
Спочатку виникає сильний біль у ділянці вушної раковини. Шкіра стає стовщеною внаслідок набряку, гіперемійованою, зникають контури передньої поверхні вушної раковини, тобто є всі ознаки запалення. У разі пальпації виникає сильний біль у різних ділянках вушної раковини, крім вушної часточки.
Серед травматичних ушкоджень середнього вуха розрізняють травми барабанної перетинки, стінок барабанної порожнини та її вмісту, соскоподібного відростка та слухової труби. У практичній діяльності оториноларинголога спостерігаються ізольовані ушкодження барабанної перетинки. Так, удар по вусі долонею призводить до розриву барабанної перетинки внаслідок її натягнутості. Барабанна перетинка травмується в разі потраплення в слуховий хід гострих сторонніх предметів, раптових змін атмосферного тиску, травми черепа, сильних вибухів на близькій відстані. У разі вибухів на далекій відстані або незначних за силою в барабанній порожнині з'являється крововилив унаслідок розриву судин. Характер ушкодження самої барабанної перетинки може бути різним.
Хворі скаржаться на сильний біль у вусі, шум, зниження слуху. Під час отоскопії виявляють кров у слуховому ході, розширення судин барабанної перетинки, її розриви різної величини та форми. Згодом може виникнути гострий середній отит із відповідними наслідками аж до внутрішньо-черепних ускладнень. Невеликі розміри, розташовані екцентрично, овальної форми, часто призводять до утворення стійкої сухої перфорації. Розпізнавання ізольованого ушкодження барабанної перетинки грунтується на даних отоскопіфї та мікроотоскопії.
Лікування полягає в проведенні туалету слухового ходу спиртовим розчином антисептика. За відсутності кровотечі уводити спиртові стерильні турунди недоцільно. Забороняється промивати вухо водними розчинами антисептиків, призначати лікарські речовини у вигляді крапель, суспензі1 тощо.
Якщо є підозра на занесення інфекції сторонніми предметами, призначають антибіотики пеніцилінового ряду з профілактичною метою. У разі утворення стійкої перфорації барабанної перетинки необхідно її закрити за допомогою консервативних або хірургічних методів.
Ушкодження слухових кісточок і стінок барабанної порожнини спостерігається в разі
Loading...

 
 

Цікаве