WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМедицина → Хронічні гепатити та цирози печінки, гепатолієнальний синдром . - Реферат

Хронічні гепатити та цирози печінки, гепатолієнальний синдром . - Реферат

консистенція його менш щільна (останнє не стосується цирозу, при якому часто спостерігається значна щільність селезінки).
При інфекційних захворюваннях селезінка збільшується відносно мало і звичайно помітно не ущільнюється. Ущільнення спостерігається лише при черевному тифі. Взагалі ж за ступенем щільності збільшеної селезінки можна скласти уявлення про давність спленомегалії. В тих випадках, коли виникає сумнів, що тіло, яке пальпують у лівому підребер'ї, є селезінкою,. треба пам'ятати,що остання має язикоподібну форму, тупий край, зазублини на внутрішньому краї, велику дихальну рухливість у напрямку зліва зверху - праворуч і вниз. Перкуторний звук над нею тупий. Найчастіше спленомегалію доводиться відрізняти від великої пухлини шлунка, яка походить з верхнього відділу його чи від раку лівої нирки. Однак над пухли-ною шлунка перкуторний звук не абсолютно тупий, а притупле-но-тимпанічний. Проте остаточно вирішує питання рентгенологічне дослідження чи (і) гастроскопія.
Над пухлиною нирки звук тимпанічний, бо над нею знаходяться петлі кишок, дихальна рухливість її менша, ніж у селезінки, вона розташована лівіше за селезінку. Однак великі пухлини нирки можуть відсовувати вбік петлі кишок, і тоді звук над нею стає тупим. З другого боку, при розвитку периспленіту дихальна рухливість селезінки може значно зменшуватися. В сумнівних випадках доводиться застосовувати інструментальні дослідження (інфузійна урографія, сканування нирок та печінки, УЗД).
Збільшення печінки спостерігається при недостатності серця, пухлинах, гепатиті, цирозі, ехінококозі, абсцесі, сифілісі, жировій дистрофії печінки, хворобах системи крові (лейкоз, перніціозна анемія та ін.), амілоїдозі, кістах печінки. Дуже великі розміри печінки, із зміщенням її нижньої межі по правій середпьоключичній лінії більш ніж на 5 см нижче від реберної дуги, при серцевій недостатності спостерігаються рідко, бо розтяжність і самої печінки, і її капсули обмежена. Це більш характерно для пухлинного процесу та хронічного лейкозу.
Збільшену та гладеньку печінку знаходимо при застої, білі-арному та мікронодулярному цирозі, хворобах системи крові, жировій дистрофії, амілоїдозі печінки. В останньому випадку край її заокруглений. Горбкуватість характерна для раку печінки (особливо метастатичного), сифілісу, ехінококозу, макроно-дулярного цирозу, кістозу печінки. Ущільнення печінкового краю особливо характерно для раку та ехінококозу печінки. При цих захворюваннях він досягає щільності каменю. Менш виражене ущільнення буває при застої крові в печінці, цирозі та амілоїдозі.
Болючість печінки спостерігається при значному і швидкому збільшенні її розмірів (застій, гострий гепатит або загострення хронічного, рак), при перигепатиті та активному запальному процесі в жовчному міхурі та жовчних ходах.
Наводимо опис найбільш характерних змін нижнього краю печінки при найчастіших захворюваннях як самої печінки, так і інших органів і систем, за яких спостерігається її збільшення. При гострому гепатиті, як вірусному, який зустрічається найчастіше, так і іншої етіології, печінка помірно збільшена, гладенька, мало ущільнена, неболюча чи злегка болюча; останнє спостерігається при швидкому збільшенні її. При хронічному гепатиті вона теж збільшена, край її гладенький. У разі гострої правошлуночкової недостатності печінка збільшена, болюча, край її гладенький, тупий, м'який. При хронічній серцевій недостатності край печінки стає щільним, болючість його може спостерігатися лише при значному збільшенні печінки. При бі-ліарному та початковій стадії мікронодулярного цирозу печінка збільшена, щільна, край її гладенький, частіше неболючий. При-макронодулярному цирозі та сифілісі печінки вона нерівномірно збільшена, щільна, деформована, може спостерігатися болючість, особливо при поверхневому розташуванні вузлів та гум. У разі жирової дистрофії збільшення печінки помірне, край її гладенький, м'який, безболісний. При хронічному лейкозі печінка може бути дуже великих розмірів, вона гладенька, частіше неболюча, трохи ущільнена. У випадку амілоїдозу печінка збільшена помірно; край її гладенький, заокруглений, щільний, неболючий. При злоякісних пухлинах печінки, особливо метастатичних, мультилокулярному ехінококозі, декількох кістах унілокулярного ехінококу печінка значно збільшена, горбкувата, кам'янистої щільності, частіше неболюча. Болючість спостерігається при бурхливому зростанні пухлини та при втягненій в патологічний процес капсули печінки. Під час нападів печінкової кольки, яка обумовлена калькульозним холециститом, болюча вся печінка, але більше ліва доля її, яка може бути щільнішою за праву та збільшеною порівняно з нею. В період між нападами печінка може бути нормальних розмірів, а болючість лівої долі слабко виявленою. Помірне збільшення та невелика болючість печінки можуть спостерігатися лише при розвитку холангіогенного гепатиту.
Жовчний міхур промацується лише тоді, коли він збільшений. Це найчастіше спостерігається при закупорці загальної жовчної протоки пухлиною (рак голівки підшлункової залози чи великого дуоденального соска) чи каменем. У першому випадку спостерігається синдром Терьє-Курвуазьє, для якого характерні наявність збільшеного еластичного безболючого пухирця із збереженою рухомістю та інтенсивної, найчастіше стійкої підпечінкової жовтяниці. У другому випадку жовчний міхур менше збільшений, він частіше болючий, а коли наявний перихолецистит, то і рухомість його обмежена.
Щільний горбкуватий жовчний міхур спостерігається за наявності пухлини в його стінці і значно рідше тоді, коли він переповнений каменями. Промацування жовчного міхура ведуть за вже згаданим правилом. Пальці розташовують під краєм печінки праворуч від зовнішнього краю прямого правого м'яза живота перпендикулярно до осі органа.
Жовчний міхур має овальну чи грушовидну форму. Коли перихолецистит відсутній, то йому властива пасивна та дихальна рухомість. Наявність останньої свідчить про зв'язок органа, якчГї пальпують, з печінкою. Це спостереження важливе, бо при дуже збільшеному в результаті водянки чи емпієми міхурі, а також при значній болючості його чи печінкового краю часто зв'язок міхура з печінкою пальпаторно не вдається встановити. В цьому випадку його можна сплутати з блукаючою ниркою. Питання вирішується під час повторних промацувань, коли все ж вдається встановити зв'язок органа, який пальпують. з краєм печінки. Якщо це не вдається, то проводять ультразвукове дослідження, урографію.
Loading...

 
 

Цікаве